Російський економічний корабель — зведення з економічного фронту

02 березня, 2022, 10:48 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Хоч би якою міцною була економіка агресора, вона все одно скотиться в прірву

 Російський економічний корабель — зведення з економічного фронту
© Pixabay

Ми маємо чітко усвідомлювати, що російська економіка — міцна, і вся країна готувалася заздалегідь і до війни, і до санкцій, і до світової ізоляції. Але це не означає, що економіка агресора незворушна, бо навіть суттєвий запас міцності можна легко втратити, неадекватно оцінюючи ризики та приймаючи неправильні рішення у відповідь на санкції. На щастя, поки що російські центробанк і Мінфін реагують на ситуацію у найкращих традиціях радянської планової економіки. «Совок» у головах навіть непоганих російських фінансистів — найкращий помічник для українців. А масове бажання великого бізнесу не забруднити бездоганної репутації токсичними зв’язками — значно потужніше, ніж комплексні заходи політиків.

Тож розберімося, що відбувається з економікою РФ, чого їй чекати і які ще санкції їй не завадили б.

Резерви і запас міцності

РФ посідала поважне четверте місце у світі за золото-валютними резервами. До позавчора. Росіяни ретельно готувалися до нападу на Україну та можливих санкцій, нарощуючи резерви й активно, з 2018 року, конвертуючи долари та євро в юані та золото. На початок війни ці міжнародні резерви перевищували 640 млрд дол., з яких реальних доларів — лише 20%, ще 20% — монетарне золото, решта — юані, євро та цінні папери.

З одного боку, класна диверсифікація, з іншого — долар за такого розкладу дуже легко стає дефіцитним товаром, створюючи певні труднощі для імпортерів. І ми ще повернемося до цього пікантного аспекту диверсифікації.

Окрім резервів, подушкою безпеки для РФ є Фонд національного добробуту у 175 млрд дол. Зрозуміло, що чим більшою ставала експансія Росії на паливному ринку ЄС і ширшими можливості для створення контрольованого дефіциту, тим вищими були ціни на нафту та газ і прибутки держави. І справа тут не лише у дивідендах, які сплачуть компанії до бюджету, головне тут — наявність ціни відсікання для нафти і газу, і всі суми, що її перевищують, напряму збираються до Фонду національного добробуту. Так, усе правильно, штучно створена росіянами, які контролюють більш як 40% ринку постачання, енергокриза в Європі була не лише важелем шантажу і тиску, а ще й хорошим способом накопичити коштів на війну. І в ЄС, нарешті, зрозуміли, що доки панування агресивної та неконтрольованої диктатури на європейському енергоринку не буде обмежене, доти Росія залишатиметься неконтрольованою та багатою. Добре, що хоч зараз, але краще б два роки тому.

Фонд національного добробуту лише на старті мав підтримувати пенсійну систему РФ, насправді він давно на ручному управлінні і фінансує що завгодно, окрім підстаркуватих росіян. Наприклад, останній кредит Януковичу, той, який ми зрештою відмовилися повертати, визнавши брутальним політичним хабарем, Росія видавала саме із цього фонду.

І весь 2021 рік росіяни займалися тим, що конвертували активи цього фонду у єну, юань і золото. Не диверсифікували лише місце зберігання, залишивши більшість коштів у Банку Росії. На нього, як і на весь фонд, уже накладено санкції. Так, вони обмежують лише використання долара та євро, але це все одно хороші, лякаючі, обмеження.

Ну і не варто забувати про профіцит бюджету РФ, який, дякуючи тому ж таки ажіотажу на світовому паливному ринку, за останні роки зріс більш як утричі.

Отже, хоч би які там були санкції, ми маємо усвідомлювати, що Росія на початок війни мала близько 850 млрд дол. резервів, і швидко такої суми не обнулити. Але це не означає, що це неможливо.

Санкції і наслідки

Відключення від SWIFT, глобальної міжбанківської системи оплати, навіть за повного варіанта загрожувало Росії втратою лише 20% внутрішньобанківських переказів, бо росіяни мають для внутрішнього ринку аналог цієї системи — СПФС. Почали його створювати, до речі, 2014-го, після початку вторгнення на Донбас. Набагато більшим буде вплив на роботу російських експортерів та імпортерів, адже суттєво ускладнить розрахунки за товари. Ну і росіянам, які звикли користуватися Visa та Mastercard, а не китайською UnionPay. Так, це дуже незручно, хоча й не смертельно, — навіщо росіянам Visa та Mastercard, якщо мандрувати вони все одно можуть тепер лише в Мурманськ чи Вязьму.

Набагато відчутнішими є санкції, що блокують обмін банківського золота на валюту та операції із цінними паперами. Загалом ці заходи допоможуть зменшити подушку безпеки Росії одразу майже на 500 млрд дол. Вони нікуди не подінуться, але і використати їх вони не зможуть.

Утім, і без цього Росії лишається чимало грошей навіть для такої дорогої військової кампанії, як напад на Україну. Хто слідкував за курсом рубля в останні дні, певно, помітив, що після карколомного падіння з 70 до 160 рублів за долар курс рубля знов укріпився, бо центробанк РФ банально спалив резерви, задовольняючи попит на валюту. Погано, що резервів усе ще дуже багато, але добре, що центробанк РФ поводиться так само «совково», як і вся правляча верхівка Росії. Так, вони можуть доволі довго гратися у спалювання запасів, але не безкінечно.

Інші реакції центробанку та Мінфіну РФ на кризу, яка відбувається у держфінансах, підтверджують, що росіяни вирішили разом із СРСР відродити ще й планову економіку. Бо, підвищивши облікову ставку одразу до 20%, зробили цим гроші в країні автоматично супердорогими, а кредити — фактично недоступними, адже рідко який легальний бізнес дає прибутки, що дозволяють повертати 40–50% річних за позику. Рецесія російській економіці забезпечена. Хоча рецесія — це не катастрофа, лише увертюра до неї.

Індекси російських компаній на московській біржі не перший день летять у прірву. Такого піке світ не бачив. І знову приймається «совкове» рішення про заборону брокерам на продаж цінних паперів компаній, що стрімко здешевіли. Та це в радість, бо, з одного боку, ті, хто досі залишався власником цього інвестиційного мотлоху, покарані за фінансування тероризму самими ж терористами. З іншого — наступного разу всі потенційні інвестори добряче задумаються, чи треба взагалі вкладатися у цінні папери роскомпаній на таких буквально рабських умовах. А отже, ніяких кредитних коштів російський бізнес не побачить іще довго.

А експортери ще й муситимуть продавати 80% заробленої валюти в обмін на рублі, що девальвують. Це вимиватиме обігові кошти з компаній і робитиме їх щодень трохи біднішими.

При цьому значна частина решти санкцій б'є по конкретних галузях і сферах, по реальному сектору, який і без цього поставили у надзвичайно непрості умови роботи.

Насамперед нас цікавить нафтогазовий напрям, що дає змогу Росії формувати ту подушку безпеки, яка дозволяє їй відносно безболісно чхати на міжнародне право. Що ж, «Північного потоку-2» не буде, його оператор — банкрут, BP, Shell и Equinor припиняють співпрацю із «Газпромом» і «Роснафтою», та й загалом інвестиції в РФ. Решта ще вагається, але й вони погодяться.

Та не сировиною єдиною, по високотехнологічних секторах також завдано удару — США, Японія, Південна Корея і Тайвань впровадили спеціальні обмеження на експорт мікросхем до РФ. Звичайно, росіяни запустять імпортозаміщення і, може, навіть навчаться виробляти не менш якісні мікросхеми, але на це піде час, і весь цей час аерокосмічний, а головне, військовий сектори виробництва страждатимуть.

Із послугами теж капут. Світові туроператори влаштували Росії такий кенселінг, що Кевін Спейсі позаздрив би. Транспортники просто сказилися, з РФ ідуть Maersk, FedEx та UPS. Автопром не відстає, йдуть: Volvo, Daimler Truck, Audi, Volkswagen, Porsche, Chevrolet, General Motors та інші.

Країни, що щиро співчувають Україні, закривають повітряний простір для російських авіакомпаній. Власники літаків (так, здебільшого це не самі авіакомпанії) забирають їх. А виробники, Airbus та Boing, припиняють поставки запчастин. І тут уже імпортозаміщенням не відбудешся, бо без сучасної електроніки Росія випускатиме «кукурузники», просто в новішому фюзеляжі.

Що дійсно круто, так це те, що більшість найбільш постраждалих бізнесів — це держкомпанії, які не можуть просто лягти і вмерти. Їх рятуватимуть усіма можливими способами, в основному за рахунок тих таки вже згаданих нами резервів. У Morgan Stanley підрахували, що для порятунку постраждалих від санкцій держкомпаній треба буде витягти з резервів щонайменше 174 млрд дол. Отже, не так уже й багато там лишається, особливо зважаючи на «совкові» підходи нинішнього керівництва.

Однак зупинятися ще не час. Очевидно, що Росія не зупиниться, якщо її не зупинити. І економічний фронт дуже важливий, адже що менше заробляє ворожа федерація, то менше у неї грошей на скоєння військових злочинів. Що справді вселяє оптимізм, то це те, що розірвання відносин із РФ наразі перетворилося на якийсь флешмоб великого бізнесу. Продовжуйте в тому ж дусі, інакше ця загроза, без перебільшення, світового масштабу нікуди не зникне, а разом із нею і ризики для стабільної роботи ваших компаній.

Related video

 

Більше статей Юлії Самаєвої за посиланням

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК