Підтримати
Постійно зростаюча потреба у додаткових джерелах податкових надходжень, щоб можна було фінансувати видатки бюджету в умовах війни, посилює зацікавленість у вдосконаленні майнового оподаткування. Як відомо, податок на майно є найменш шкідливим порівняно з іншими податками для економічного зростання. Крім того, в Україні особливо актуальним є усунення проблем, пов’язаних із його адмініструванням.
Удосконалення податку на майно має сприяти посиленню фінансової спроможності органів місцевого самоврядування (ОМС), а також бути інтегрованим у загальну стратегію реформування податкової системи. Напрями останньої, згідно із зобов’язаннями України перед МВФ, мають бути окреслені у новому документі — Національній стратегії доходів, про яку наразі відомо небагато, але зрозумілими є її основні орієнтири.
За інформацією міністра фінансів Сергія Марченка, у проєкті Національної стратегії доходів на 2024–2030 роки, що мав бути переданий на розгляд уряду, передбачено суттєве зміцнення дохідної частини бюджету та оновлення Державної податкової служби (ДПС) і Державної митної служби за європейськими стандартами. «Стратегія включатиме заходи адміністративні, заходи формування політики, посилення таких органів, як податкова і митниця, посилення їх професійними кадрами, створення відповідної мотивації, діджиталізацію процесів, забезпечення ризик-орієнтованих підходів, імплементацію європейського законодавства», — зауважив він.
У зазначеному контексті як потенційний елемент плану заходів із реалізації Національної стратегії доходів важливим є розгляд можливостей запозичення Україною досвіду країн Євросоюзу у сфері адміністрування податку на майно. Зокрема тих практик, що базуються на використанні переваг, які дає діджиталізація.
Однією з проблем адміністрування податку на майно в Україні є вручення платникам — фізичним особам податкових повідомлень-рішень (ППР) для сплати ними податку. Такі ППР мають надсилатися поштою (з повідомленням про вручення) або вручатися платнику особисто під підпис. Обидва способи потребують значних витрат часу, а у разі надсилання ППР поштою — також фінансових витрат.
Недосконалість такого підходу до вручення ППР добре помітна на прикладі податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Адже звільняються від оподаткування будинки площею менше 120 кв. м і квартири площею менше 60 кв. м, а податок нараховується лише на площу, яка перевищує зазначені пороги. Відповідно, основна маса громадян сплачує податок у незначних розмірах. Водночас вартість надсилання поштою одного повідомлення-рішення органом ДПС становить 47 грн, і часто до місцевих бюджетів надходить менше коштів від податку на нерухомість, ніж держава витрачає на поштові послуги для його збору... Зокрема, у Київській області в 5% ППР із податку на нерухомість і в 30% ППР із плати за землю сума податкового зобов’язання не перевищує 47 грн.
Додатково погіршує ситуацію також те, що близько 20% ППР із податку на майно не доходить до адресатів з різних причин (зміна місця реєстрації та проживання платників, зовнішньо та внутрішньо переміщені особи тощо), а у понад 80% ППР сума податку до сплати становить менш як 3060 грн, тобто не підлягає стягненню у примусовому порядку.
Розв’язати зазначену проблему можна шляхом поступового переходу на електронну форму надсилання ППР, який успішно реалізувала Латвія. У цій країні громадянам надано право обрати саме такий спосіб вручення ППР із податку на майно (надсилаються на офіційну електронну адресу платника), а також популяризується ця можливість, надаються безкоштовні сервісні послуги для осіб, що мають складнощі з використанням цифрових ресурсів. Як результат, сьогодні ППР у Латвії надсилаються переважно в електронній формі.
В Україні також можна передбачити можливість надсилати ППР із податку на майно засобами електронного зв’язку через електронний кабінет платника податків (ЕКПП) у разі самостійного вибору платником такої форми вручення йому цих повідомлень-рішень із дотриманням вимог пунктів 42.4–42.6 Податкового кодексу України (щодо електронної форми листування платників податків із контролюючими органами).
Враховуючи досвід Латвії, в Україні слід провести інформаційну кампанію щодо створення нової можливості надсилати ППР із податку на майно через ЕКПП із наданням детальної інструкції відповідних дій. Інструментами цієї кампанії можуть бути як публікації на офіційних ресурсах та у ЗМІ, так і надсилання платникам листів поштою (не рекомендованих) у рік впровадження нововведення. Також можна додати інформацію щодо зазначеної можливості використання електронного кабінету до паперових ППР.
Крім того, для громадян, які не вміють користуватися ЕКПП або не мають можливості отримувати інформацію через такий ресурс ДПС, можна створити безкоштовну адміністративну послугу при центрах надання послуг у відповідних підрозділах ОМС і при місцевих центрах обслуговування платників ДПС.
Поступовий перехід на електронну форму вручення ППР із податку на майно зменшить витрати на податкове адміністрування. Особливо з урахуванням того, що у зв’язку із зміною 2024 року процедури надсилання листів через ДП «Укрпошта» такий формат роботи з платниками податків стане ще більш витратним, ніж сьогодні.
Очевидно і те, що з переходом до листування в електронній формі існує необхідність розробити механізм оновлення інформації про платника податків згідно з реєстраційним номером облікової картки платника податків (форма №1ДР).
І, нарешті, згадаємо про можливість удосконалити механізм надання роз’яснень платникам податків шляхом розсилання їм інформаційних повідомлень електронною поштою або в месенджери (зокрема, щодо необхідності сплати податку на майно та внесення об’єктів власності до майнових реєстрів). Також можна розглянути можливість дублювання ППР із податку на майно (з метою інформування) через «Дію».
Окремо важливо наголосити на тому, що наповненість інформаційних баз даних об’єктів оподаткування (Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний земельний кадастр, Інформаційно-комунікаційна система «Податковий блок») у кількісному та якісному вимірах (як базового елемента системи адміністрування) є незадовільною. З огляду на це принципового значення набувають здійснення інвентаризації нерухомості і прав власності на загальнонаціональному рівні та створення можливостей для автоматичного обміну інформацією між цими базами даних, що потребує використання сучасних цифрових продуктів. Країни ЄС досягли успіху на цьому шляху, важливо брати до уваги їхній досвід.
Як один із заходів, що буде найефективнішим в умовах використання переваг діджиталізації та передбачатиме створення мотивації наповнення місцевих бюджетів, можна розглядати передання ОМС частини функцій адміністрування місцевих податків і зборів (уже заплановане у програмних документах уряду). Але при цьому важливо враховувати досвід країн ЄС щодо кооперативного адміністрування майнових податків податковими органами та ОМС, а також здійснювати поступовий перехід до такої практики у міру готовності громад.
Як раніше зазначалося у ZN.UA, у новій моделі адміністрування місцевих податків і зборів найбільш доцільно відвести ОМС роль так званого фронт-офісу, що передбачає безпосередню взаємодію з платниками щодо питань обліку, реєстрації об’єктів оподаткування, вручення (паперових) ППР, проведення роз’яснювальної роботи і надання консультацій. Натомість органи ДПС можуть відігравати роль бек-офісу, відповідального за нарахування податків, аналітику, відстеження ризикових платників тощо.
Підсумовуючи, підкреслю, що вище представлено лише окремі рішення для вдосконалення адміністрування податку на майно, а діджиталізація не може ефективно розв’язати наявні проблеми, якщо вона не буде інструментом комплексних змін. Важливо розуміти, що реформа має передбачати систему заходів, які необхідно реалізовувати у певній послідовності, коли для цього буде створено передумови. Якщо потреба використовувати у процесах адміністрування сучасні цифрові продукти назріла ще вчора, то, наприклад, відмова оподатковувати податком на нерухомість суму перевищення певної площі, якого немає в жодній країні ЄС, за сучасних умов не на часі. Це слід робити, але пізніше. Як і багато чого іншого.
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів і не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Програми «U-LEAD з Європою», уряду України, Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google