Кіпр: вигнання з раю

Блакитне Середземне море, екологічно чисті пляжі, візантійські замки і круїзні лайнери - це все про Кіпр. Однак сьогодні цей райський куточок привертає до себе загальну увагу зовсім з іншого приводу.

Те, що у Кіпру є серйозні економічні проблеми, всі знали вже давно. Але нікого це особливо не хвилювало. Навіть тих, хто тримав там свої капітали. Чому? Можливо, з тієї ж причині, з якої Київ потонув у снігу, попри марні спроби синоптиків попередити про насування стихії: "Все буде, але не так жахливо, як кажуть, а може, й узагалі не буде".

Однак пружина не може стискатися вічно. І в ситуації з Кіпром вона вистрілила два тижні тому, причому найсуворішим чином. Нікосія опинилася на межі дефолту і виходу з ЄС, уряд кинувся розробляти програму порятунку, а поки її розробляли, банки всієї країни закрили, щоб уникнути панічних проявів з боку "вдячних" користувачів. Міжнародне рейтингове агентство Fitch у вівторок, 26 березня, понизило рейтинги двох найбільших банків Кіпру (Cyprus Popular Bank (Laiki) і Bank of Cyprus) до дефолтних рівнів (щоправда, не заздалегідь, а коли це стало практично доконаним фактом).

Що стосується програми порятунку, то її затвердили, прийняли, і залишилося тільки уточнити деталі. Однак вийшло не зовсім так, як планували спочатку.

Перший варіант, нагадаємо, передбачав, що внесок Кіпру в загальну програму порятунку має бути забезпечений шляхом зняття податку в розмірі 9,9% з депозитів понад 100 тис. євро і 6,75% - з депозитів менше зазначеного ліміту. Що мало б дати можливість поповнити місцеву скарбницю на 5,8 млрд євро. Цей захід був частиною угоди, яка передбачала надання Нікосії міжнародними кредиторами фінансової допомоги в розмірі 10 млрд євро (12,9 млрд дол.). Однак пізніше все переграли.

У результаті депозити менше 100 тис. євро залишаться недоторканними, а от "щасливі" власники більших сум заплатять за все. Причому в буквальному сенсі. Їхні депозити неабияк "схуднуть" після запровадження податку, розмір якого поки що обговорюється. У пресі з'являлася цифра 40%, але вона поки що залишилася непідтвердженою.

27 березня стало відомо, що великі вкладники Laiki Bank можуть втратити 80% за незастрахованими депозитами, що перевищують 100 тис. євро. З цього приводу міністр фінансів країни Міхаліс Сарріс зазначив, що минуть роки, перш ніж з'явиться можливість повернути хоч якусь частину втрат. Конкретних строків поки що не називають, хоча є припущення, що на це знадобиться близько шести-семи років.

Примітно те, що на зміні початкового плану порятунку Кіпру наполіг МВФ, який натиснув на канцлера Німеччини Ангелу Меркель. А от МВФ на цей крок спонукав не хто інший, як президент США Барак Обама. Саме він уже певний час ратував за "ісландський сценарій" для Кіпру, відповідно до якого всі труднощі порятунку лягають на власників великих банківських рахунків. У підсумку Ангела Меркель заявила, що їй "дуже приємно, що рішення для Кіпру було знайдене, а банкрутство відвернене", тим самим даючи зрозуміти, що проблему в основному врегульовано.

Та чи так це? Керуючий Банку Кіпру пішов у відставку. Міністр фінансів Люксембургу зазначив, що початковий план допомоги Кіпру був кращий, але його голос потонув у хорі радості з приводу досягнення домовленості про виділення у травні ц.р. заповітних 10 млрд євро.

Як відомо, постраждалою стороною стануть, зокрема, чимало заможних громадян Росії та України, які звикли вже багато років користуватися всіма перевагами кіпрського офшорного раю. Привіт Кремлю від Білого дому?

А щоб депозити не відпливли, у терміновому порядку було прийнято закон про заходи з контролю за капіталом, який містить такі положення:

- обмежувальні капітальні заходи застосовуються до всіх банків і рахунків незалежно від валюти рахунку;

- вкладники будуть позбавлені права дострокового розірвання строкових депозитних договорів;

- сума операцій за картковими рахунками обмежується 5 тис. євро на людину на місяць;

- забороняються перекази за кордон понад 3 тис. євро на людину на місяць;

- припиняється процес обготівковування чеків;

- депонування чеків дозволене;

- призупиняються всі, окрім готівкових грошових переказів за межі країни.

Період дії закону - сім днів починаючи з четверга, 28 березня. Не виключено, що у разі загострення ситуації цей період можуть подовжити. Тому повернення до роботи банків Кіпру відбулося спочатку нібито без ексцесів. Та що буде далі?

Лежить на поверхні очевидний факт, що корпоративна громадськість не тільки країн СНД почне шукати альтернативу Кіпру та іншим юрисдикціям, які не викликають достатньої довіри. Практично зрозуміло і те, що за капітали, які почали міграцію, розгорнеться негласна боротьба.

Треба сказати, що ще місяць тому у підготовці ґрунту для їх привітного прийому можна було запідозрити і Обаму. Так, на початку цього року голова однієї з авторитетних лобістських груп Business Roundtable Джон Енглер заявив, що президент США може навіть підтримати використання офшорів у рамках так званої територіальної податкової реформи. Однак це було в розпал епопеї з фіскальним обривом. Нині ситуація змінилася. Постановили, що вирішувати проблеми необхідно за рахунок багатих. З огляду на це офшори було піддано анафемі, і тепер будь-який зв'язок з офшорними фондами сприйматиметься, як пляма на бізнес-репутації фірми. На цьому тлі для бажаючих усе ж таки оптимізувати податки виграшний вигляд мають безтурботні ОАЕ...

Тим часом курс євро впав до чотиримісячного мінімуму після того, як голова Єврогрупи Єрун Дейсселблум заявив, що кіпрський план банківської реструктуризації варто розглядати як шаблон для всієї єврозони. Йому вторить і член ради правління ЄЦБ Новотні, котрий заявив, що план Кіпру є "моделлю" для інших випадків.

А на черзі в такому разі Іспанія та Італія. До слова, згідно з останніми даними, збільшення дефіциту бюджету Італії у 2013 р. зводить нанівець усі спроби його, дефіциту, позбутися. Також по ринку поповзли чутки, що агентство Moody's готове понизити кредитний рейтинг країни.

Хоча інше агентство - S&P - не очікує, що останні події на Кіпрі спровокують негайне зниження кредитних рейтингів банків єврозони. І зазначає, що сформована ситуація підкреслює необхідність створення банківського союзу в єврозоні для посилення банківського нагляду.

Тим часом на Кіпрі хвиля суспільного невдоволення все ж таки вилилася на вулиці - у Нікосії на акцію протесту проти антикризових заходів вийшло близько 5 тис. чоловік. Тож ця ситуація ще далеко не вичерпала себе навіть при дуже поверхневому зовнішньому розгляді. Не кажучи вже про назріваючі можливі тектонічні зсуви для всієї світової фінансової системи. Тому весь світ слідкує за розвитком подій на середземноморському острові, який зовсім нещодавно здавався райським.