Ірландію просять змиритися... з допомогою

Із настанням економічної кризи в Європі самі собою визначилися найслабкіші ланки: Греція, Португалія, Ірландія, Іспанія, Італія. Протягом останнього року Європейський Союз загалом та єврозона зокрема тривожно спостерігали за ситуацією в Греції, вжили низку невідкладних і екстраординарних заходів для порятунку грецької економіки. Здавалося, погасили найпотужніший осередок загоряння, чим уберегли від пожежі всю євроекономіку. І не те щоб заспокоїлися, а скоріше звикли, що Греція — головна європейська проблема.

І раптом — іскра кризи, що жевріла, спалахнула в Ірландії. Стомлена Європа знову мобілізувалася, тепер — на порятунок Дубліна. Прозвана на початку 2000-х років «кельтським тигром» за інтенсивний розвиток економіки, нині Ірландія потерпає від найглибшої рецесії серед усіх розвинених країн.

Скандал навколо Англо-Ірландського банку вибухнув не дуже давно, його деталі поки що не стерлися з пам’яті ні в Європі, ні в Америці. Він послужив Рубіконом, із якого Ірландія почала свій невідворотний кризовий спуск.

Крах ринку нерухомості 2008 року — а в Ірландії він виявився найважчим серед усіх розвинених країн — «подарував» ірландським банкам величезні неповоротні борги. Однак до жалюгідного стану вони довели себе самі, в основному через ризиковані спекулятивні оборудки з нерухомістю, причому не тільки в Європі, а й у США.

Уряду на початку 2009 року довелося націоналізувати значну частину банківського сектора, з боргами в 50 млрд. євро. Англо-Ірландський банк опинився в центрі низки корпоративних скандалів, пов’язаних із заставними програмами. У лютому поліція зробила обшук в офісі банку, а в березні 2010-го за обвинуваченням у шахрайстві було заарештовано колишнього голову правління Шона Фітцпатріка.

Нині Ірландія для порятунку своїх банківських установ, і передусім Англо-Ірландського банку, гарантує рекордну суму — 50 млрд. євро. Такий порятунок банків виллється в роздування бюджетного дефіциту до 32% ВВП, що більш як удесятеро перевищує допустимі Пактом стабільності 3% і стане рекордом серед усіх країн єврозони. З іншого боку, за словами міністра фінансів Леніхена, Англо-Ірландський банк «виріс до половини національного багатства», і його банкрутство завдало б величезної шкоди економіці країни.

На тижні, що минає, у вівторок і середу, міністри фінансів 27 країн Євросоюзу обговорювали в Брюсселі шляхи, можливості й розміри допомоги Ірландії, а також іншим країнам ЄС, які найбільше постраждали від економічної кризи. Було висловлено принципову готовність допомогти Ірландії фінансово, якщо вона звернеться по допомогу. Єврокомісар з фінансів Оллі Рен заявив, що ЄС уже готує план допомоги ірландській економіці, тому що побоюється, що уряд країни виявиться не в змозі розплатитися по своїх боргових зобов’язаннях.

Більш того, Ірландію закликали до розважливості: міністр фінансів Австрії Йозеф Прьолль заявив, що «потрібно здобувати науку із ситуації в Греції — занадто довге очікування на початку обійдеться занадто дорого наприкінці».

Та от халепа — Ірландія не просить про допомогу. Прем’єр-міністр Ірландії Брайан Коуен, виступаючи у вівторок в уряді, категорично не погодився з такою постановкою питання і відкинув будь-яке «примушування» до прийняття цієї самої допомоги. Він спростував інформацію про те, що його уряд готовий отримати кошти в рамках програми порятунку економіки єврозони. (Як відомо, у травні ЄС створив спеціальний Європейський фонд фінансової стабільності в розмірі 750 млрд. євро, з якого Греція одержала свої 110 млрд.) Коуен заявив, що в Ірландії досить коштів на покриття видатків не тільки в поточному році, а навіть аж до середини 2011-го.

Природно, прем’єр намагався передусім заспокоїти ринки та інвесторів. Хоча за нинішніх показників це зробити важко: дефіцит держбюджету Ірландії вже зараз становить 12%, у другому кварталі обсяг ВВП скоротився на 1,2%, заборгованість перед іноземними банками сягнула 730 млрд. євро (для порівняння, у Греції — 175 млрд.), а відсоткові ставки за державними десятирічними облігаціями дорівнюють 8% і продовжують зростати. На саміті великої «двадцятки» у Сеулі представники п’яти найбільших економік ЄС були змушені навіть виступити із заявою про те, що інвестори не втратять грошей, вкладених в економіку Ірландії та Португалії.

Прем’єр-міністр Ірландії запевняє, що конкретне розв’язання проблеми в його країни є, і навіть зауважив, що спостерігаються перші показники економічного зростання. Під конкретним розв’язанням він, очевидно, мав на увазі плановане скорочення бюджету — на загальну суму 15 млрд. євро до 2014 року, з них на 6 млрд. євро — наступного року. На початку грудня уряд справді має намір обнародувати чотирирічний план скорочення бюджету до 3%, а домагатися його буде традиційними заходами — скороченням видатків і підвищенням податків.

Як на нього відреагують громадяни країни, можна лише здогадуватися. За оцінками окремих експертів, безробіття, яке сягнуло за останній рік 13%, призведе до того, що в найближчому для огляду майбутньому близько 100 тисяч ірландців залишать батьківщину в пошуках роботи. На думку експертів, щоб уникнути дефолту, Ірландії буде потрібна позика у 5 млрд. євро вже в січні-лютому наступного року.

На відміну від ірландської влади, фінансові інститути не так твердо переконані у фінансових можливостях Ірландії. Тому група експертів із Єврокомісії, Європейського центрального банку і МВФ уже в четвер вирушила в Дублін, щоб на місці провести фінансову оцінку і заодно розрахувати розмір потенційної допомоги країні. Уважно розглянуть насамперед банківську систему. Міністр фінансів Брайан Леніхен поспішив заявити, що уряд максимально співпрацюватиме з цією місією.

Тим часом британське інформагентство Reuters і американська газета Wall Street Journal, посилаючись на власні джерела, повідомили, що Дублін усе-таки веде переговори про антикризовий пакет, і що розмір цього пакета коливається від 80 до 100 млрд. євро, і що спрямований він буде, найімовірніше, на підтримку найбільш постраждалого сектора ірландської економіки — банківського. Один із віце-президентів ЄЦБ підтвердив, що можуть бути виділені прямі банківські кредити, однак одержить їх усе одно уряд.

***

Чому так важливо погасити економічні пожежі на «околицях» ЄС, пояснив на початку тижня президент Європейської ради Херман ван Ромпей. Зазвичай спокійний бельгієць висловився цього разу доволі категорично і схвильовано: «Щоб забезпечити виживання єврозони, ми маємо консолідувати зусилля. Якщо не виживе єврозона, не виживе і весь Євросоюз».

Навряд чи все так драматично. Тому що Європейський Союз, утворений 1957 року як Європейське економічне співтовариство, приростав дедалі новими членами і протягом наступних 50 років існував, у принципі, досить стабільно. Запровадження 1999 року єдиної європейської валюти, покликане згуртувати європейські економіки, насправді очікуваного ефекту не дало. Хоча період створення, написання статутів, обговорення умов, друкування банкнот і карбування монет, а потім сам процес становлення і розширення приносив дедалі нові успіхи, й оптимісти відчували свою правоту.

Проте остання економічна криза стала справжнім випробуванням для молодої валюти, внесла істотні корективи у функціонування зони євро і дозволила песимістам завести голосну розмову про швидку смерть євро і розпад усієї його зони. Приміром, відомий «провісник криз» Нуріель Рубіні, професор Нью-Йоркського університету, у жовтні обнародував свій «найкращий варіант розвитку подій», відповідно до якого «єврозона якось перетерпить ще два-три роки, а потім розпадеться через сукупність реструктуризації державних боргів і вихід деяких найслабкіших економік».

Як з’ясувалося, консолідуватися політично Європі було набагато простіше, ніж економічно. І якщо раптом єврозона, частинами або повністю, перестане існувати, то вже ЄС навряд чи спіткає така сумна доля. Тут Херман ван Ромпей, мабуть, погарячкував. Та зрозуміти його можна: тривожне застереження явно спрацює ефективніше, ніж видимість спокою.

Та й болючий приклад Греції це правило підтвердив. Пам’ятається, протягом усієї минулої зими грецький прем’єр Георгіус Папандреу, відвідуючи Брюссель, Давос, Москву, знову Брюссель, мужньо відбивався від запитань про майбутній суверенний дефолт і запевняв схвильованих колег по ЄС, що Греція в змозі упоратися з кризою самостійно і звертатися по допомогу ані до ЄС, ані до МВФ не збирається. Він навіть обвинувачував партнерів по Євросоюзу в поширенні панічних настроїв на ринках.

На щастя, бравада ця не закінчилася трагічно. Євросоюз і Міжнародний валютний фонд приспіли з фінансовою допомогою у вигляді кредиту в 110 млрд. євро терміном на три роки, проте надали її в рамках жорсткого фінансово-економічного контролю.

Не секрет, що Ірландію лякає приклад Греції, яка одержала фінансову допомогу від ЄС і МВФ разом із жорстким економічним диктатом, включаючи періодичне підвищення податків і постійне узгодження з Брюсселем будь-яких бюджетних видатків. Якщо Дублін погодиться на допомогу та контроль бюджету з боку ЄС, то довіра до уряду самих ірландців упаде рекордно низько. А в країні наступного тижня мають відбутися проміжні вибори.

Та справа не тільки у виборцях. Країна, яка вдається до зовнішньої фінансової допомоги, втрачає довіру інвесторів, і вони стрімко виводять гроші в безпечніші регіони. Для ірландців, генетично дуже гордої нації, такий розвиток подій порівнянний із втратою поваги у світі. Зважаючи на все, вони триматимуться до останнього.

Однак переговори з можливими кредиторами Дублін усе ж розпочав. Наприкінці четверга міністр фінансів Ірландії визнав, що його країні потрібна фінансова допомога. Хоча з місією експертів, за його словами, жодні конкретні програми чи суми поки що не обговорювалися.

Хто переконав ірландську владу в необхідності таких переговорів? Передусім Євросоюз. Серйозна занепокоєність економічним станом зони євро й побоювання одержати в результаті «м’якої» політики ланцюгову реакцію економічних дефолтів змушують Єврокомісію застосовувати жорсткіші заходи, зокрема, «змушувати» потопаючу Ірландію до одержання рятівного кредиту. До того ж не тільки з Брюсселя надходять сигнали тривоги. Багато фінансистів і оглядачів також вважають, що Ірландія стає новим серйозним джерелом нестабільності в Європі.

У разі, якщо стабфонд ЄС усе-таки розглядатиме питання Ірландії, то рішення може бути прийняте до середини грудня. Однак це за умови, що в перші дні грудня програму «порятунку» Ірландії вже буде погоджено сторонами. А 7 грудня уряд країни планує оприлюднити свій антикризовий бюджет. Тому залишається незрозумілим, хто, зрештою, наполяже на своєму — ЄС чи Ірландія.

Чекати до грудня залишилося недовго. Бажано, щоб за цей короткий час криза не наполягла на своєму...