На своєму останньому засіданні уряд Ярослава Качинського затвердив проект спорудження судноплавного каналу через косу Вісли і виділив на це 413 млн. злотих. Тим самим знято останню серйозну перешкоду для розвитку порту Ельбльонг, доступ до якого нині залежить від доброї волі росіян.
Нещодавно портова влада Ельбльонга оприлюднила намір спеціалізуватися на обслуговуванні українського експорту на ринки балтійської Європи, а надалі — створити екстериторіальний український термінал, вільну митну зону, складські площі та логістичний центр для українських вантажів.
Канал буде готовий 2012—2013 року. Він уможливить доступ до порту Ельбльонг (а відтак — до українського термінала) суден осадкою до чотирьох метрів і вантажомісткістю до 3500 тонн.
Паралельно інвестиції в логістичну систему мають здійснюватися і з українського боку. Так, міська влада Львова оприлюднила плани продовження до 2012 року «євроколії» до Львова та створення в місті великого логістичного центру. В ньому мають, зокрема, перевантажувати товари з українських, російських і казахстанських вагонів у європейські. До того часу міська та портова влада Ельбльонга сподівається знайти інвестора та завершити будівництво українського термінала, який відіграватиме ключову роль у економічних відносинах України з Північною Європою.
Водночас особи, наближені до керівництва ельбльонзького порту та міської влади Ельбльонга, активно лобіюють залучення України (передусім Львова) до формальних структур балтійської співпраці. Неофіційно стало відомо, що Львів має шанс стати асоційованим членом єврорегіону «Балтика» або іншим чином налагодити тривалу співпрацю з цією структурою. Консультації тривають, і тепер рішення — за міською владою Львова.
Участь міста Лева (а згодом — й інших міст та їхніх органів самоврядування) в єврорегіоні «Балтика» та інших видах балтійської співпраці відкрила б нові можливості для розв’язання гострих екологічних проблем в Україні. Шведи, фіни та норвежці готові профінансувати вагому частку проектів, які в остаточному підсумку позитивно вплинули б на якість морської води Балтики. Йдеться насамперед про створення системи роздільного збирання сміття у Львові, рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища, екологічну програму у вугільному Львівсько-Волинському басейні, охорону середовища Шацьких озер та запровадження цілісної програми розвитку «екологічного» сільського господарства в Західній Україні.
Скандинави вважають Західну Україну частиною Балтійського регіону, оскільки частина Львівщини, Волині та Полісся розташована в басейні Балтики, а ще більша територія впливає на балтійське середовище через викиди шкідливих речовин у повітря. На їхню думку, давно вже на часі приєднання України до Гельсінкської конвенції у справах захисту морського середовища Балтики. Це означало б прийняття Україною певних зобов’язань в обмін на співфінансування екологічних проектів.
Зміцнення позицій України на Балтиці через «власний» порт у Ельбльонзі, партнерство Львова з єврорегіоном «Балтика» та прийняття Гельсінкської конвенції мало б також доленосні політичні наслідки, вважають експерти з порту Ельбльонг. Офіційний Київ мав би тоді всі підстави сказати, що Україна активно дбає про збереження природного середовища Балтики та має тут свої інтереси. А відтак, має право домагатися повноцінної участі в обговоренні та впливі на рішення щодо таких проектів, як Північно-Європейський газопровід чи заплановане переведення росіянами транспорту нафти з нафтогону «Дружба» на балтійські танкери.
У кінцевому підсумку балтійська співпраця Львова має шанс стати важливим кроком для європейської інтеграції всієї України, вважає начальник морського порту Ельбльонг Юліян Колтонський, який є ініціатором лобіювання залучення України до офіційних балтійських структур.