«Колючі» подарунки і... коза за 15 фунтів стерлінгів

Головна прикмета наближення Нового року на Заході — повсюдні різдвяні розпродажі, які починаються ще в листопаді і сягають свого піка в 20-х числах грудня.
Для того нав’язливого стану, в який звично впадає в цей час більша частина населення розвинених країн світу, фахівці вигадали не дуже втішний термін — «фанатичний конс’юмеризм». Але ні ця «лайлива роль», ні щорічні публікації про те, що як мінімум третина всіх різдвяних подарунків осідає непотрібним вантажем у шафах або коморах чи відразу передаровується, не в змозі зменшити масштаби цього регулярного стихійного лиха. Та ще й торгів­ля всіляко заохочує це масове божевілля, пропонуючи грандіозні знижки і збираючи за передсвяткові дні від 30 до 50 відсотків усього свого річного обороту. Ось тільки в яку ціну ці «трудові подвиги» обходяться всій економіці, чимало людей воліють не знати. Чи хоча б не замислюватися про це.
Як показують опитування громадської думки, найбільш радісним аспектом Нового року та Різдва є святкове спілкування з членами сім’ї та найближчими друзями. Про це заявив 71% опитаних американців. 29 відсотків відчують задоволення від святкового частування, 18 — від вручення подарунків, а ще 15 — від їхнього одержання. При цьому 21% називає найнеприємнішим аспектом новорічних свят необхідність купувати ці самі подарунки. А 17% особливо сильно переживають через фінансовий пресинг, який виникає в зв’язку з цією необ­хідністю, і через катастрофічний брак часу. 32% найбільше потерпають через дорожні пробки і проблеми з паркуванням, які виникають поблизу торгових центрів, а 19 — через товкотнечу всередині них.
Однак ті ж американці ще восени урочисто відрапортували соціологам про готовність збільшити свої витрати на новорічні подарунки на чергові 4—6 %, довівши загальну суму до 18 млрд. дол. У перерахунку на кожного окремого «дарувальника», за результатами різноманітних опитувань, називаються різні суми — від 600 до 1200 дол., причому найбільш щедрими виявляються жінки віком від 25 до 54 років, сімейний дохід яких перевищує 50 тис. доларів на рік. Більше того, саме ця категорія покупців виявляється й найвідповідальнішою, оскільки більше половини подарунків вони закуповують ще в жовтні.
За загальними обсягами витрат британці ненабагато поступаються американцям, запланувавши виділити цього року на новорічні подарунки 8 млрд. фунтів стерлінгів (що з урахуванням абсолютно непристойної поведінки американського долара цілком порівняні з американським показником, попри значну різницю в чисельності населення). Щоправда, у ході опитувань більшість жителів Великобританії зазначили, що прагнуть скоротити цю статтю своїх витрат у середньому на 5%. Адже 2004-го загальна сума особистих боргових зобов’язань англійців досягла трильйона фунтів стерлінгів, перевищивши обсяг національного ВВП. У американців, до речі, боргів теж вистачає, проте обмежувати себе в передсвяткових витратах вони поки не квапляться. Навіть попри те, що кожен п’ятий із них скаржиться на стрес, викликаний фінансовими проблемами.
У середньому в перерахунку на кожного британського «дарувальника» вартість усіх подарунків третій рік поспіль виявляється меншою від 450 фун­тів стерлінгів — значно нижче рекордних 600, передбачених на ці цілі 2000 року. Крім того, англійці свідомо скорочують користування кредитними карт­ками (із 22% торік до 19 цьогоріч). В Америці ж до подібних заходів вдаватися не поспішають. У результаті кожен п’ятий зізнається, що не в змозі контролювати свої витрати і постій­но перевищує всі припустимі ліміти, а мільйон американців щороку проходить процедуру персонального банкрутства.
Якщо п’ять років тому загальна сума коштів, «прокручуваних» через кредитні картки в США, оцінювалася в 600 млрд. дол., то нині цей показник досяг 800 млрд. Рекордно низькі відсоткові ставки змусили багатьох американців узяти позики під заставу свого житла і розплатитися за старими кредитними картками, тим самим від­клавши вирішення своїх боргових проблем на невизначене «потім». Але навіть за цих умов кожен десятий власник кредитної картки в Америці зізнається, що не виконує вчасно взяті на себе зобов’язання з погашення кредиту.
Особливо активно кредитні картки використовують при здійсненні покупок через Інтернет. Цього року саме таким чином «отоваряться» 46% американців. Англійці відстають від них зовсім трохи — їхній показник дорівнює 43 відсоткам. А от інші європейці, за винятком хіба що датчан, залишаються далеко позаду. З кожної сотні доларів, витрачених європейцями в режимі он-лайн на купівлю різдвяних подарунків, 35% матимуть британське «походження», 29 — німецьке і тільки 4 — італійське. У перерахунку на кожного віртуального покупця у Великобританії припаде по 220 фун­тів стерлінгів. Загальний же приріст обсягу передсвяткової віртуальної торгівлі в країні порівняно з минулим роком становитиме 60%. Враховуючи, що «борознити простори» Інтернету більшість воліє на робочому місці, втрати робочого часу на купівлю подарунків у Великобританії становитимуть два дні в перерахунку на кожного працюючого.
Як показують спеціальні дослідження, основним стимулом, який змушує покупців «пірнати» в Інтернет, є бажання уникнути товкучки — цей чинник виявився вирішальним для 63% віртуальних покупців. Багато чоловіків скористалися можливістю уникнути делікатної ситуації при виборі інтимних предметів для своїх дам. І тільки 20% ставили перед собою мету знайти потрібний товар за максимально низьку ціну. Зате нерідко інтернет-покупка обходилася значно дорожче номінальної ціни. Так, наприклад, надпопулярну іграшку Robo­sapiens останніми днями можна знайти переважно на аукціоні. І платити за неї, природно, доводиться дедалі більше.
Взагалі про іграшки розмова окрема. Якщо більшість дорослого населення дуже зраділа б, позбувшись необхідності отримувати подарунки, то діти відчувають зовсім протилежні почуття. Проте, як показало чергове опитування, на них також чекає чимало розчарувань. Наприклад, кожен четвертий англієць віком від 8 до 14 років мріє знайти під ялинкою iPod. При цьому покласти туди цей кишеньковий комп’ютер має намір утричі менша кількість британських батьків. Аналогічна розбіжність смаків і з настільними комп’ютерами. При цьому 51% британських батьків збираються ощасливити своїх нащадків DVD-плеєром, а 42 — CD-плеєром. Мріють же про них, відповідно, лише 32 і 26% дітей.
Загалом у Великобританії на іграшки цього року буде витрачено 1,8 млрд. фунтів стерлінгів. І це притому, що в середньому у кожної дитини їх і так уже зібралося на суму в 634 фунти стерлінгів. А 70% батьків навіть не підозрюють, що вже встигли викинути таку велику купу грошей на ці цілі. Проте після Нового року іграшковий «капітал» середньої британської дитини зросте ще на 150 фунтів стер­лінгів. А от мода дарувати дітям акції та інші цінні папери у Великобританії тільки-но зароджується...
Зате дедалі популярнішими стають подарункові сертифікати. 2004 року хоча б один такий сертифікат куплять 63% дарувальників — порівняно з 53 то­рік. Звісно, такий вибір допоможе вирішити проблему непот­рібних подарунків, проте ситуацію, за якої під ялинкою від­буватиметься «натуральний обмін» цими сертифікатами, складно назвати привабливою.
Значно оригінальніший ви­хід із такої ситуації знайшла британська фірма, котра пропонує альтернативні подарунки. Один із найпопулярніших презентів у її каталозі — коза. Справжнісінька, жива, вартістю 15 фунтів стерлінгів. Ось тільки ні корму, ні догляду ця корисна тварина від вас не зажадає. Адже дістанеться вона бідній сенегальській сім’ї, яку ви також зможете вибрати самостійно. А у вас (чи у близької вам людини) залишиться барвистий сертифікат і відчуття, що своїм подарунком ви справді зробили когось щасливим.

Оксана ПРИХОДЬКО
за матеріалами зарубіжної преси

«Колючі» подарунки
і... коза за 15 фунтів стерлінгів
Головна прикмета наближення Нового року на Заході - повсюдні різдвяні розпродажі, які починаються ще в листопаді і сягають свого піка в 20-х числах грудня.
Для того нав’язливого стану, в який звично впадає в цей час більша частина населення розвинених країн світу, фахівці вигадали не дуже втішний термін - «фанатичний конс’юмеризм». Але ні ця «лайлива роль», ні щорічні публікації про те, що як мінімум третина всіх різдвяних подарунків осідає непотрібним вантажем у шафах або коморах чи відразу передаровується, не в змозі зменшити масштаби цього регулярного стихійного лиха. Та ще й торгів­ля всіляко заохочує це масове божевілля, пропонуючи грандіозні знижки і збираючи за передсвяткові дні від 30 до 50 відсотків усього свого річного обороту. Ось тільки в яку ціну ці «трудові подвиги» обходяться всій економіці, чимало людей воліють не знати. Чи хоча б не замислюватися про це.
Як показують опитування громадської думки, найбільш радісним аспектом Нового року та Різдва є святкове спілкування з членами сім’ї та найближчими друзями. Про це заявив 71% опитаних американців. 29 відсотків відчують задоволення від святкового частування, 18 - від вручення подарунків, а ще 15 - від їхнього одержання. При цьому 21% називає найнеприємнішим аспектом новорічних свят необхідність купувати ці самі подарунки. А 17% особливо сильно переживають через фінансовий пресинг, який виникає в зв’язку з цією необ­хідністю, і через катастрофічний брак часу. 32% найбільше потерпають через дорожні пробки і проблеми з паркуванням, які виникають поблизу торгових центрів, а 19 - через товкотнечу всередині них.
Однак ті ж американці ще восени урочисто відрапортували соціологам про готовність збільшити свої витрати на новорічні подарунки на чергові 4-6 %, довівши загальну суму до 18 млрд. дол. У перерахунку на кожного окремого «дарувальника», за результатами різноманітних опитувань, називаються різні суми - від 600 до 1200 дол., причому найбільш щедрими виявляються жінки віком від 25 до 54 років, сімейний дохід яких перевищує 50 тис. доларів на рік. Більше того, саме ця категорія покупців виявляється й найвідповідальнішою, оскільки більше половини подарунків вони закуповують ще в жовтні.
За загальними обсягами витрат британці ненабагато поступаються американцям, запланувавши виділити цього року на новорічні подарунки 8 млрд. фунтів стерлінгів (що з урахуванням абсолютно непристойної поведінки американського долара цілком порівняні з американським показником, попри значну різницю в чисельності населення). Щоправда, у ході опитувань більшість жителів Великобританії зазначили, що прагнуть скоротити цю статтю своїх витрат у середньому на 5%. Адже 2004-го загальна сума особистих боргових зобов’язань англійців досягла трильйона фунтів стерлінгів, перевищивши обсяг національного ВВП. У американців, до речі, боргів теж вистачає, проте обмежувати себе в передсвяткових витратах вони поки не квапляться. Навіть попри те, що кожен п’ятий із них скаржиться на стрес, викликаний фінансовими проблемами.
У середньому в перерахунку на кожного британського «дарувальника» вартість усіх подарунків третій рік поспіль виявляється меншою від 450 фун­тів стерлінгів - значно нижче рекордних 600, передбачених на ці цілі 2000 року. Крім того, англійці свідомо скорочують користування кредитними карт­ками (із 22% торік до 19 цьогоріч). В Америці ж до подібних заходів вдаватися не поспішають. У результаті кожен п’ятий зізнається, що не в змозі контролювати свої витрати і постій­но перевищує всі припустимі ліміти, а мільйон американців щороку проходить процедуру персонального банкрутства.
Якщо п’ять років тому загальна сума коштів, «прокручуваних» через кредитні картки в США, оцінювалася в 600 млрд. дол., то нині цей показник досяг 800 млрд. Рекордно низькі відсоткові ставки змусили багатьох американців узяти позики під заставу свого житла і розплатитися за старими кредитними картками, тим самим від­клавши вирішення своїх боргових проблем на невизначене «потім». Але навіть за цих умов кожен десятий власник кредитної картки в Америці зізнається, що не виконує вчасно взяті на себе зобов’язання з погашення кредиту.
Особливо активно кредитні картки використовують при здійсненні покупок через Інтернет. Цього року саме таким чином «отоваряться» 46% американців. Англійці відстають від них зовсім трохи - їхній показник дорівнює 43 відсоткам. А от інші європейці, за винятком хіба що датчан, залишаються далеко позаду. З кожної сотні доларів, витрачених європейцями в режимі он-лайн на купівлю різдвяних подарунків, 35% матимуть британське «походження», 29 - німецьке і тільки 4 - італійське. У перерахунку на кожного віртуального покупця у Великобританії припаде по 220 фун­тів стерлінгів. Загальний же приріст обсягу передсвяткової віртуальної торгівлі в країні порівняно з минулим роком становитиме 60%. Враховуючи, що «борознити простори» Інтернету більшість воліє на робочому місці, втрати робочого часу на купівлю подарунків у Великобританії становитимуть два дні в перерахунку на кожного працюючого.
Як показують спеціальні дослідження, основним стимулом, який змушує покупців «пірнати» в Інтернет, є бажання уникнути товкучки - цей чинник виявився вирішальним для 63% віртуальних покупців. Багато чоловіків скористалися можливістю уникнути делікатної ситуації при виборі інтимних предметів для своїх дам. І тільки 20% ставили перед собою мету знайти потрібний товар за максимально низьку ціну. Зате нерідко інтернет-покупка обходилася значно дорожче номінальної ціни. Так, наприклад, надпопулярну іграшку Robo­sapiens останніми днями можна знайти переважно на аукціоні. І платити за неї, природно, доводиться дедалі більше.
Взагалі про іграшки розмова окрема. Якщо більшість дорослого населення дуже зраділа б, позбувшись необхідності отримувати подарунки, то діти відчувають зовсім протилежні почуття. Проте, як показало чергове опитування, на них також чекає чимало розчарувань. Наприклад, кожен четвертий англієць віком від 8 до 14 років мріє знайти під ялинкою iPod. При цьому покласти туди цей кишеньковий комп’ютер має намір утричі менша кількість британських батьків. Аналогічна розбіжність смаків і з настільними комп’ютерами. При цьому 51% британських батьків збираються ощасливити своїх нащадків DVD-плеєром, а 42 - CD-плеєром. Мріють же про них, відповідно, лише 32 і 26% дітей.
Загалом у Великобританії на іграшки цього року буде витрачено 1,8 млрд. фунтів стерлінгів. І це притому, що в середньому у кожної дитини їх і так уже зібралося на суму в 634 фунти стерлінгів. А 70% батьків навіть не підозрюють, що вже встигли викинути таку велику купу грошей на ці цілі. Проте після Нового року іграшковий «капітал» середньої британсь«Колючі» подарунки
і... коза за 15 фунтів стерлінгів
Головна прикмета наближення Нового року на Заході - повсюдні різдвяні розпродажі, які починаються ще в листопаді і сягають свого піка в 20-х числах грудня.
Для того нав’язливого стану, в який звично впадає в цей час більша частина населення розвинених країн світу, фахівці вигадали не дуже втішний термін - «фанатичний конс’юмеризм». Але ні ця «лайлива роль», ні щорічні публікації про те, що як мінімум третина всіх різдвяних подарунків осідає непотрібним вантажем у шафах або коморах чи відразу передаровується, не в змозі зменшити масштаби цього регулярного стихійного лиха. Та ще й торгів­ля всіляко заохочує це масове божевілля, пропонуючи грандіозні знижки і збираючи за передсвяткові дні від 30 до 50 відсотків усього свого річного обороту. Ось тільки в яку ціну ці «трудові подвиги» обходяться всій економіці, чимало людей воліють не знати. Чи хоча б не замислюватися про це.
Як показують опитування громадської думки, найбільш радісним аспектом Нового року та Різдва є святкове спілкування з членами сім’ї та найближчими друзями. Про це заявив 71% опитаних американців. 29 відсотків відчують задоволення від святкового частування, 18 - від вручення подарунків, а ще 15 - від їхнього одержання. При цьому 21% називає найнеприємнішим аспектом новорічних свят необхідність купувати ці самі подарунки. А 17% особливо сильно переживають через фінансовий пресинг, який виникає в зв’язку з цією необ­хідністю, і через катастрофічний брак часу. 32% найбільше потерпають через дорожні пробки і проблеми з паркуванням, які виникають поблизу торгових центрів, а 19 - через товкотнечу всередині них.
Однак ті ж американці ще восени урочисто відрапортували соціологам про готовність збільшити свої витрати на новорічні подарунки на чергові 4-6 %, довівши загальну суму до 18 млрд. дол. У перерахунку на кожного окремого «дарувальника», за результатами різноманітних опитувань, називаються різні суми - від 600 до 1200 дол., причому найбільш щедрими виявляються жінки віком від 25 до 54 років, сімейний дохід яких перевищує 50 тис. доларів на рік. Більше того, саме ця категорія покупців виявляється й найвідповідальнішою, оскільки більше половини подарунків вони закуповують ще в жовтні.
За загальними обсягами витрат британці ненабагато поступаються американцям, запланувавши виділити цього року на новорічні подарунки 8 млрд. фунтів стерлінгів (що з урахуванням абсолютно непристойної поведінки американського долара цілком порівняні з американським показником, попри значну різницю в чисельності населення). Щоправда, у ході опитувань більшість жителів Великобританії зазначили, що прагнуть скоротити цю статтю своїх витрат у середньому на 5%. Адже 2004-го загальна сума особистих боргових зобов’язань англійців досягла трильйона фунтів стерлінгів, перевищивши обсяг національного ВВП. У американців, до речі, боргів теж вистачає, проте обмежувати себе в передсвяткових витратах вони поки не квапляться. Навіть попри те, що кожен п’ятий із них скаржиться на стрес, викликаний фінансовими проблемами.
У середньому в перерахунку на кожного британського «дарувальника» вартість усіх подарунків третій рік поспіль виявляється меншою від 450 фун­тів стерлінгів - значно нижче рекордних 600, передбачених на ці цілі 2000 року. Крім того, англійці свідомо скорочують користування кредитними карт­ками (із 22% торік до 19 цьогоріч). В Америці ж до подібних заходів вдаватися не поспішають. У результаті кожен п’ятий зізнається, що не в змозі контролювати свої витрати і постій­но перевищує всі припустимі ліміти, а мільйон американців щороку проходить процедуру персонального банкрутства.
Якщо п’ять років тому загальна сума коштів, «прокручуваних» через кредитні картки в США, оцінювалася в 600 млрд. дол., то нині цей показник досяг 800 млрд. Рекордно низькі відсоткові ставки змусили багатьох американців узяти позики під заставу свого житла і розплатитися за старими кредитними картками, тим самим від­клавши вирішення своїх боргових проблем на невизначене «потім». Але навіть за цих умов кожен десятий власник кредитної картки в Америці зізнається, що не виконує вчасно взяті на себе зобов’язання з погашення кредиту.
Особливо активно кредитні картки використовують при здійсненні покупок через Інтернет. Цього року саме таким чином «отоваряться» 46% американців. Англійці відстають від них зовсім трохи - їхній показник дорівнює 43 відсоткам. А от інші європейці, за винятком хіба що датчан, залишаються далеко позаду. З кожної сотні доларів, витрачених європейцями в режимі он-лайн на купівлю різдвяних подарунків, 35% матимуть британське «походження», 29 - німецьке і тільки 4 - італійське. У перерахунку на кожного віртуального покупця у Великобританії припаде по 220 фун­тів стерлінгів. Загальний же приріст обсягу передсвяткової віртуальної торгівлі в країні порівняно з минулим роком становитиме 60%. Враховуючи, що «борознити простори» Інтернету більшість воліє на робочому місці, втрати робочого часу на купівлю подарунків у Великобританії становитимуть два дні в перерахунку на кожного працюючого.
Як показують спеціальні дослідження, основним стимулом, який змушує покупців «пірнати» в Інтернет, є бажання уникнути товкучки - цей чинник виявився вирішальним для 63% віртуальних покупців. Багато чоловіків скористалися можливістю уникнути делікатної ситуації при виборі інтимних предметів для своїх дам. І тільки 20% ставили перед собою мету знайти потрібний товар за максимально низьку ціну. Зате нерідко інтернет-покупка обходилася значно дорожче номінальної ціни. Так, наприклад, надпопулярну іграшку Robo­sapiens останніми днями можна знайти переважно на аукціоні. І платити за неї, природно, доводиться дедалі більше.
Взагалі про іграшки розмова окрема. Якщо більшість дорослого населення дуже зраділа б, позбувшись необхідності отримувати подарунки, то діти відчувають зовсім протилежні почуття. Проте, як показало чергове опитування, на них також чекає чимало розчарувань. Наприклад, кожен четвертий англієць віком від 8 до 14 років мріє знайти під ялинкою iPod. При цьому покласти туди цей кишеньковий комп’ютер має намір утричі менша кількість британських батьків. Аналогічна розбіжність смаків і з настільними комп’ютерами. При цьому 51% британських батьків збираються ощасливити своїх нащадків DVD-плеєром, а 42 - CD-плеєром. Мріють же про них, відповідно, лише 32 і 26% дітей.
Загалом у Великобританії на іграшки цього року буде витрачено 1,8 млрд. фунтів стерлінгів. І це притому, що в середньому у кожної дитини їх і так уже зібралося на суму в 634 фунти стерлінгів. А 70% батьків навіть не підозрюють, що вже встигли викинути таку велику купу грошей на ці цілі. Проте після Нового року іграшковий «капітал» середньої британської дитини зросте ще на 150 фунтів стер­лінгів. А от мода дарувати дітям акції та інші цінні папери у Великобританії тільки-но зароджується...
Зате дедалі популярнішими стають подарункові сертифікати. 2004 року хоча б один такий сертифікат куплять 63% дарувальників - порівняно з 53 то­рік. Звісно, такий вибір допоможе вирішити проблему непот­рібних подарунків, проте ситуацію, за якої під ялинкою від­буватиметься «натуральний обмін» цими сертифікатами, складно назвати привабливою.
Значно оригінальніший ви­хід із такої ситуації знайшла британська фірма, котра пропонує альтернативні подарунки. Один із найпопулярніших презентів у її каталозі - коза. Справжнісінька, жива, вартістю 15 фунтів стерлінгів. Ось тільки ні корму, ні догляду ця корисна тварина від вас не зажадає. Адже дістанеться вона бідній сенегальській сім’ї, яку ви також зможете вибрати самостійно. А у вас (чи у близької вам людини) залишиться барвистий сертифікат і відчуття, що своїм подарунком ви справді зробили когось щасливим.