Ринок підакцизних товарів: як вплинула війна

Податки є сухожиллям війни.

Томас Сарджент, лауреат Нобелівської премії за 2011 рік

Підакцизні товари — ринки моторного пального, нікотиновмістних виробів та алкогольних напоїв — традиційно перебували у ролі локомотивів неформальної української економіки. Високий попит і постійно зростаючі «податки на гріх» завжди генерували чималі стимули для бізнесу працювати в «тіні», а для держави — посилювати контроль та ускладнювати процедури адміністрування. При цьому нерідко непрогнозоване й іноді непропорційне підвищення акцизів призводило до протилежного результату — зростання «тіні» та більш масованого споживання нелегальних продуктів. Як війна вплинула на цю сферу?

Відповідь на це запитання — у свіжому дослідженні фахівців Інституту соціально-економічної трансформації, CASE-Ukraine та Економічної експертної платформи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кабмін ухвалив рішення про підвищення акцизу на алкоголь та автопаливо до рівня ЄС

Моторне пальне. У 2022 році ринок пережив кардинальну логістичну трансформацію через втрату та заміщення магістральних джерел постачання. Адже 2021-го 62% дизельного палива та 50% бензину надходили з РФ і Білорусі. Наразі ставки зроблено більш як на десяток країн, зокрема на Польщу, Румунію, Литву, Словаччину, Грецію, Туреччину, США й навіть Індію.

Однак блокада руху вантажівок польськими перевізниками та фермерами призвела до ще однієї масштабної зміни логістичних коридорів — в основному з Польщі на Румунію та Словаччину, внаслідок чого збільшилося логістичне плече.

Логістика та зберігання (єдиний у країні працюючий Кременчуцький нафтопереробний завод знищено, як і більшість нафтобаз) фактично тримаються «на колесах». Українським бізнесом за останні два роки створено потужну армію бензо- та газовозів (майже 7 тис. цистерн), активно працює залізниця. Загалом, попри поступове відновлення, 2023 рік порівняно з 2021-м показав втрату у секторі бензинів 16% споживання, дизелю — 17%, скрапленого газу — 34%.

Зі свого боку держава відмовилася від регулювання цін і знизила податки (з березня до вересня 2022-го взагалі діяло звільнення). Проте в середині 2023 року уряд повністю повернув ринок пального до довоєнних умов оподаткування.

Водночас було розпочато активну кампанію боротьби із схемами уникнення оподаткування, що дало непогані результати. (Узагалі «тінь» — це економічна діяльність, з якої не сплачуються податки.) І ринок продемонстрував карколомні тенденції. Спочатку (2022 року) зростання розміру тіньової частки ринку до рекордних 34% (з 28% у 2021-му), а потім (2023 року) стискання «тіні» до незвичних 13%.

Табл. 1. Частка нелегального ринку автомобільного пального

*Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. Дані: ДПС, МТСБУ, розрахунки автора.

Тютюн. Унаслідок війни значно зменшилося виробництво: до квітня 2022 року не працювали київська фабрика «Імперіал Тобакко» й виробництво «Бритіш Американ Тобакко» в Прилуках. Не працює харківська фабрика «Філіп Морріс Україна». Проблеми з логістикою та частково дефіцитом тютюнової продукції змусили переорієнтуватися на імпорт продукції.

До того ж було втрачено частину споживачів — кількість курців звичайних сигарет з урахуванням зменшення населення та інших негативних факторів впала з 3,91 мільйона осіб у 2022 році до 3,7 мільйона у 2023-му.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Тютюновий акциз в Україні платитимуть у євро – чи змінить це ціну сигарет

Держава під час війни відмовилася знижувати податки для галузі, але спромоглася (для уникнення жорсткого дефіциту) надати дозвіл на імпорт тютюнових виробів у пачках з іноземним маркуванням. Це прогнозовано призвело до подальшого зростання частки нелегальної тютюнової продукції на українському ринку 2023 року до історичного максимуму в 19% (середньорічна) — майже кожна п’ята пачка сигарет зараз нелегальна.

Табл. 2. «Білі» та «сірі» продажі у 2023 році

У 2023 році працювала тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зокрема опікувалася питаннями детінізації підакцизних ринків. Завдяки комплексу заходів, ініційованих ТСК, «тінь» у тютюновому секторі у другому-третьому кварталах 2023-го знижувалася до 13%, проте після завершення роботи ТСК рівень «тіні» швидко повернувся до максимальних показників.

Досвід ЄС показує, що тіньовий ринок збільшується, якщо ставки акцизів зростають надто швидко та є неоптимальними, а держава не спроможна охопити негативні процеси своїм контролем (слабка інституційна спроможність контролюючих і правоохоронних органів). Проте показники тіньового ринку для постсоціалістичних країн, які прагнули вступити до ЄС, на максимумі сягали: у Болгарії — 30,7% (2010 рік), у Латвії — 37%, у Литві — 47% (2009 рік). А отже, пікових значень ще не пройдено.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Гетманцев розповів, коли акциз на автогаз зросте втричі

Алкоголь. Вважається, що під час війни споживання алкоголю значно зростає. Але на ринок у 2022–2023 роках суттєво вплинули від’їзд великої кількості населення за межі України, заборона та часові обмеження продажу алкоголю, зміна логістичних потоків і падіння рівня доходів українців. Зазначені фактори призвели до пікового зростання рівня тіньового споживання алкогольних напоїв 2022 року, але цей негатив вдалося частково подолати 2023-го.

Табл. 3. Частка нелегальних алкогольних виробів

Падіння «тіні» 2023 року відразу позначилося на надходженнях акцизного податку до держбюджету — додаткові надходження від внутрішнього виробництва, за даними Державної податкової служби, становили 3,7 млрд грн (майже подвійне зростання!).

Загалом, підсумовуючи вплив війни на розмір «тіні» за трьома підакцизними ринками, отримуємо таке.

Табл. 4. Частка нелегальної продукції, %

Як дієві управлінські рішення для покращення ситуації слід розглядати такі:

• активізація імплементаційних зусиль. Перенесення до українського законодавства вимог ключових євродиректив (зокрема акцизної Директиви ЄС 2020/262 від 19.12.2019 року, яка замінила з 13 лютого поточного року базову 118-ту Директиву) та ратифікація Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами;
• посилення інституційної спроможності відповідних державних органів. Якнайшвидший перезапуск не лише Бюро економічної безпеки, а й митної та податкової служб, їхнє технологічне переоснащення; організація взаємодії між правоохоронними та контролюючими органами з чітким розподілом зон відповідальності;
• більш прогнозована та поміркована акцизна політика. Внесення узгоджених із бізнесом коригувань у план-графік підвищення ставок акцизного податку, відмова від хаотичного їхнього зростання та уникнення податкових шоків;
• створення систем попередження й протидії правопорушенням, побудова національної системи відстеження та контролю ланцюгів постачання підакцизних товарів.

***

Як видно, контрнаступ неформальної економіки у другий рік повномасштабної війни вдалося дещо стримати, але законотворцям і правоохоронцям зупинятися не варто. Від їхньої спільної роботи сьогодні залежить, куди саме надходитимуть кошти — до держбюджету чи в кишені тіньовиків.