Армія пепешників. Хто вони?

11 вересня, 2020, 17:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Дрібний бізнес України в цифрах і фактах

Армія пепешників. Хто вони?

Попри запроваджені карантинні заходи, падіння промислового виробництва та валового внутрішнього продукту, в Україні продовжують реєструватися нові підприємства та підприємці. Понад те, їхня кількість продовжує зростати і 2020 року, хоча динаміка все-таки трохи сповільнилася. Якщо 2019 року, за даними аналітичної системи YouControl, кількість суб’єктів господарювання збільшилася на 2,5%, а підприємців — на 1,6%, то в першому півріччі 2020-го число суб’єктів господарювання, так само, як і підприємців, зросло трохи більше як на 1% (див. табл. 1). Словом, погіршення економічної ситуації в країні несуттєво вплинуло на рішення відкрити в Україні свій бізнес.

Найчастіше новачки, і не тільки, вибирають таку організаційно-правову форму, як фізична особа-підприємець (ФОП). Мотивація зрозуміла: податкове адміністрування для більшості ФОПів простіше, а податкове навантаження — нижче. І не будемо забувати, що часто ФОПи — це рядові, далекі від підприємництва наймані співробітники великих організацій, що оптимізують «зарплатні» податки.

«ФОПи цікаві для невеликого бізнесу та сфер діяльності, в яких основні витрати — це зарплата співробітників, тобто торгівлі та послуг. Це дозволяє не перейматися обліком витрат, плюс при цьому платяться мінімальні податки. Хоча часто ФОПи грішать «чорною» готівкою, яка проходить повз касу без фіскальних чеків», — розповіла ZN.UA підприємець Наталя Макарова.

Статистичні дані підтверджують першість ФОПів. За даними аналітиків YouControl, частка ФОПів у загальному обсязі суб’єктів госпдіяльності становить близько 58% (див. табл. 2). При цьому майже 2 мільйони зареєстрованих фізосіб-підприємців (1915,7 тис.) щорічно поповнюють держбюджет лише на 25 млрд грн податків, тобто кожний платить у середньому 13 тис. грн на рік. За даними Держстату, ФОП — найпоширеніша форма суб’єктів госпдіяльності в Україні, на яку припадає близько 80% у загальному обсязі. Різницю в оцінках аналітики YouControl пояснюють відмінністю методик підрахунку, але при цьому переконують, що тенденція зберігається: ФОПів більше, ніж інших суб’єктів госпдіяльності.

Експерти вважають, що виживаність нового бізнесу невисока. «Більшість компаній закриваються в перший рік життя, оскільки такі підприємства не навчилися заробляти гроші стабільно та передбачувано», — розповів бізнес-коуч компанії GoldCoach Андрій Возняк. Однак статистика щодо ФОПів не настілька драматична: за даними YouControl, 2019 року закрилося лише близько 23% ФОПів із тих, що відкрилися того самого року, а 77% продовжували працювати. Також згідно з даними аналітиків, ФОПів в Україні щороку відкривається більше, ніж закривається (див. табл. 3). Причому виживаність ФОПів 2020 року порівняно з 2019-м навіть підвищилася. Якщо в першому півріччі 2019-го приріст ФОПів становив 13,1 тисячі (9,8%), то в першому півріччі 2020-го — 22,9 тисячі (18,1%). Дивлячись на цифри минулого року, можна було припустити, що в країні розпочався підприємницький бум, але в умовах 2020 року ця гіпотеза не витримує критики, отже, є інше, тіньове, пояснення цієї тенденції.

Як уже писало ZN.UA, в Україні існує проблема дроблення бізнесу на дрібніший. Бізнес при цьому використовує спрощену систему оподаткування як внутрішню низькоподаткову зону. Це також свідчить про те, що в українських реаліях одне підприємство або ФОП не дорівнює одному повноцінному бізнесу або навіть бізнес-напряму. А збільшення кількості реєстрацій нових ФОПів може свідчити не лише про зростання підприємництва, а й про розширення бізнесів, які використовують ФОПів для податкової оптимізації, або про зростання «тіні» і фіктивних підприємств-контрагентів.

Однак, попри вищесказане, новий бізнес в Україні все-таки відкривається. І «улюбленими» галузями ФОПів стають IT-індустрія, роздрібна торгівля, послуги, а також сфера громадського харчування. За даними аналітичної системи YouСontrol, у першому півріччі 2020-го на частку «програмерів» припадало 9,5% ФОПів, що відкрилися (див. табл. 4). І закриваються вони набагато рідше за інші.

Експерти, які працюють в IT-галузі, пояснюють велику кількість ФОПів у ній тими самими податковими вигодами. «Якщо оформити всіх співробітників як ФОП, то це велика економія. Особливо якщо компанія велика. В іншому разі всі вже почали б переоформлювати діяльність. Думаю, якщо податки значно зростуть, то програмерів перестануть оформлювати, тобто вони працюватимуть «у чорну». Їм підвищать при цьому зарплату, щоб не обурювалися. А іноземним замовникам плювати на те, як улаштована компанія-розробник», — розповів ZN.UA підприємець Віктор Черниш.

Непрямим способом оцінки того, хто оптимізує через ФОПів, а хто реально працює як приватний підприємець, є аналіз даних про закриття. Там, де підприємець справді один у полі воїн, ризиків у його діяльності набагато більше, відповідно, і ймовірність закриття вища. Але цього року статистика нерелевантна, тому що в топах усі ті, хто найбільшою мірою постраждав від карантинних обмежень. Згідно з даними, найчастіше в першому півріччі 2020-го закривалися ФОПи, які працювали в сфері роздрібної торгівлі, надавали перукарські послуги та послуги салонів краси, а також у сфері громадського харчування (див. табл. 5). Це кіоски, ларьки, ятки, салони та ресторани в орендованих приміщеннях, які не пережили навіть нетривалого падіння попиту та не мали подушки безпеки, що дозволила б протриматися до скасування карантину.

Що ж стоїть за проаналізованими цифрами? Мабуть, вони як дзеркало відображають і поточний бізнес-клімат в Україні. Так, ФОПи продовжують активно відкриватися навіть у кризові часи. Однак більша їхня частина відкривається не з метою розпочати свою справу або новий напрям у бізнесі, а задля оптимізації витрат. «Спрощенка» надто приваблива, щоб її ігнорувати, навіть якщо в тебе мережа спортклубів або магазинів по всій Україні та сотні найманих співробітників. І логічно, що в кризу тенденція дроблення бізнесу посилилася, — дуже потрібні гроші й дуже не хочеться платити податки.

А ще ця статистика показує, яку економіку будує пересічний український підприємець: роздрібна торгівля в кіосках і на ятках, кафе/ресторани, дрібні послуги, доставка та перевезення. Купи-продай, подай-принеси. Найвищий пілотаж — IT-шники, та й вони здебільшого працюють на підряді в іноземних компаній, ті самі «подай-принеси», тільки мовами програмування. На жаль, той український дрібний бізнес, що не має стосунку до податкової оптимізації, — це бізнес виживання. Люди в пошуках коштів до існування, як правило, вимушено самі створюють собі робоче місце, ведуть справи, як уміють, виключно за свої (кредит ще спробуй візьми) і найчастіше працюють на межі рентабельності. Звичайно, в Україні є програми підтримки підприємництва, погано те, що самі підприємці про них часто навіть не знають, а тому дуже рідко виростають із ФОПів до чогось більшого.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК