З ЧАЄМ В ІНДІЇ ПРОБЛЕМИ

Величезна кількість найвишуканіших сортів колись дефіцитного індійського чаю на полицях наших супермаркетів і в лотках оптових ринків здатна потішити око навіть вибагливого споживача. Тим більше що й ціни на цю продукцію тішать нас як своєю стабільністю, так і відносною доступністю. Зате в самій Індії вартість кілограма чайного листа за останні рік-два впала на чверть, скотившись до мізерних 45 рупій (93 центи) за кілограм, у результаті чого вся чайна промисловість опинилася під загрозою колапсу.

Причинами такого різкого падіння цін на чай експерти називають не лише наслідки глобального спаду економіки, а й різке зниження споживання цього продукту. Навіть у традиційно «чайних» країнах молоде покоління вибирає імпортну колу, вибиваючи тим самим грунт з-під ніг величезної армії індійських фермерів і сільськогосподарських робітників. Чому саме індійських? А тому, що за останні кілька років саме в Індії зросла оплата праці на чайних плантаціях. Так, якщо ще 1998 року за восьмигодинний робочий день можна було розплатитися 49 центами, то нині середня плата становить 87 центів. А запровадження з квітня податку на додану вартість на чай ще більше загострює ситуацію. Індійський уряд завалений численними клопотаннями з вимогами скасувати цей податок, аналогічно тому, як від нього звільнені такі ключові продукти харчування, як молоко, яйця, хліб. Принаймні бодай на час, поки ціни на чай не піднімуться до прийнятного рівня.

Втім, надій на те, що це відбудеться найближчим часом, небагато. Індія, як і раніше, залишається найбільшим виробником чаю, проте з усіх боків на неї тиснуть численні конкуренти. Тим більше що якість індійського чаю, за оцінками фахівців, протягом останніх п’яти років значно погіршилася, порівняно з продукцією, експортованою Кенією та Шрі-Ланкою. А винятково низька вартість праці у В’єтнамі й Аргентині приваблює тих покупців, які згодні пожертвувати якістю заради нижчої ціни.

З другого боку, відбувається різке зниження споживання чаю. Навіть Росія, найбільший і найнадійніший імпортер, за останнє десятиліття істотно скоротила свої закупівлі. Відтак Індійська чайна асоціація, яка прогнозувала на 2001 рік обсяг експорту у 213 млн. кілограмів, повідомила, що протягом року було експортовано лише 183 млн.

Індійці не плекають особливих ілюзій стосовно того, що споживання чаю у міру оздоровлення світової економіки зросте. Залишиться заниженим, за оцінками експертів, і споживання цього напою на внутрішньому ринку. Тому основні надії покладаються на пошук і освоєння нових ринків. Зокрема дуже перспективним у цьому плані вважається Афганістан. Тим більше що саме в цій країні рекламувати содову, яка є невід’ємним атрибутом американського способу життя, буде дуже важко.