Нова Зеландія: життя після сільськогосподарських субсидій

19 серпня, 2005, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 32, 19 серпня-26 серпня 2005р.
Відправити
Відправити

1984-го, коли уряд Нової Зеландії, попри масові протести фермерів, скасував майже 40 видів сільськогосподарських субсидій, здавалося, життя в сільській місцевості припиниться...

1984-го, коли уряд Нової Зеландії, попри масові протести фермерів, скасував майже 40 видів сільськогосподарських субсидій, здавалося, життя в сільській місцевості припиниться. Лише за офіційними прогнозами, зубожіння загрожувало кожному десятому фермеру. Проте уникнути цих украй непопулярних у той час заходів було неможливо: національна економіка, обтяжена непомірними витратами й не надто розбещена доходами, перебувала на грані банкрутства.

Нині, 20 років по тому, новозеландські фермери, за даними ОЕСР, отримують найменше субсидій порівняно з іншими членами організації, проте демонструють найвищу продуктивність праці. Аграрний сектор, навіть без урахування лісового господарства, забезпечує 40% національного експорту й 17% ВВП. Особливо стрімко розвивається тваринництво, і новозеландські «зелені», котрі ще не так давно малювали похмурі картини загального запустіння, тепер протестують проти стрімкого витіснення традиційного буша високотехнологічними(!) пасовищами. Правда, національне тваринництво відтоді зазнало не лише кількісних, а й якісних змін: поголів’я овець скоротилося з 58 млн. до 40, зате стадо молочних корів розрослося з 3,5 млн. до 5, а поголів’я оленів збільшилося на 64%.

Ян Роб, від 1970 року власник молочної ферми на південному заході Нової Зеландії, із гордістю демонструє свої володіння журналістам. На момент скасування субсидій його ферма зі 160 вівцями аж ніяк не видавалася процвітаючою, проте щедрі дотації цілком примиряли з таким становищем. Після їхнього скасування Ян хотів було кинути цю безнадійну справу й переїхати до міста, проте син умовив його ризикнути, взяти в банку кредит і спробувати поборотися. Розпочали з благоустрою пасовищ. Із допомогою спеціалізованої техніки позбулися жорсткого малоїстівного дерну, провели зрошення, засіяли схили соковитою травою, яку регулярно удобрюють, і забезпечили корм 800 елітним коровам. А їхнє молоко, своєю чергою, дало фермерській родині і хліб, і шматок масла до нього. Та й виплата банківського кредиту йде строго за графіком.

Цей приклад аж ніяк не поодинокий. Федерація фермерів Нової Зеландії недавно підготувала доповідь, що так і називається — «Життя після субсидій». У ній наочно демонструється: субсидії не сприяють освоєнню нових технологій, скороченню витрат, підвищенню продуктивності, пошуку нових ніш на ринку. За образним висловлюванням Яна Роба, саме субсидії вбивають фермерів, а не ціни.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК