ПостФРС-ний озноб

Центробанк США - Федеральна резервна система - продовжує грати зі світовими ринками в кішки-мишки: таке довгоочікуване його засідання минулого тижня не тільки не принесло інвесторам полегшення, а навіть навпаки. Хоча емоції зашкалювали, а фінансові ринки із завмиранням серця очікували ключового вердикту, рішення американської кредитно-грошової влади залишити ставки незмінними не додало спокою. Тепер ринковій громадськості доводиться знову гадати: а що ж буде далі?

Ставки зроблено

Однак Федеральний резерв, як завжди, усе зробив так, як вважав за потрібне: залишив монетарну політику без змін, при цьому ключова ставка рефінансування на сьогодні, як і раніше, перебуває в діапазоні 0–0,25%. Отакий поворот.

Чесно кажучи, ймовірність такого результату ключової для світових ринків події останніх тижнів багато інвесторів передбачали з огляду на ситуацію в Китаї. А там, як ми всі пам'ятаємо, продовжує штормити економіку, зберігається невизначена ситуація на фондовому ринку, попри його помітну корекцію після літнього обвалу, і багатостраждальний юань. Попри оптимістичні заяви китайської влади, статистика каже про слабкості виробничого сектора, який гальмує відновлення національної економіки та продовжує згущати барви над її подальшими перспективами.

Не слід забувати, що Китай - друга за величиною економіка у світі, найбільший держатель американських казначейських облігацій, важливий торговельний партнер США із часткою в загальному торговельному обороті в 15%, а також найбільший у світі споживач сировини, включаючи залізну руду та алюміній.

Тому було достатню приводів засумніватися в тому, що ФРС ризикне в таких нестабільних умовах на світовій арені вдаватися до різких заходів. На думку багатьох експертів, підвищення відсоткових ставок у вересні було б передчасним. Власне, у самому регуляторі з цим погодилися, хоча його представники дали зрозуміти, що ймовірність підвищення ключової ставки рефінансування до кінця поточного року все-таки зберігається. Понад те, на ринку знову з'явилися оптимісти, які вважають, що підвищення може відбутися вже в листопаді.

Глава ФРС Джанет Єллен заявила, що її відомству необхідно більше часу для прийняття такого важливого рішення. Проте вона не стала розкидатися натяками з приводу принципової готовності американської монетарної влади зробити це до кінця нинішнього року. Цей факт розчарував фінансові ринки, які інтерпретували слова Єллен як небажання квапитися з підвищенням ставок. З моменту засідання лише деякі представники ФРС були оптимістичні у своїх коментарях. Загалом же інтрига зберігається, хоча градус напруги вже не той.

Насправді ті, хто уважно прислухався до кожного виступу пані Єллен аж до 17 вересня (дати засідання ФРС), розуміли, що вона не зважиться на такий крок. Зрештою, вона не камікадзе, і підвищувати ставки в нинішніх умовах непевності світової економіки, зокрема, не зовсім логічно. До того ж не слід забувати, що й у самих Штатах поки що далеко не все гладко. То що ж усе-таки розбурхало фінансові ринки та призвело до наступного обвалу долара?

Насправді інвесторів розчарувало не саме рішення залишити відсоткові ставки без змін, а текст супровідної заяви регулятора. Відповідно до документа, Федеральна резервна система проявила абсолютну байдужність до ризиків зростання інфляції та прагнула до зниження рівня безробіття до позначки 5%, яку економісти розглядають як референтний показник.

На сьогодні рівень безробіття в США становить 5,1%, і відповідно до стандартів монетарної політики ставки мають бути підвищені. В іншому разі або неминуче настануть загрозливі наслідки вибуху інфляції, або буде порушено ключові постулати пануючої економічної теорії...

Чомусь схотілося згадати вересень 1998 р., Азіатську фінансову кризу та Алана Грінспена в кріслі глави ФРС. Тоді "дядько Ел", авторитет фінансових ринків, зазначив, що "несправедливо, що США залишаються оазою процвітання у той час, як увесь світ переживає кризу". Саме тоді А.Грінспен прийняв рішення підстрахуватися та знизив базову ставку рефінансування на 75 пунктів.

На той час річні темпи зростання економіки США становили близько 5%, рівень безробіття - 4,6% (на шляху до зниження до 3,8%), середні доходи домогосподарств досягли 30-річного піку, капіталовкладення в обладнання та програмне забезпечення стрімко зростали, продуктивність відновилася на 2,5% після падіння впродовж попередніх десяти років.

Тоді американська економіка насправді не потребувала додаткової підтримки з боку регулятора, однак такі дії ФРС припали до душі фондовому ринку США: технологічний індекс Nasdaq Composite злетів на 86% у 1999 р. Нині же ситуація трохи інша, і чомусь здається, що пані Єллен була б не проти стати "оазою процвітання".

Що далі?

Ставки - ставками, але це, швидше, справа професійних фінансистів, а обивателів цікавить більш приземлене питання: що тепер буде з доларом? А з ним поки що все гаразд. Річ у тім, що диференціал ставок залишається на користь американської валюти. Зараз найімовірнішим сценарієм є підвищення ставок у грудні. Задля справедливості слід зазначити, що за це на сьогодні виступають
13 із 17 членів комітету з операцій на відкритому ринку ФРС.

Очікування цієї події надаватимуть долару беззастережну підтримку, оскільки очікування підвищення ставок у Великій Британії відсунулися ледь не на друге півріччя 2016 р. (а раніше планувався лютий), у Європі обговорюється ймовірність розширення програми кількісного пом'якшення та навіть зопалу припускається ще одне зниження ставок, а в Японії взагалі про підвищення вже багато років ніхто навіть не заїкається. Вони очікують прискорення інфляції, як дощу в посуху, але його поки ніщо не передвіщає. Японська влада днями визнала, що про вихід із дефляції зараз не йдеться.

Усвідомивши все це, учасники ринку знову кинулися скуповувати долар. Щоправда, з оглядкою (уже не вперше) на виступи представників ФРС і вихідні дані зі США.

Тим часом у єврозоні нові проблеми. Продовжує розгортатися скандал навколо автомобілів на дизельному паливі компанії Volkswagen AG, який може стати досить великим і потенційно вплинути на євро. З початку тижня акції компанії обвалилися майже на 40%, що призвело до просідання європейських фондових ринків. Скандал може негативно позначитися на курсі євро, бо може підірвати довіру до найбільшої в регіоні економіки та завдати шкоди іміджу німецьких товарів. Торік 18% проданих автомобілів на світових ринках було вироблено в Німеччині.

Євро й так перебуває в спадному тренді, і зайві скандали цю тенденцію тільки підсилюють. Так, експерти Rabobank, ґрунтуючись на очікуваннях, що ФРС підвищить ставку в грудні, а ЄЦБ анонсує розширення програми кількісного пом'якшення, прогнозують, що курс євро/долар у середньостроковій перспективі буде знижуватися. Упродовж трьох місяців він досягне області 1,10, а через рік - району 1,05. І хоча короткостроково євро все-таки реагує на позитивні новини з країн Європи, однак це тільки корекційні сплески.

До речі, особливе місце в умах учасників фінансових ринків тепер займають дані з Пекіна. На них реакція поки що загострена, на межі болючої. Так, у середу долар знизився після публікації не надто оптимістичних даних про виробничу активність в Піднебесній, що посилило побоювання стосовно перспектив економіки найбільшого споживача нафти.

Опублікований звіт показав, що у вересні активність у виробничому секторі Китаю впала до 6,5-річного мінімуму (на 47,0 п.п. проти серпневого значення в 47,3 п.п.).

Негативний ефект від оприлюдненого звіту посилився на тлі традиційних оптимістичних заяв китайського президента Сі Цзиньпіна, який перебуває нині з семиденним візитом у США. Все-таки віри комуністичним лідерам у світі немає, а зайво-показний оптимізм призводить до цілком протилежної реакції.

Провідні світові банки також дивляться на Китай без особливого оптимізму. Так, експерти BAML зазначають, що слабке зростання на ринках, що розвиваються (на 60–80 б.п. нижче потенціалу), і низькі ціни на сировинні товари стримують зростання інфляції, дозволяючи казати про подальше зниження ставок центральними банками країн ринків, що розвиваються. Або принаймні утримувати їх на місці навіть після підвищення ставок ФРС.

Попри те, що економіка США все-таки залишається першою скрипкою у світовій економіці, ситуація в Китаї поки що далека від вирішення, і це напружує громадськість. Валютні резерви в Китаї показали рекордне місячне зниження. Хоча левова частка цього зниження пояснюється переоцінкою активів після проведеної девальвації, все-таки воно вказує на відплив капіталу, зумовлений підвищеною волатильністю юаня.

Відплив капіталу - не єдина проблема, з якою довелося зіштовхнутися Пекіну. Ослаблення виробництва та обробної промисловості триває, що дає підстави говорити про ймовірність "жорсткої посадки".

Ця сама ймовірність тисне й на ринок нафти, оскільки Китай є одним із найбільших споживачів "чорного золота". Утім, нафтовий ринок нині перебуває у фазі консолідації в очікуванні більш переконливих новин. Трейдери підживлюються чутками та очікуваннями, які стають каталізаторами денних коливань котирувань, але не можуть стати причиною значного тренду. Наприклад, у середу нафтові ф'ючерси різко розвернулися вниз після зростання, спровокованого даними про скорочення запасів сирої нафти в США, яке триває другий тиждень поспіль. Основним каталізатором падіння цін виступили спекуляції стосовно того, що незабаром запаси знову почнуть зростати, оскільки ряд НПЗ закриються на сезонний ремонт. І такі нісенітниці щодня, а котирування, тим часом, не відходять далеко від мінімальних із 2009 р. рівнів.

Про що можна сказати в підсумку? Схоже, долар усе-таки буде зміцнюватися, щоправда, досить помірними темпами і з перервами на корекції, викликані хорошими новинами з інших країн або не дуже хорошими - зі США. Чому він усе-таки неухильно повзтиме вгору? Тому що очікування підвищення ставок у грудні будуть актуальні аж до самого засідання. Навіть погіршення ситуації в Китаї вже усвідомлюється як цілком очікуваний факт, а як кажуть самі представники ФРС, важливе не саме підвищення ставки, а його темпи в майбутньому. Тому, швидше за все, Федеральний резерв наприкінці року порадує держателів доларових активів, навіть якщо після цього монетарна політика знову впаде в коматозний стан. Але ринки живуть очікуваннями, отже, на найближчі три місяці долар знову живіший за всіх живих.