ОПІР

Серед останніх новин — чергова доповідь МВФ. «Важко пригадати, коли ще основні економічні показники в регіоні євро були такими оптимістичними», — йдеться в доповіді. «Безробіття вже сягнуло найнижчого рівня, ніж будь-якого іншого періоду пожвавлення економіки, починаючи з 60-х». Наступного року рівень безробіття в регіоні євро може знизитися до 7,7%.

За прогнозами інвестиційного банку J.P.Morgan, у другому кварталі цього року темпи зростання ВВП регіону євро, ймовірно, становитимуть 5% на рік. Водночас, за весь рік цей показник, мабуть, сягне 3,7%.

То чому ж євро, незважаючи на всі ці перемоги, залишається таке слабке? Частково це відбиває застарілу невпевненість у тому, що європейські політики зможуть успішно провести структурну реформу. Крім того, таку невпевненість підсилюють висловлювання керівництва Європейського центрального банку, які здебільшого не зрозумілі не лише громадськості, а й фаховим спостерігачам.

Крім того, наявне відчуття політичної нестабільності в регіоні. Так, міністр фінансів Данії заявив, що план Франції наділити ЄЦБ великою політичною впливовістю, мабуть, зменшить кількість голосів на користь єдиної європейської валюти на референдумі з питання вступу Данії до регіону євро. Негативні результати референдуму в Данії, своєю чергою, навряд чи сприятимуть зміцненню єдиної валюти. Як відомо, питання про приєднання до регіону євро розглядається ще в трьох країнах — членах ЄС: Греції, Швеції та Великобританії. Щодо першої (яка не перебуває в регіоні євро не тому, що туди не хотіла, а, швидше, тому, що її туди не брали), вона стане учасником регіону євро вже наступного року. Швеція, можливо, наслідуватиме її приклад, але навряд чи раніше 2002-го. Британія ж, найбільший аутсайдер регіону євро, ще досі не вирішила, чи хоче вона взагалі відмовитися від фунта стерлінгів, який гарантує — принаймні, впродовж певного періоду — стабільність. І на прийняття такого рішення, швидше за все, знадобиться не один рік.