Острів Свободи лягає в дрейф?

Атмосфера найсуворішої таємності, що оточує будь-яку інформацію про стан здоров’я кубинського президента, виявилася оптимальним середовищем, яке живить різноманітні домисли. Аналітики всього світу запитували, а чи живий ще великий команданте, котрому днями мало виповнитися 80 років, а чи справді була операція на кишечнику, через яку він нібито переніс святкування свого ювілею на грудень, поєднавши його з 50-річчям своєї висадки на Кубу, або ж це спланована заздалегідь кампанія з передачі влади? І кому ця влада зрештою дістанеться? А головне, як усі ці події позначаться на політичній та економічній орієнтації острова Свободи?

Відповіді на чимало з цих запитань, можливо, містяться в черговій доповіді, підготовленій на замовлення адміністрації Джорджа Буша Комісією зі сприяння вільній Кубі. На підставі цієї доповіді США, понад 40 років здійснюючи економічну блокаду Гавани, збираються виділити 80 млн. дол. на фінансування діяльності організацій, котрі сприяють переходу острова від режиму свободи до режиму демократії. І передусім — на американське мовлення, яке кубинська влада нещадно глушить, а тих, хто його приймає, карає ув’язненням.

Утім, певні висновки з приводу подальшого курсу Гавани аналітики роблять із того, що нині влада, нехай навіть тимчасово, перебуває в руках молодшого брата Рауля, за сумісництвом — міністра оборони. Рауль на п’ять років молодший, на голову нижчий, без знаменитої харизми й романтичного ореолу команданте, зате з комерційною хваткою свого батька — іспанського емігранта, що збив чималий капітал на цукрі та вдалих інвестиціях. Саме Рауль допоміг Кубі вистояти після розвалу Радянського Союзу, основного фінансового спонсора острова Свободи. Легалізація американського долара, відкриття селянських ринків, комерціалізація армії, фінансування якої почало здійснюватися за рахунок дивідендів на паї в підприємствах туристичного й інших прибуткових секторів... Вважається, що саме під керівництвом Рауля Кастро Куба найбільшою мірою наблизиться до китайської економічної моделі, яка передбачає економічну свободу за збереження жорсткого політичного контролю.