1990 року середня американська сім’я мала боргів на суму 60 тис. дол. Тепер цей показник збільшився до 100 тис. Середній борг по кредитній картці за п’ять років зріс на 25% і 2003 року становив 9205 дол. В американській пресі зазначені факти особливого резонансу не викликали, хоча деякі аналітики вважають цю ситуацію дуже небезпечною. І все через ревальвацію китайського юаня, про необхідність якої так багато говорять.
На необхідності цього кроку наполягають насамперед американські фінансисти, які в такий спосіб сподіваються зменшити жахливий торговий дефіцит США, що наближається вже до 600 млрд. дол. Однак розрахунки, наведені на шпальтах журналу The Economist, свідчать, що навіть 10-відсоткова ревальвація юаня, ймовірність якої оцінюється вкрай низько, зменшить цей дефіцит приблизно на один відсоток. Зате значно істотніше позначиться на привабливості американських цінних паперів, скуповуванням яких донедавна найбільше захоплювалися саме азіатські банки. А зниження попиту на казначейські облігації призведе до необхідності підвищення відсоткових ставок. Причому, як мінімум, на два відсотки. У результаті сума заборгованості зросте дуже істотно.
Власне, перший такий дзвіночок уже прозвучав — ще тільки на тлі чергового загострення дискусії про майбутню ревальвацію юаня. У березні ц.р. іноземні центробанки вперше із серпня 2003 року продали американських цінних паперів більше, ніж купили. Щоправда, приватні інвестори вчинили з точністю до навпаки, тож у цілому ситуація не вийшла з-під контролю. Проте інформацію для роздумів дала.
До речі, у Великобританії до проблеми астрономічної заборгованості населення поставилися значно серйозніше. Підрахувавши торік, що загальна сума боргів окремих британців становила трильйон фунтів стерлінгів, у країні розгорнули потужну кампанію зі зниження цього показника. Наводячи, наприклад, дані про те, що трильйон фунтів стерлінгів — це сукупний ВВП 150 найбідніших країн світу. У результаті, за даними Асоціації британських банкірів, у квітні було зафіксоване перше з 1994 року зниження заборгованості по кредитних картках. Сума виплат за кредитами перевищила суму нових кредитів на 40 млн. фунтів стерлінгів.
Щоправда, ситуація з іпотечними кредитами, на які у Великобританії припадає 80% усієї заборгованості, залишилася неясною. За деякими даними, відзначається зростання іпотечної заборгованості, тоді як інші дані свідчать, як мінімум, про те, що ситуація стабілізувалася. З цього погляду, ревальвація юаня додасть Великобританії значно менше проблем. Зате справжню катастрофу в Сполученому Королівстві може викликати різке зниження цін на нерухомість, стрімке зростання яких останнім часом стало невід’ємною рисою британської економіки.