ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ФЕНОМЕН АБО ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ ПО-ПІВДЕННОКОРЕЙСЬКИ

17 сiчня, 2003, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 2, 17 сiчня-24 сiчня 2003р.
Відправити
Відправити

До грудневих президентських перегонів Сеул готувався без істерії та безпідставного оптимізму. Ко...

До грудневих президентських перегонів Сеул готувався без істерії та безпідставного оптимізму. Корейці, як завжди, спокійно працювали; будинки та поштові скриньки не були переповнені листівками; ніхто нікого не підкуповував гречкою та готівковими вонами. Виборці прийшли на свої ділянки і, віддавши данину президенту Кім Де Чжуну, все-таки зглянулися на його вік і проголосували за молодого та енергійного суперника.

Новообраний президент Республіки Корея Ро Му Хйон, судячи з усього, налаштований виконати свої передвиборчі обіцянки щодо забезпечення високого економічного зростання та справедливого розподілу багатства. На першій прес-конференції після виборів він, серед іншого, пообіцяв докласти зусиль, аби взяти під контроль інфляцію та стабілізувати ціни на нерухомість. Ро Му Хйон повідомив, що його метою є будування ринкової системи, яка повинна внести свіже повітря в економіку. Тому курс на ринкові реформи буде всіляко підтримуватися.

Під час передвиборчої кампанії Ро Му Хйон обіцяв підвищити щорічне економічне зростання до 7% протягом свого п’ятирічного президентського періоду, який починається у лютому 2003 року. А також стабілізувати зростання споживчих цін на рівні 3% та створити 2,5 млн. робочих місць.

Однак аналітики вважають, що досягти отих жаданих 7% у 2003 році Південній Кореї буде досить важко внаслідок уповільнення темпів світової економіки. Аби забезпечити такі результати, країна повинна рішуче розширити свій експорт та інвестиції у засоби виробництва.

Державний Корейський інститут розвитку (КDI) передбачає, що національна економіка зросте у 2003 році на 5,3%, що поступається показнику 2002 року, який дорівнює, за його оцінками, 6,1%.

Інші національні та міжнародні економічні організації також прогнозують певне гальмування. Зокрема через те, що внутрішній попит, рушій економічного зростання у 2002 році, демонструє тенденцію до зменшення. Країна мусить впоратись із глобальними невпевненостями щодо можливої війни Сполучених Штатів з Іраком та нестабільних цін на нафту. Окрім цього, перед новою адміністрацією Хйона стоять такі проблеми, як високий рівень заборгованості домогосподарств, зростання кількості осіб, неспроможних повернути кредити тощо. Доведеться також визначатися щодо подальшої долі Hynix Semiconductors та трьох підрозділів Hyundai Group, які зазнають серйозних фінансових труднощів.

Експерти вважають, що у 2003 році уряд повинен активізувати роботу, спрямовану на корпоративну та фінансову реструктуризацію, яку було призупинено перед президентськими виборами. Тоді вдалося розвінчати міф, буцімто «чеболі» (фінансово-промислові конгломерати) занадто великі для того, щоб збанкрутувати. Тобто керівництво країни нарешті визнало, що навіть великі підприємства не виживуть, якщо вони є неконкурентоспроможними. Відтак 16 з 30 конгломератів були продані, злиті або ліквідовані. Практика менеджменту, що базується на конкурентоспроможності, а не на розширенні за рахунок запозичень, поліпшила фінансову структуру та прибутковість більшості корпорацій. Значно поліпшилось співвідношення заборгованості до акціонерного капіталу.

Прозорий та відповідальний менеджмент забезпечується шляхом обов’язкового оприлюднення фінансових звітів та призначенням зовнішніх директорів, що допомагає позбутися застарілої, волюнтаристської практики управління.

Корпоративна реструктуризація стала безперервним процесом, що здійснюється банками-кредиторами на основі відповідного закону.

У її процесі було закрито 631 нежиттєздатну фінансову установу, а в інші інституції, які зазнавали фінансових труднощів, уряд інвестував приблизно 157 трлн. вон (130 млрд. дол. США). Ці заходи дали змогу, зокрема, зменшити суму «поганих кредитів» з 61,0 трлн. вон наприкінці 1999 року до 14,4 трлн. у червні 2002-го, тобто приблизно до 2,4% всіх запозичень.

Завдяки поправці до закону про банківську справу, обмеження щодо володіння банками стали менш суворими і тому приватизація банків, які отримали гроші із суспільних фондів, може здійснюватись, якщо вона доцільна. Після того, як повний захист депозитів було замінено на частковий, гравці на ринку приділяють більшу увагу ефективному управлінню активами.

Прямі іноземні інвестиції у південнокорейську економіку у 2002 році становили, за даними міністерства торгівлі, промисловості та енергетики РК, 9,11 млрд. дол. США, що на 19,4 відсотка менше ніж у 2001-му.

Основними причинами цього корейці вважають загальну світову невизначеність внаслідок можливості війни Сполучених Штатів з Іраком і зменшення кількості проектів щодо злиття та придбань.

Коли говорити про регіональну приналежність інвесторів, то прямі іноземні інвестиції зі Сполучених Штатів у 2002 році зросли на 15,7% до 4,5 млрд. дол. США, з Японії — на 81,7% до 1,43 млрд. З іншого боку, інвестиції з країн Європейського Союзу зменшились на 45,7% — до 1,66 млрд. дол. США.

У цьому контексті цікавими здаються результати опитування корейців щодо їх ставлення до компаній з іноземними інвестиціями. Опитування проводилось компанією з метою вивчення громадської думки ORC Korea від імені Корейської асоціації іноземних компаній серед 1000 дорослих корейців по всій країні.

Відповідно до цього опитування, 74% респондентів вважають, що компанії з іноземними інвестиціями зробили значний внесок в економічний розвиток країни. Цей показник перевищує минулорічний на 4%. Тож страхи, що раніше побутували серед корейців, — наприклад, щодо «відтоку національного багатства» або «руйнування вітчизняної промисловості» — стали значно меншими.

Більше того, 84% респондентів вважають, що роль, яку відіграють іноземні компанії, стане ще вагомішою у майбутньому.

У переліку позитивних рис іноземних компаній респонденти назвали стабільність фінансової структури, передові технологічні та управлінські методики, технологічну конкурентоспроможність, розумний управлінський стиль, забезпечення зайнятості.

Що стосується труднощів, які постають перед іноземними компаніями, 23% назвали урядові правила та настанови, 18% — соціальні та культурні відмінності, 14% — негативні уявлення корейців.

Урядові служби оприлюднили інформацію, згідно з якою Республіка Корея за показниками продуктивності праці посідає лише 23 місце серед 30 членів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Її показник становить 31 878 дол. США, що менше, скажімо, ніж у Нової Зеландії або Греції.

Цей список очолює Люксембург — з показниками, більш ніж удвічі вищими за південнокорейські. У першій десятці за ним ідуть Сполучені Штати, Бельгія, Франція, Італія, Японія, Німеччина, Австрія та Австралія.

Певно, для українців буде цікавою ситуація в енергетичному секторі Республіки Корея, котрий так само, як і наш, перебуває в процесі реформування. Важливою подією у цьому сенсі стало затвердження урядом наприкінці 2002 року «Другого національного базового плану в сфері енергетики», який містить напрями політики та стратегію розвитку галузі на наступне десятиріччя.

Передбачається, що реалізація плану почнеться вже нинішнього року. Загалом він досить амбіційний — ідеться ні багато ні мало про «перетворення Республіки Корея у центр азіатської енергетичної галузі».

З метою розбудови вітчизняної енергетичної системи залежність країни від нафти буде скорочено з існуючих 50 до 45%, а використання альтернативної енергії зросте до 5% всього енергоспоживання у період до 2011 року.

Щоб підвищити ефективність та конкурентоспроможність енергетичної галузі, уряд до 2009 року завершить програму приватизації.

У газовій сфері передбачається приватизація Корейської газової корпорації. У секторі роздрібного продажу елементи конкуренції будуть запроваджуватись у 2008 році.

Уряд також буде заохочувати добровільне закриття трьох або чотирьох шахт із існуючих на сьогодні одинадцяти таким чином, щоб попит та пропозиція вугілля до 2005 року були збалансовані на рівні 3 млн. тонн.

Водночас передбачається ретельно відстежувати частку виробничих витрат у споживчих цінах на електроенергію, газ та опалення та запропонувати план реформування структури цін на всі енергоносії до червня 2006 року, беручи до уваги стан навколишнього середовища, принципи конкуренції та податкові надходження до казни.

Цікаво, що коли я пишу «президент пообіцяв», то відомо, що він справді виконає обіцяне. Коли наголошує «уряд вибере сфери» — то південнокорейські міністри справді зроблять вигідні для країни акценти. Так уже заведено в цій надзвичайно маленькій (порівняно з Україною) державі, де кількість населення майже така сама, як у нас...

Related video

Статтю підготовлено на основі матеріалів, наданих Торговельно-економічною місією при посольстві України у Республіці Корея.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}