Минулого тижня акції фінансово-інформаційної компанії Reuters різко впали в ціні. Таким чином ринки відреагували на заяву компанії про плани реструктуризації та скорочення штату майже на 20%. До 2005 року керівництво має намір сконцентрувати діяльність на головних напрямах і скоротити понад 3000 робочих місць. Поза сумнівами, причиною настільки жорсткої рішучості стали оголошені в лютому невтішні результати за попередній рік. А саме: 2002 року збитки Reuters становили 740 млн. дол., тоді як 2001 рік було завершено з прибутком у 237 млн. дол. Проте фінансові втрати — це лише закономірний результат як зовнішньої, так і внутрішньої «негоди».
Скорочення персоналу торкнеться відділів продажів, технічних і допоміжних. Основний склад — інформаційно-аналітичний — практично не постраждає. Хоча оглядачі підозрюють, що звільнення триватимуть, і причина їх не тільки в глобальному економічному спаді, що призвів до різкого скорочення операцій, оборотів, доходів і персоналу, передусім у головних клієнтів Reuters — у банках, пенсійних фондах та інших фінансових групax. Не менш важливим спостерігачі вважають жорсткість конкурентної боротьби на інформаційно-фінансовому полі. Дедалі важче стало випереджати головного конкурента — американську приватну компанію Bloomberg, що буквально наступає на п’яти й вихоплює ласі кусні з-під носа в Reuters. Нові часи потребують нових форм організації виробництва. Інформаційного — передусім. Bloomberg, приміром, продає один продукт за фіксованою ціною, що, на думку його клієнтів, дуже зручно в користуванні, купівлі й інсталюванні. Серед переваг цієї компанії і 15 млн. мобільних інформаційних послань щодня, підготовлений персонал, якісний сервіс, який звільняє клієнтів від експлуатації складних комп’ютерних систем.
І все-таки в британського Reuters залишається величезна частка ринку, а в деяких його сегментах американський Bloomberg поки що не суперник. У Reuters набагато ширший перелік пропонованих продуктів у всіх фінансово-економічних сферах, гнучкіша система цін, що важливо для тих клієнтів, котрих дратують стабільно високі ціни Bloomberg, які зростають навіть у період економічного спаду. Серед явних досягнень Reuters і те, що він швидко набрав 70 тисяч активних постійних користувачів у системі телефонних поштових повідомлень і планує інтегрувати цей продукт у продажі та внутрішні системи. Проте користувачі, які в часи ринкового буму могли дозволити собі купувати продукцію як Reuters, так і Bloomberg, сьогодні, заощаджуючи кошти, змушені вибирати когось одного. Багато хто віддає перевагу Bloomberg, змирившись навіть із його дорожнечею.
А ще ж 1996 року Reuters домінував в індустрії фінансової інформації, на яку припадало 90% його річного доходу. І покриваючи 40% світового ринку, повністю затінював Bloomberg, створений лише 1981 року. Проте в результаті напруженої гонки американський суперник більш як подвоїв свою присутність на ринку. 2001 року, приміром, Reuters займав 46% ринку, а Bloomberg досяг уже 38%. Водночас компанія Thomson Financial, що конкурує з обома велетнями на ниві цін, мала понад 6%. Крім Тhomson, у профільному бізнесі з’явилося ще кілька молодих і досить агресивних фірм, таких як Proquote і Moneyline Telerate, які оперують переважно у нижніх сегментах ринку, продаючи дешеві базові інформаційні пакети клієнтам, що не потребують пакетів класу люкс. Proquote, приміром, оцінює свій базовий сервіс у 260 дол. на місяць, тоді як Bloomberg, що обслуговує верхній сегмент ринку, — у 1350 дол. на місяць.
До речі, навіть бізнес новин Reuters, який дає компанії 10% річного доходу, втрачає своє лідерство у світі. Певна річ, маючи 198 офісів та 2500 журналістів, Reuters, як і раніше, провідний продавець новин для ЗМІ. Але трейдерів та інших клієнтів зі сфери фінансової індустрії цілком влаштовують дешевші новини, приміром від агентства Dow Jones.
Коли Том Глосер півтора року тому став виконавчим директором Reuters (перед цим дев’ять років пропрацювавши в компанії юристом), він задумав реформувати 150-річну британську компанію. У день його призначення в липні 2001-го пишно відкривали новий офіс у Нью-Йорку. А вже через тиждень Глосер оголосив, що штат скорочується на 1100 чоловік, і запропонував план реструктуризації компанії. Минулого тижня він вирішив нагадати, що реформування не скасовується, а навпаки — пришвидшується. При цьому не пожалкував, що з самого початку не форсував реформи, а проводив їх настільки спокійно, наскільки було можливо. Для цього в нього були свої резони.
Глосер став першим не-журналістом і першим американцем на чолі британської компанії, однієї з найстаріших у світі. Він зовсім не палав бажанням із перших кроків здобути славу грубого американського ковбоя, який за будь-яку ціну рветься до злиття і придбань. Крім того, щоб завоювати симпатії консервативної Британії, Глосер намагався зберегти максимум традицій компанії. Сьогодні кажуть, що в нього, як і раніше, мало підтримки в лондонському Сіті. Проте Глосер, швидше за все, з тих американських менеджерів, які завжди готові до неординарних кроків та рішень. Приміром, широко відомий випадок, коли в перші дні після подій 11 вересня Глосер — сам житель Нью-Йорка, — лише два місяці прокерувавши Reuters, у відповідь на теракти розпорядився зняти американський прапор, вивішений біля входу в офіс у Нью-Йорку. Відразу ж посипалися протести від конгресменів з приводу такого неприйнятного «нейтралітету» агентства новин.
Хоча Глосер вважає себе песимістом, він обіцяє захистити компанію в період «ринку ведмедів», що означає економічний спад, навіть якщо той триватиме до 2005 року. Проте перелік неприємностей триває. Коли 18 місяців тому Глосер прийняв компанію, вона більше нагадувала департамент держслужби, ніж лідера на ринку фінансової інформації. І хоча акції Reuters тоді зберігали досить високу ціну — 748 пенсів за акцію, що можна пояснити відсутністю реальних конкурентів, проте компанію вже засмоктувала трясовина незграбної бюрократії, особливо в частині прийняття рішень. За уїдливим зауваженням Глосера, там превалювала «культура дискусій Оксфордського клубу». Минулого тижня, після оголошення суми збитків, ціна за акцію впала на 12% — до 135 пенсів, уперше з часу випуску акцій на ринок 1984 року.
Що планує робити Глосер? Передусім значно знизити видатки, піти з непрофільного бізнесу, уніфікувати різноманітні комп’ютерні системи, використовувані в компанії. Реструктуризацію планується провести протягом 2003—2005 років і вкластися в суму 510 млн. дол., а на зниженні витрат Глосер планує заощаджувати 660 млн. дол. на рік. Він наполягає, що останнє — не разова «швидка допомога», а стратегічний підхід. Зростання бізнесу, на його думку, має розпочатися за рахунок спрощення асортименту продукції, а також здешевлення послуг. Американський менеджер також намагатиметься трансформувати корпоративну культуру Reuters, — борючись із бюрократією та перетворюючи Reuters на більш сучасну, динамічну й комерційну структуру, багато в чому схожу на «реактивний» Bloomberg. Принаймні Глосер чітко дає зрозуміти, що дні розслаблення для компанії залишилися в минулому.