Підтримати
Сергій Бизов - легенда української моди. У 1990-х він був модельєром іменного модного дому "Сергій Бизов" і доклав руку до створення Ukrainian Fashion Week. У 2000-х розвивав мультибрендові бутики Sanahunt, The Icon і Spazio. Нині Сергій Бизов - співвласник магазину AtSixes&Sevens, а колеги по праву називають його гуру у сфері fashion-бізнесу.
Ми поговорили з Сергієм про те, що відбувається на модному ринку в період пандемії COVID-19 і світового карантину, як мода сама загнала себе в глухий кут і що буде з люксом після "карантину споживання".
- Ми говоритимемо з вами про майбутнє моди.
- Складне майбутнє…
- Маска стала символом нашого часу. Як надовго вона залишиться в колекціях і чи стане звичним аксесуаром у майбутньому?
- Дизайнери, звісно, провидці. Але ні у вересні, ні в лютому колекцій із масками особливо не було. Взагалі, маска - огидний предмет. Вона закриває обличчя людини, її усмішку, міміку. Але сьогодні це конче потрібний предмет, і він поселився в нашому житті надовго. Якщо модна індустрія збережеться, моделі виходитимуть на подіум у масках.
- Є такий сценарій, у якому вона не виживе?
- Ми зараз не говоримо про українську моду. Бо це не індустрія, це кастомізовані маленькі виробництва. Якщо в когось і є щось схоже на виробництво, то це бренди Vita Kin, Litkovskaya, Bevza. Решта - ательє. І це, до речі, добре. Бо це саме той формат, до якого повернеться мода після пандемічного кошмару.
Те, що зараз називається індустрією моди, може не вижити. Ви погляньте, що відбувається: найбільші рітейлери світу закриті посеред сезону - отже, колекції не викуплені. А це призведе до нестачі інвестицій у нові колекції. Так, Китай зараз повертається до нормального життя. Але якщо почитати Business of Fashion, то стане зрозуміло - в них величезні проблеми! Фабрики перезапускаються, сподіваючись, що все повернеться в нормальне русло - вони й далі будуть масово виробляти товари і розповсюджувати їх по всьому світу. А попиту немає. Країни закрили кордони, логістика зруйнована. Самі китайці чотири місяці відсиділи на карантині. На перший погляд, наче нічого не сталося - є ті ж самі магазини Chanel, Louis Vuitton. Але бажання купувати в людей немає. Люди обережні, вони переоцінили цінності.
Модні доми раптом прокинулися й стали писати своїм магазинам по всьому світу: "Ми живемо у складний час… Але ми гнучкі, ми вистоїмо… Чим ми можемо вам допомогти?" Такого не було ні-ко-ли! Вони розуміють: якщо зараз закриються магазини, то їм нікуди буде подітися зі своїми колекціями.
Блискучі CEO компаній, аналітичні уми великих корпорацій, таких як LVMH, сидять шоковані й думають, що їм робити далі. Бо так, як було, вже не буде. Ми прожили тридцять красивих, але страшних років перевиробництва й переспоживання. Цей карантин - не тільки самоізоляція людини, це карантин споживання.
- А як же онлайн? Хіба це не вихід?
- Найбільші онлайн-рітейлери, такі як Net-a-Porter, не працюють уже близько тижня. Тому що логістика й доставка на паузі. Країни пропускають одна до одної тільки найнеобхідніше - продукти харчування, медикаменти, і все.
Світ більше не буде таким безтурботним. Він більше не буде стільки споживати, стільки витрачати на нові сумки й туфлі, на модні ресторани та бари. Планета сама нас штовхнула до того, щоб ми зупинилися й подумали, що ми з нею зробили, до чого ми її довели. Ніякі стартапи, ніякі досягнення технології, цивілізації не вберегли нас. Навіть найрозвиненіші країни виявилися безпомічними.
- Що буде з люксом? Як він трансформується?
- Світ моди знецінив себе перевиробництвом. Це вже не люкс, а ширвжиток. У 1992 році я вперше зміг потрапити в Париж, Мілан, Рим. Тоді в цих містах не було такої казкової кількості туристів і нескінченного споживання. Віа Кондотті в Римі або Монтенаполеоне в Мілані були маленькими вуличками з маленькими магазинчиками. Тепер же це цілі квартали моди!
Я добре пам'ятаю Louis Vuitton, - це були замшілі, запилені магазини, куди люди приходили по чемодан. У магазинах Gucci стояли тільки сумки й мокасини. Сьогодні в модних домів шість колекцій на рік - круїз, пре-колекція, колекція, резорт, знову пре-колекція, колекція... Гардеробні багатих дам завалені однотипними сумками. Люксові речі, які, за ідеєю, мають бути малодоступними й унікальними, виставлені на сток-маркетах. Властива тим-таки Louis Vuitton і Gucci супермаркетність має піти на спад.
Проблема модних домів у тому, що ними стали керувати бізнесмени. Вони перетворили їх на глобалізовані проєкти. Дивіться, як відбувається процес виробництва: наприклад, у Парижі сидить бюро, малює ескізи, відшиває зразки. Потім в одній країні виробляють тканини, в іншій - ці тканини розписують, у третій - зшивають і везуть, власне, в Париж, де приробляють ґудзики й ставлять бирку Made in France. Але ж це неправда! Не може Dior створювати "маст-хев-піс", писати на ньому Christian Dior Couture і виробляти його в кількості 300 тисяч штук. І при цьому продавати за позахмарною ціною 11 тисяч доларів в один клік. Це прямо непристойно!
Треба, щоб мода відкотилася назад - до красивого дорогого ремесла. У якомусь 1990 році ти не міг побачити всю лінійку колекції онлайн. Через півроку після показу виходив журнал, де кожному дому присвячувалася сторінка або розворот. І там були основні 8–10 луків - як уявлення про те, що дизайнер мав на увазі. Решту ти домальовував в уяві. Далі ти йшов у магазин отримати задоволення від покупки. Тепер мода перестала робити таку приємність. Усі ці шопінги в Мілані перетворилися на забіг по магазинах. Ну й де в цьому радість?
Раніше, коли в Парижі був тиждень моди, не прет-а-порте, а саме от кутюр, із усього світу приїжджали зірки та дружини багатіїв першими подивитися й купувати речі з колекцій важливих дизайнерів. Потім речі виставляли на вітрини, і дизайнери, які займалися модою простішою, трохи копіювали, трохи привносили свого. Їм належало пройти ступінь еволюції, щоб стати домом моди.
А сьогодні якась Клара Пупкіна з Троєщини - теж дизайнер! Це знецінило саму моду. Тепер тільки в селах немає дизайнерів. Це ненормально. Люди, які виросли на землі, мають залишатися на землі й продовжувати займатися сільським господарством. Люди, які виросли в місті, мають розуміти, що, крім роботи дизайнера, айтішника, адвоката, є купа інших затребуваних спеціальностей. Люди мають усвідомити, що хтось повинен годувати планету. Неможливо всім лізти в моду!
- Резюмуймо, яким ви бачите вихід для індустрії.
- Вихід у відновленні цінності. Люди стануть бережливіше ставитися до грошей. Поточні події багатьох примусять над цим замислитися. Навіть коли криза минеться, вона залишиться в головах.
Статусність стане якіснішою. Якщо в людини є можливість купити річ от кутюр, річ-назавжди, за яку вона заплатить багато грошей, - ця річ не повинна втрачати свою актуальність двічі на рік. У майбутньому людина не купуватиме в березні сумку за ціною автомобіля, розуміючи, що в червні вона вже буде неактуальною. Вона платитиме за унікальність, раритетність. За річ, яку можна залишити донькам-внучкам.
Люксові речі стануть ще дорожчими. Вони стануть менш доступними. Все відкотиться назад - коли по Versace летіли в Рим чи Мілан і потрапляли в історичний особняк, де працював сам Версаче й сам же одягав манекени. Його речі не можна було купити ні в Києві, ні в Москві, ні, тим більше, в Дніпрі чи Хабаровську.
- Якщо бренди вмруть, як заможні жлоби й корупціонери впізнаватимуть одне одного?
- Жлоб-лук кане в Лету. Раніше, коли корупціонерам на голову падали перші великі бабки й ті бачили себе князьками, - вони першими хотіли продемонструвати це й купували блискуче шмаття. Уже сьогодні в Києві вони, практично, зникли як вид, бо суспільство неймовірно швидко еволюціонує. Жлоби - це пережите покоління, неначитані люди, які нічим не цікавляться. Їх стає все менше з природних причин. Вони самі собою відмирають і відходять у минуле. А ті, хто приходить їм на зміну, вже здобули якусь освіту, вони більш прогресивні й зацікавлені. Їм уже зрозуміло, що таке культура споживання. Вони вже починають замислюватися, що кожна куплена річ - це десь убита тварина, десь викиди в атмосферу, десь чиясь праця тощо. І на зміну цьому поколінню прийде ще більш розвинене.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google