ПОКИ ЩО ТРЕЙДЕРИ ПЕРЕВЕЛИ ПОДИХ

Район Уолл-стріт, який ще минулого тижня нагадував зону бойових дій, де, повалені літаками, впали дві вежі-хмарочоси Всесвітнього торгового центру, а слідом за ними — ще чотири сусідні будинки, з понеділка розпочав нове життя. Тут сповнені рішучості довести власну життєстійкість — фінансову й людську.

Символ фінансової могутності Америки — Нью-Йоркська фондова біржа, розташована за кілька хвилин ходи від зруйнованих веж, приготувалася відновити перервані операції. За вихідні були налагоджені телекомунікаційні системи й телефонні лінії для зв’язку з 3500 клієнтами. Товсті кабелі вздовж тротуарів — єдині джерела електрики замість ушкоджених. Ті, хто в понеділок повернувся на робочі місця в уцілілі офіси, помітили, що станції метро в районі Нижнього Манхеттена закриті, та й сам район перекритий, пропуск — за документами. Вентиляційні системи всіх будинків в окрузі забиті осколками й пилюкою від зруйнованих веж, а повітря насичене димом, пилюкою — біля відкритого вікна особливо не надихаєшся. Але все це не головне. Головне те, що за вікном — руїни, а під ними — друзі, з якими або навчалися, або працювали, або зустрічалися в кав’ярні за рогом... На відміну від фінансових, людські втрати непоправні. Понад п’ять з половиною тисяч чоловік загинули під час падіння двох веж Всесвітнього торгового центру.

Понеділок на Нью-Йоркській фондовій біржі розпочався о 9.30 ранку — двома хвилинами мовчання в пам’ять про загиблих і виконанням пісні «Боже, благослови Америку». Потім голова біржі Річард Грассо оголосив, що найбільша у світі фондова біржа відновлює свої операції. Трейдери у відповідь зааплодували, але очі їх уже були прикуті до величезного табло з цінами на акції. Сталося те, що мало статися: ціни різко полетіли вниз. У перший день торгів Нью-Йоркська фондова побила рекорд за кількістю акцій, якими торгували. Падіння індексу Dow Jones — майже на 685 пунктів — було найдраматичнішим за весь час, проте у процентному співвідношенні — 7% — виявилося значно менш небезпечним, ніж 22-відсотковий обвал у жовтні 1987 року. Загалом, трагедії цього разу не сталося. Ринки не обвалилися, трейдери перевели подих. До наступного дня. І багато ще днів вони з тривогою розпочинатимуть і з жалем закінчуватимуть торги на біржах, поки фондові ринки не вирівняються. Якщо вирівняються взагалі...

Того самого понеділка, але двома годинами раніше, о 7.30 ранку, у штаб-квартирі Федеральної резервної системи (центробанку США) у Вашингтоні розпочалося термінове засідання, результатом якого стало зниження (восьме нинішнього року!) відсоткової ставки на 0,5% — до рівня 3%. Рішення, безумовно, правильне й необхідне. Єдине, що непокоїть оглядачів, наскільки точно обрано час. Чи не слід було зачекати день-два, аби простежити реакцію інвесторів після поновлення торгів на біржах, а, може, треба було діяти набагато раніше, щоб підтримати впевненість ринків до початку торгів?

Через кілька годин після США відсоткові ставки знизили всі провідні центробанки світу — Європейський центральний банк, банки Японії, Канади, Англії, інших європейських країн.

ЄЦБ узагалі вперше знижував відсоткову ставку (на 0,5% — до 3,75%) без спільного засідання 18 членів своєї ради управляючих — рішення ухвалили терміново під час телефонної конференції і, кажуть, під безпосереднім тиском з Вашингтона. Взагалі, зниження відсоткової ставки у Франкфурті для багатьох стало сюрпризом. По-перше, тому, що після терористичної атаки 11 вересня ЄЦБ сконцентрував свою увагу на забезпеченні ліквідності на фінансових ринках шляхом так званих «швидких торгів». А по-друге, 12 і 13 вересня він влив у грошові ринки 110 млрд. євро, і ці дії розцінювалися ринками радше як заходи для зміцнення довіри, а не як реакція на реальний брак ліквідності. Більше того, рада ЄЦБ ще 13 вересня заявляла, що залишає відсоткові ставки без змін, бо очікує нормалізації ринкових умов найближчим часом.

Уп’яте з початку року Банк Англії знизив відсоткові ставки. Нинішнє зниження на 0,25% — до 4,75% — означає найнижчий з 1964 року рівень вартості кредитів. Попереднє зниження відсоткових ставок на початку серпня стало великим сюрпризом для фінансових ринків. А нинішнє зробило офіційну відсоткову ставку в країні найнижчою за останні 37 років. Але навіть до цього кроку ставки за іпотечними кредитами вже знаходилися на найнижчому рівні за останні 40 років, оскільки банки й будівельні товариства, переслідувані конкуренцією, змушені були наближати їх до офіційної.

Останнє суттєве зниження відсоткових ставок, скоординоване у світовому масштабі, відбулося під час війни в Перській затоці у 1990—91 роках, коли ставка у Великобританії була знижена на 2,5% до 11,5 %, а у Федеральній резервній системі до квітня 91-го впала з 8% до 5,75%. Скоординовані дії минулого понеділка переслідували дві мети: по-перше, запобігти невиправданій паніці на фондових ринках, по-друге, створити противагу можливому прискоренню спаду в результаті терористичного акту. Падіння акцій авіаліній більш як на 30% уже позначило головні напрями економічного впливу катастрофи, оскільки різке скорочення повітряних перевезень і пов’язаних із ними інших видів бізнесу (приміром, авіабудування, туризм, готелі) можуть послужити додатковим «ударом у спину» американській економіці, яка вже у стані стагнації.

Страх перед затяжним воєнним конфліктом і широкою економічною кризою змусив здригнутися також і європейські ринки. Попри зниження відсоткових ставок, акції на більшості європейських бірж різко впали. Нафтові ціни хитаються напередодні загрози спаду, а на країни ОПЕК тисне США — з Вашингтона вимагають зняти обмеження з видобутку. Долар упав відповідно до більшості валют.

Азіатські ринки також зазнали важких втрат. Приміром, індекс токійської фондової біржі Nikkei втратив у вартості 5% і досяг найнижчої позначки за 18 років. Гонконгівський Hang Seng зменшився на 3,5%. Тим часом Банк Японії вперше цього року здійснив інтервенцію на валютному ринку, купивши долари за єни. Це, за заявою міністерства фінансів країни, має запобігти небажаному для відродження японської економіки подорожчанню національних грошей.

Ще до поновлення торгів на Нью-Йоркській фондовій біржі трейдери пророкували падіння акцій на 6—10%. Проте потай сподівалися на безпрецедентні заходи, до яких удався уряд США, щоб запобігти фінансовому колапсу. Щоденний оборот цінних паперів на американських ринках зазвичай становить близько 100 млрд. доларів. Чотириденне закриття бірж минулого тижня, найтриваліше з часів першої світової війни, обійшлося в 400 млрд. дол. втрат. Стало відомо, що відразу після терактів американська влада посилила діяльність Робочої групи з фінансових ринків, відомої за назвою «Команда з захисту від спаду». Ця дуже таємнича група, до складу якої входять керівництво американського казначейства, фондових ринків і, звісно, глава Федеральної резервної системи США Алан Грінспен, сповнена рішучості домогтися того, аби події на ринках не ускладнилися внаслідок неправильних дій влади. Тому компаніям рекомендовано купувати власні акції, хедж-фондам заявили, що масове скидання акцій з їхніх портфелів розцінюватиметься як фінансовий напад на Америку. Усі значні інвестиційні банки погодилися деякий час принаймні протягом кількох днів, не конкурувати за майбутній бізнес. Усі, здається, зрозуміли, що настав час не пошуку особистої вигоди, а консолідації для загального блага.

Через три дні після теракту Федеральна резервна система США влила понад 80 млрд. дол. в економіку країни. Комісія з цінних паперів і бірж послабила правила, які обмежують зворотний викуп акцій. У результаті ціла низка компаній оголосила про плани купівлі власних цінних паперів для того, аби послабити тенденції з їхнього викидання на ринки. Проте ринки вже відчули важке падіння униз за рахунок акцій компаній, які безпосередньо постраждали внаслідок терористичної атаки. «Дженерал Електрик», Форд, багато авіаліній уже заявили про різке зниження доходів.

Не секрет, що американська економіка стояла на краю прірви ще перед трагічними подіями 11 вересня. На американських підприємствах простоювало без роботи більше потужностей, ніж будь-коли з 1983 року. Промислове виробництво в серпні скоротилося на 0,8%, одинадцятий місяць поспіль, що стало найгіршим показником з 1960 року. Усі райдужні надії, пов’язані з бумом інтернетівських компаній, випарувалися. Рівень цін на фондовій біржі NASDAQ, яка торгує високотехнологічними акціями, впав утричі порівняно з піком 18 місяців тому. Така сама тенденція на зниження характерна і для Нью-Йоркської фондової біржі. Не дивно, що більшість інвесторів розглядають події минулого тижня як прямий шлях до погіршення фінансової ситуації. У короткостроковому аспекті це може спричинити панічні продажі акцій на світових фондових біржах, а це спровокує глобальний фінансовий колапс. У середньостроковій перспективі такі події можуть остаточно зруйнувати впевненість американських споживачів, що вже й так похитнулася. А падіння споживчого попиту потягне Америку, а слідом і решту світу, у вир рецесії (від англійського recession — процес спаду), зупинити який буде дуже важко.

Проте не всі прогнози такі похмурі. Незважаючи на падіння цін на Нью-Йоркській фондовій біржі, є все-таки ознаки того, що багато американських споживачів сповнені рішучості продовжувати споживання в звичайному режимі саме тому, що знають, якої шкоди американській економіці за нинішніх умов може завдати їхня стриманість. Більшість фінансових аналітиків погоджуються, що недавні втрати на фондових ринках не вийшли за межі очікуваного й так чи інакше сталися б і без терористичних ударів. Сьогодні поки що зрозуміло одне — пророкувати майбутнє як американської, так і світової економіки дедалі важче.