Мартін Шваб: "Відновлювати органи та їхні функції — це не фантастика"

Швейцарські вчені на чолі з професором Мартіном Швабом поставили на ноги 30-річного паралізованого чоловіка, і він знову почав ходити. Диво сталося завдяки відкриттю професора в галузі відновлення нервових закінчень.

Українські вчені й лікарі навчилися вирощувати фрагменти серця з власних клітин людини. Уперше в світі в Науково-медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії, очолюваному професором Іллею Ємцем, створено серцевий імплант, який не потребує заміни, а росте і змінюється разом з організмом.

Ці та інші вражаючі ноу-хау вчені презентували на XIV Українському форумі вроджених вад серця "Регенеративна медицина", який нещодавно проходив у Києві, зібравши зацікавлену авдиторію науковців і лікарів-практиків.

У форумі взяли участь і виступили з доповідями вчені світового рівня в галузі регенеративної медицини - Мартін Шваб, Пауль Фогт (Швейцарія), Шакер Муса, Кіт Марч (США), Жан Рубе (Бельгія), Кирило Часовський (Канада).

Учасники форуму зазначили зокрема, що Україна має шанси не тільки розвинутися в напрямі регенеративної медицини, а й стати одним із лідерів у цій галузі.

Усесвітньо відомий нейробіолог - професор, завідувач лабораторії Інституту дослідження мозку (донедавна його директор) Швейцарського федерального технологічного університету Мартін Шваб у перерві форуму відповів на запитання журналістки DT.UA.

- Пане професоре, чим вас зацікавив київський форум?

- По-перше, це один з небагатьох форумів з регенераційної медицини в Європі, і для мене почесно бути його учасником. А по-друге, як ученому мені цікаво й приємно брати участь у наукових форумах, конференціях, дізнаватися про нове, самому ділитися знаннями та професійними навичками, особливо з молодими людьми, які нині, можливо, особливо потребують підтримки. Загалом це мій професійний принцип - ділитися набутим досвідом, аби справу продовжували, незалежно від того, хто нею надалі займатиметься.

- Розкажіть, будьте ласкаві, у чому полягає ваше відкриття.

- Мої наукові інтереси як нейробіолога зосереджені на дослідженні мозку, діяльности нервової системи, а також її здатности відновлюватися. Ще на початку 90-х років минулого століття мені з групою колег вдалося виявити специфічні білки, які інгібують (затримують. - Л.С.) ріст аксонів нервової системи. Саме ці білки - вони дістали назву Nogo-A - перешкоджають відновленню нервових волокон після інсультів, провідности периферичних нервових волокон тощо.

Як з'ясувалося під час подальших експериментів, антитіла до цього білка здатні запускати механізм відновлення. Багаторічні клінічні дослідження довели ефективність застосування антитіл до Nogo-A в лікуванні параплегії (паралічу обох нижніх кінцівок. - Л.С.), порушень функцій периферичних нервових волокон. Відновити функції або чутливість певної структури - це раніше здавалося чимось неймовірним, фантастичним, а зараз, завдяки введенню антитіл до зазначеного білка, спостерігаємо регенеративні процеси, появу чутливости, відновлення моторики в пацієнтів. Це вселяє надію на те, що із часом можна буде повністю відновлювати порушені функції організму.

- Які результати застосування методу в лікуванні пацієнтів з інсультом?

- Дослідження впливу антитіл до Nogo-A в пацієнтів з інсультами завершуються. Очікуються позитивні результати. Наразі тривають дослідження регенерації ушкоджених тканин спинного мозку та нервової системи, і вони також дуже обнадійливі.

Передбачається, що антитіла до Nogo-A застосовуватимуть також для лікування хвороби Паркінсона. Але наразі цей метод на етапі доклінічних досліджень.

- Про ваше відкриття, завдяки якому прикутий до ліжка молодий чоловік знову почав ходити, знає науковий світ. Чи є інші подібні випадки в клінічній практиці?

- Так, є вже кілька пацієнтів, яким відновили порушені функції. Безумовно, багато залежить від того, на що вони хворіли, наскільки тяжким був їхній стан. Якщо це повністю паралізована людина, то відновити втрачені функції на сто відсотків, звісно, нереально, але намагаємося, наскільки це можливо, поліпшити їй якість життя. Так, одному нерухомому пацієнту відновили функцію верхніх кінцівок, і тепер він може самостійно їсти, малювати, займатися ручною роботою, що дає йому можливість почуватися повноцінним у суспільстві. Але маю зазначити: хоч яким якісним є лікування, пацієнт також повинен намагатися працювати над собою. Якщо механізм "лікар - пацієнт" працює злагоджено, тоді й результат лікування кращий.

-Яке ваше враження від форуму?

- Я в захваті від того, що почув і побачив на ньому. Українські лікарі, молоді науковці, їхня допитливість справили дуже позитивне враження. Для мене завжди важлива реакція авдиторії, і коли я робив доповідь, то бачив багато зацікавлених молодих облич. Запитання також були цікавими й фаховими. Це мене приємно вразило, тому що регенеративна медицина - це взагалі нова сфера, і не тільки для України, а й для всього світу.

- Кілька років тому в нашому тижневику було опубліковано інтерв'ю з відомим швейцарським кардіохірургом Паулем Фогтом, президентом Фонду "Серце Євразії" (EurAsia Heart Foundation), з яким успішно співпрацює київський Центр дитячої кардіології та кардіохірургії. Про "український метод" кардіохірургічних операцій з використанням пуповинної крові тепер знають у світі, і він набуває поширення в практиці. Які вбачаєте можливості для співпраці в галузі регенеративної медицини?

- Для такої співпраці можливі два напрями. Перший - це неформальне спілкування, зустрічі під час різних конференцій. Для мене, як і для кожного вченого, це велике щастя - мати такі неформальні зв'язки, контактувати з фахівцями, обмінюватися досвідом. Без цього неможливий розвиток науки. А щодо співпраці на офіційних засадах, як, наприклад, спільні проєкти, то для України як не члена ЄС реалізувати це важче. Втім, Швейцарія теж не є членом ЄС. Сподіваюся, ми знайдемо спосіб налагодити співпрацю з Україною, ми в цьому зацікавлені.

- На ваш погляд, яких відкриттів у галузі регенеративної медицини можна очікувати вже незабаром?

- Оскільки останніми роками посилено розвивалися природничі науки, нині фундаментальні знання й розробки переходять у практичну площину - клінічні дослідження в різних галузях медицини: імунології, кардіохірургії, кардіології, онкології, неврології. Зважаючи на це, ми в наступні кілька років спостерігатимем стрімке зростання кількости наукових здобутків і відкриттів у галузі регенеративної медицини.

- Новітні дослідження руйнують поширені стереотипи про людський мозок, зокрема про те, що нервові клітини не відновлюються. Ви все життя досліджуєте мозок. На вашу думку, чи можливо знайти, так би мовити, пароль від цього природного суперкомп'ютера, щоб дістатися до всіх його таємниць?

- Я почав вивчати мозок як патологоанатом. З самого початку мене цікавило, як розвивається цей складний і загадковий орган, як він функціонує. Ось, приміром, подивімося на курча. Спочатку це просто клітинка (зародок), а за три тижні, після вилуплення з яйця, це вже самостійний організм, який знає, що їсти, куди бігти тощо. А якщо в процесі розвитку стався якийсь збій, поломка? Як можна це полагодити? З таких запитань і починаються наукові пошуки. Якщо раніше вважалося, що мозок - це щось таємниче й неприступне, біологічний суперкомп'ютер, то тепер бачення змінюється - це дуже відкрита, жива структура, чию порушену функцію можна полагодити, відновити. Така зміна парадигми в дослідженні мозку вселяє величезні надії, зокрема в лікуванні багатьох хвороб, пов'язаних із порушенням його функцій.

Після розмови з професором Мартіном Швабом коментар для нашого тижневика надав керівник Науково-практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України професор Ілля Ємець:

КМДА

- Дуже тішить, що професор Шваб погодився приїхати на форум і показати свої вражаючі результати. У багатьох випадках при пошкодженні спинного мозку людина довіку залишається паралізованою. Це страшна трагедія, а надто - якщо вона сталася в молодому або ранньому віці. Відкриття професора Шваба дає можливість відновити не тільки спинний мозок. Повністю відновлюється й функція рухового апарату. Дуже зацікавила учасників форуму його доповідь про дослідження регенерації пацієнтів з інсультами.

Нас, кардіохірургів, особливо цікавить відновлення серцевого м'яза, тканин, що ростуть. І дослідження, які проводяться в Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії, можуть іти в авангарді з найкращими швейцарськими та американськими клініками задля їх упровадження в практику. Адже наш центр теж серед лідерів у галузі регенеративної медицини. 2009 року ми запропонували метод хірургічного лікування немовлят з використанням аутологічної пуповинної крові, і нині це в нас уже стандарт лікування. "Український метод" відомий у світі і в деяких країнах уже входить у практику. Останніми роками "пуповинна" програма (так ми її називаємо в колі фахівців) набула розвитку. Наші наукові пошуки зосереджені на вивченні, як поводять себе стовбурові клітини плаценти, чому ця кров є цілющою, так би мовити золотою, при операціях на серці. У плаценті містяться найдавніші стовбурові клітини, що не мають індивідуальних особливостей, і тому вирощені на їхній основі органи й тканини організм не відторгатиме. Наприклад, розробка клапана серця, який потенційно може рости разом з організмом дитини, особливо цікавить мене як науковця. Нещодавно ми замінили аортальний клапан 97-річній жінці без розрізу грудини. При цьому використовували стулки, які ми поки що беремо з перикарда бика. Але це чужорідний матеріял для організму, недовговічний. Ми почали працювати над тим, щоб вирощувати клапани й інші частини (кардіоімпланти), які потім можна імплантувати в пошкоджене серце і які ростимуть разом з організмом дитини.

У форумі взяли участь лідери в галузі регенеративної медицини з Європи і США. Мені дуже приємно, що один з таких лідерів - Кирило Часовський - є моїм учнем, який розпочинав зі мною "пуповинну" програму. Уже кілька років він працює в уславленому дитячому госпіталі Ванкуверського університету, де обіймає досить солідну посаду. І нині до програми університетської клініки включено аспекти, які ми винесли на цей форум.