Тим часом як український віце-прем’єр В.Гайдук будирує розмови про запровадження в нашій країні інституту «золотої акції», у наших європейських сусідів відбуваються діаметрально протилежні процеси. Прагнення європейських урядів контролювати «стратегічні» національні компанії жодним чином не вписується в норми Євросоюзу. Нещодавно це підтвердив Європейський суд у Люксембурзі, постановивши, що влада Великобританії та Іспанії не має права володіти «золотими акціями» п’яти приватних компаній.
Як відомо, з допомогою «золотої акції» уряд Великобританії контролює Британську адміністрацію аеропортів (British Airports Authority, BAA), а іспанський — нафтову компанію Repsol-YPF, телефонного оператора Telefonica, енергокомпанію Endesa та банківську групу Argentaria (на сьогодні її, правда, поглинув банк BBVA). Найвища судова інстанція ЄС, добачивши в цьому обмеження свободи руху капіталу, звинуватила Лондон і Мадрид у порушенні одного з основних принципів Євросоюзу. У своєму вердикті суд підкреслив, що, відповідно до правил ЄС, збереження «золотих акцій» припустиме лише в тому разі, якщо йдеться про компанії, котрі надають громадсько значимі послуги, за умови, що контроль із боку держави над ними не є надмірним. У п’яти випадках, які розглядалися, судді вирішили, що не виконується, як мінімум, одна з цих умов.
Проте «золоті акції» в Європі безумовно залишаться, коли йтиметься про компанії, пов’язані з ВПК.