Антисанаторна позиція

Нещодавно в Міністерстві економіки відбулася нарада за участю голови соцкомітету ВРУ Галини Третьякової, її заступника Вадима Струневича, першої віцепрем’єрки, міністерки економіки Юлії Свириденко, голови економічного комітету Дмитра Наталухи та інших «слуг народу», де розглядалося питання  прискорення відчуження майна та приватизації закладів санаторно-курортної галузі, зокрема профспілкових санаторіїв, стосовно яких іще тривають судові позови.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Соцстрах ліквідовано. Головні та невтішні наслідки

Позиція пані Третьякової полягає в тому, що санаторно-курортна галузь не потрібна, бо вона сама ніколи в житті не брала лікарняний і не лікувалась у санаторіях. І взагалі «санкур — це радянський разврат», — про це вона сказала на зустрічі з представниками шахтарів-регресників.

Її заступник із соцкомітету Струневич також в одному з інтерв’ю стверджував, що санаторно-курортна галузь Україні не потрібна, бо там відпочивають... і тому не потрібен соцстрах, галузь треба чимшвидше оптимізувати, а майно — приватизувати. І це при тому, що навіть під час війни в санаторіях штатний медперсонал проводить лікувальні процедури та реабілітацію хворих, зокрема поранених воїнів...

Така антисанаторна позиція керівників соціального комітету ВРУ, найімовірніше, пояснюється тим, що вони санаторій бачили лише на партійних заходах у Трускавці. До речі, вартість доби перебування одного «слуги народу» на тій вечірці-навчанні коштувала половину оздоровчої путівки в профспілковому санаторії. Це щодо доступності цих закладів для пересічних громадян уже після приватизації.

Напевно, від того, як легко можновладці готові зруйнувати велику й важливу складову системи соціальної та оздоровчої інфраструктури держави, в тисяч лікарів і працівників санаторно-курортної сфери волосся дибки стає.

Санаторно-курортне лікування — це медична допомога, що здійснюється з профілактичною, лікувальною або реабілітаційною метою із застосуванням природних лікувальних чинників в умовах перебування на курорті або лікувально-оздоровчій місцевості та в санаторно-курортних закладах. Санаторно-курортна справа в Україні є традиційно невід’ємною частиною національної системи охорони здоров’я, що дає змогу ефективно здійснювати профілактику захворювань.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Медики і волонтери ПДМШ зможуть безкоштовно користуватися санаторієм у Пущі-Водиці

До відома «реформаторів», головними завданнями санаторно-курортного лікування є:

• ліквідація або зменшення проявів патологічного процесу;
• відновлення або покращення порушених функцій;
• підвищення загальної реактивності;
• тренування адаптаційних механізмів;
• запобігання інвалідизації та сприяння соціальній реабілітації.

Для початку Третьякова й компанія запланували віддати профспілкові санаторно-курортні заклади новим управителям. Умовою є надання 10% місць внутрішнім переселенцям…

Проте зараз ці санаторії майже повністю заповненні переселенцями. Від 70 до 90% становить завантаженість ВПО в профспілкових шелтерах.

Наприклад:

• Дніпропетровська область, санаторій «Курорт Орлівщина» — 90%;
• Закарпатьська область, санаторії «Верховина», «Синяк», «Поляна» — більш як 80% ВПО в кожному;
• Львівська область, курорт Моршин — більш як 70% ВПО, один з найбільших закладів — найбільший хаб із прийому біженців.

В Одеській області чотири санаторії вже готові приймати нову хвилю евакуації з Херсонської та Харківської областей, про що є відповідні листи військового командування.

Це підтвердив під час візиту до України американський дипломат, експомічник генерального секретаря НАТО та чинний президент благодійного фонду Corus International Даніел Спекхард.

Президент фонду особисто приїхав до України. І не лише щоб підбити підсумки співпраці з українськими профспілками й обговорити подальшу допомогу в гуманітарних питаннях, а й щоб на власні очі побачити, в яких умовах перебувають вимушені переселенці в профспілкових санаторіях.

З 24 лютого в профспілкових закладах по всій Україні вимушеним переселенцям було надано більш як мільйон ліжко-днів, включно з харчуванням і лікуванням. І ця допомога була б неможливою без підтримки міжнародних благодійних організацій, таких як Corus International і Данське агентство профспілкового розвитку.

То виходить, що Третьякова й Ко збираються виселяти ВПО з тих санаторіїв, де їх більш як 10%?!

Цікаво, що рішення позбавити профспілки санаторно-курортного майна було прискорено через політичні мотиви. Про це публічно заявив Денис Кудін — заступник першої віцепрем’єрки, міністерки економіки Юлії Свириденко на засіданні Комітету ВРУ з питань економічного розвитку під час розгляду законопроєктів №6420 і №6421 щодо позбавлення профспілок майна. Також це підтвердив голова профільного комітету Верховної Ради України Дмитро Наталуха. «Тема не нова. Добряче проріджені на предмет санаторіїв і пансіонатів господарства міністерств не приваблюють нових облич. Приваблює збережене профспілками майно», — написав він на сайті Комітету.

Варто звернути увагу на те, що більш як 70% санаторно-курортної галузі представлено саме профспілковими санаторіями. За роки незалежності міністерства, відомства, держмонополії вдало «прилаштували» більшість своїх здравниць у приватні руки: і, як наслідок, більшість із них розграбовано та зруйновано.

Звісно, до якості управління профспілок також можуть бути питання (які, до речі, ніхто ніколи не ставив, що вже казати про вирішення), але профспілки принаймні спромоглися зберегти систему доступних санаторіїв, пансіонатів, баз відпочинку, дитячих таборів і готелів для задоволення потреб громадян України.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зруйноване на Луганщині житло окупанти відновити не можуть, тому переселятимуть людей у санаторії – Гайдай

Маємо й попередній досвід. Починаючи з 2011 року, у профспілок забрали 70 майнових об’єктів. Це санаторії, готелі, бази відпочинку. І що з ними зараз? За весь цей час продано лише один готель «Рассвет» у Дніпрі. За 20% ринкової вартості. Усі інші — руїна. Розікрали все — повиносили навіть вікна та стіни. А ще недавно в цих закладах працювали близько 4500 осіб і сплачувалися до ста двадцяти мільйонів гривень податків різних рівнів на рік. Тепер їх просто знищили.

Можновладці, котрі прагнуть якнайшвидше відібрати й приватизувати профспілкове майно, забули поінформувати громадськість про звернення до найвищих керівників України від Міжнародної конфедерації профспілок та Європейської конфедерації профспілок, які в липні цього року прямо написали:

«З великим здивуванням ми дізналися про те, що Комітет Верховної Ради з економічного розвитку реанімував законопроекти №6420 та №6421 і направив їх на розгляд до парламенту.

Ми неодноразово писали уряду, президенту та Верховній Раді, що відчуження профспілкової власності порушує міжнародні зобов’язання України. Крім того, Міжнародна організація праці також висловила своє занепокоєння в прямому запиті до уряду.

Просто незрозуміло, чому уряд і члени правлячої партії в парламенті замість того, щоб зосередитися на потребах війни та відновлення, продовжують свої кричущі атаки на трудящих і профспілки, зловживаючи своїми законотворчими повноваженнями та вдаючись до конфіскації профспілкової власності, явно нехтуючи належною правовою процедурою, необхідною для створення клімату поваги та захисту права на свободу об’єднання відповідно до міжнародних правових зобов’язань України».

Також ці ж можновладці забули повідомити, що це питання — на контролі у Високого представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки — пана Жозепа Борреля, а також у Міжнародної організації праці. Чому? Бо насправді спеціалізована санаторно-курортна галузь України є надзвичайно цінним національним надбанням, і її потрібно не лише вберегти від руйнування, а й привести до рівня міжнародних стандартів. Оце й була б державницька позиція.

Більше статей Андрія Палвловського читайте за посиланням.