Іракські банки в пошуках системи

Приміщення іракського центробанку було зруйноване в перші дні війни. Зараз руїни практично розчищено, а працівники, що оснащені американськими комп’ютерами і працюють під керівництвом американських же спеціалістів, тимчасово розміщуються в сусідньому будинку. Робота цієї установи вже більш-менш налагодилася, чого не можна сказати про банківську систему країни в цілому.

Втім, так само складно стверджувати, що ця система нормально працювала в минулому. Після націоналізації 1964 року іракських банків державний контроль над банківською системою, можливо, і приніс деяку вигоду можновладцям та їхньому найближчому оточенню, проте виконанню основних банківських функцій явно не сприяв.

На початку 1990-х, після запровадження оонівських санкцій, у країні з’явилися 17 приватних банків, проте на їх частку припадало лише 5% усіх банківських активів. Рештою володіли шість державних банків, причому 85% усіх активів зосереджувалися у двох найбільших із них — Rafidain і Rashid. На початок першої війни в Перській затоці банк Rafidain навіть мав статус найбільшого в арабському світі — його активи становили 47 млрд. дол. Однак якщо врахувати, що 24 млрд. дол. списані з його рахунків у роки правління Саддама Хусейна, а 100 млн. дол. дісталися мародерам, — позиції цього банку завидними не назвеш. Хоча 300 філій двох найбільших державних банків не порівняти з 20, які налічує найбільший із приватних банків.

З іншого боку, у січні нинішнього року центральний банк Іраку вперше за 40 років видав ліцензії трьом іноземним банкам: британським HSBS і Standard Chartered та національному банку Кувейту. Проте, з міркувань безпеки, ці банки поки що не почали працювати в Іраку. І якщо вони не зроблять цього протягом року з часу отримання дозволу, ліцензії буде відкликано.

Відсутність системи електронних платежів, а також тотальна недовіра іракців до банків істотно ускладнюють роботу спеціалістів, які намагаються налагодити нормальне функціонування системи. Проте американці не втрачають оптимізму. Вважається, що успішний досвід заміни старих іракських динарів новими, яка має завершитися цього року, закладе надійну основу для розробки перспективної національної монетарної політики.

Новий динар із січня «поважчав» на 25%, та й інфляція утримується в межах, які навіть близько не нагадують передвоєнну гіперінфляцію. Проте активи іракських банків налічують нині в цілому 2 млрд. дол., що ледве сягає 10% національного ВВП.