Ці три чверті сімей саме і становлять так званий середній клас Америки. Об’єднує їх і річний доход, що не перевищує 75 тисяч доларів на рік (при цьому у 45 відсотків усіх американських сімей річний доход перебуває в межах від 30 до 75 тисяч), і те, що основним джерелом доходу для них є зарплата, а зовсім не прибуток з інвестицій, як звикли думати в самій Америці та за її межами. Природно, ніхто і не намагається стверджувати, що середній «працюючій» американській сім’ї загрожує смерть або загроза залишитися без притулку. Для них не становить особливої проблеми забезпечувати себе повноцінною їжею, сплачувати за житло, мати машину (доволі часто навіть дві) і раз на рік дозволяти собі поїздку на відпочинок, нехай навіть не з розряду розкішних. Але вже такі статті витрат, як покупка якісного і модного одягу, оплата послуг нагляду за дітьми, платні заняття для дітей, відвідання ресторанів і культурних заходів, облаштування дому, постійна модернізація комп’ютера, стерео- та відеосистем, придбання різдвяних подарунків і заощадження на старість та освіту дітей є серйозними випробуваннями на міцність сімейного бюджету.
Доходи середньої американської родини за останні кілька років дійсно зросли, хоч і не так значно, як хотілося б. 1999 року середній сімейний доход, за даними американського Бюро статистики, уперше перевершив позначку в 47 тисяч доларів. Торік цей показник становив 46 737 доларів, а 1993-го, найменш вдалого за останнє десятиліття, — 41 691 долар. Втім, ще 1989 року доход середньої американської родини становив 44 974 долари (усі ці розрахунки проводяться з урахуванням інфляції).
Донедавна економісти стверджували, що зареєстроване за останні сім років збільшення доходів середньої американської сім’ї на 12,7 відсотка, або на 5 300 доларів на рік, відбиває загальне зростання економічного добробуту в Америці. Але за більш детального розгляду виявилося, що цей приріст пояснюється насамперед збільшенням кількості робочих годин, які випадають на пересічну американську сім’ю. Так, 1998 року члени цієї сім’ї провели на робочому місці на 70 годин, або на 1,7 робочі тижні, більше, аніж 1995-го. А порівняно з 1989 роком цей приріст виглядає ще значнішим — на 3,4 робочі тижні.
Як вирішуються фінансові проблеми американської сім’ї на практиці, автори спеціального соціально-економічного дослідження вирішили продемонструвати на прикладі конкретної родини, яка за всіма параметрами є «найпересічнішою». 40-річний Трейсі та 38-річна Керрі Джонс із двома синами шкільного віку живуть у власному будинку в пригороді Цинциннаті, штат Огайо. Глава сім’ї, технічний дизайнер, одержує 45 тисяч доларів на рік. Його дохід істотно зріс порівняно з 1996 роком, коли його уперше було прийнято на постійну посаду з окладом у 40 тисяч доларів плюс медичне страхування. Колись він працював у тій же компанії, але лише за тимчасовою угодою. Від часу створення сім’ї, котра вже відзначила своє перше десятиліття, подружжя Джонс не вилізає з боргів. І це попри не тільки підвищення доходів, а й, як каже місіс Джонс, на її «набуту резистентність» до здійснення імпульсивних покупок.