Стаття ККУ про колабораційну діяльність, яка не враховує специфіку тривалої окупації Криму, дещо небезпечна, і Росія цим маніпулює, тому її треба було б змінити, вважає керівник прокуратури АР Крим та Севастополя Ігор Поночовний.
За його словами в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна», відповідна норма в ККУ з'явилася навесні 2022 року, при цьому законодавець її виписав так, що тепер під цю категорію підпадають 99,9% мешканців Криму.
«Мені здається, що ця стаття була більше сфокусована на тих, хто опинився під окупацією після 24 лютого 2022 року, вона прописана без урахування специфіки тривалої окупації Криму», - наголосив Поночовний.
Як приклад того, що конкретно слід було б змінити, він назвав положення про провадження господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.
«Під це визначення потрапляє бізнес типу кав'ярні, готелю чи стоматологічної клініки. Чи є в цьому якась суспільна небезпека? Інша ситуація з тим бізнесом в Криму, який співпрацює з Міноборони РФ, з правоохоронними структурами ворога, що є безумовним колабораціонізмом», - розтлумачив прокурор.
Відтак, на його думку, є сенс доповнити названу статтю, вказавши мету співпраці з окупаційною владою, наприклад «з метою підсилення обороноздатності держави-агресора».
«Окупанти й раніше розповідали кримчанам, щоб вони не їхали на материкову частину України, бо їх там вважають зрадниками й посадять. Тепер ворог, апелюючи до статті про колабораціонізм, говорить кримчанам, що їм в Україну не треба і Україну в Крим теж не треба, бо всі опиняться за ґратами», - додав він.
Але до запровадження таких змін у законодавстві, вважає прокурор, слід підходити виважено, оскільки вони можуть спровокувати певний хаос, а саме, перегляд вже винесених вироків щодо колаборантів на звільнених від окупації територіях.
Зазначимо, що кримінальна відповідальність для колаборантів в Україні діє з 15 березня минулого року. Тоді набрала чинності ст. 111-1 ККУ, якою встановлено відповідальність за такі види діяльності:
- публічне заперечення збройної агресії проти України, публічні заклики до співпраці з рф;
- зайняття посади у незаконних органах влади на тимчасово окупованій території, обрання до таких органів;
- пропаганда в закладах освіти;
- передача матеріальних ресурсів незаконним збройним формуванням на тимчасово окупованій території;
- організація та проведення виборів, референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до їх проведення;
- організація та проведення з’їздів, зборів, мітингів, демонстрацій, інформаційна співпраця з окупаційною владою;
- зайняття посади в незаконних судових або правоохоронних органах на тимчасово окупованій території;
- участь у незаконних збройних формуваннях держави-агресора;
- допомога у веденні бойових дій проти ЗСУ, добровольчих формувань, утворених для захисту України.