Глобальне потепління...

Чудеса, продемонстровані торік балтійськими економіками, для більшості експертів виявилися несподіваними. Не встиг світ здивуватися 11,5% зростання естонської економіки, як її відразу перевершив показник Латвії — 11,8. Щоправда, наразі ці результати мають попередній характер, і після одержання уточнених даних ці дві держави Балтії ще можуть помінятися місцями. Що, схоже, не загрожує Литві, чиї 7,4% приросту ВВП мають добрий вигляд на тлі старих європейських економік, проте відчутно програють порівняно з показниками сусідів.

Утім, лише з погляду неосвіченого обивателя. Зануди-експерти висловлюють більшу занепокоєність станом естонської та латвійської економік, ніж литовської. Адже в перших двох їм удалося роздивитися ознаки перегріву економіки, про що передусім свідчать показники інфляції — 5,1 і 6,8% відповідно. Отже, литовські 3,8% приросту споживчих цін, тим паче у поєднанні з досить високими темпами зростання, видаються набагато благополучнішими.

Примітно, що показники балтійських економік мають більш ніж достойний вигляд не лише порівняно з їхнім радянським минулим, а навіть і з єесівським сьогоденням. Так, паритет купівельної спроможності ВВП на душу населення в Естонії, Литві та Латвії становить 55,7, 51,1 і 45,5% відповідно від середнього показника по 268 регіонах Євросоюзу. Це, звичайно, значно нижче не лише від Лондона з його 305%, а й Праги (157%) і Братислави (129,3%). Проте істотно вище румунського (24%) і болгарського (26%) показників. І все це — попри астрономічне зростання ціни на російський газ, що зашкалила далеко за 200 дол. за тисячу кубометрів.

Набагато суттєвішими чинниками прогнозованого гальмування економік країн Балтії вважається стабілізація цін на нерухомість (їхнє зростання стимулювало розвиток економіки не меншою мірою, ніж достаток дешевих кредитів, переважно іноземних банків), а також різке подорожчання робочої сили. У результаті багато інвесторів планують перенесення своїх виробництв у Білорусь і Україну, де зарплати набагато нижчі. Для Естонії (із населенням у 1,3 млн. чоловік) такий розвиток подій справді виявиться малоприємним, проте в Україні погоду він навряд чи зробить — навіть коли припустити, що всі естонські робочі місця дістануться українцям.

Утім, ще з більшою недовірою експерти поставилися до райдужних показників японської економіки. Звичайно, її 4,8% приросту ВВП, зареєстровані в четвертому кварталі, спроможні справити враження тільки на тлі стагнації, в якій країна затрималася з 1990-х років. Ну і хіба що порівняно з 0,3%, зареєстрованими в третьому кварталі минулого року (у результаті річний приріст японського ВВП оцінюється в 2,5%). Понад те, у країні зріс споживчий попит — аж на 1,1 відсотка!

Усе це дає підстави деяким фінансистам порушити питання про необхідність підвищення відсоткової ставки, яка нині «завмерла» на оцінці 0,25%. Підвищення цієї ставки до «нормального» рівня в 1—2% — мрія багатьох японських банкірів, здійснення якої дозволить їм повернути гроші інвесторів, які поки що масово відпливають за кордон.

З другого боку, надто поспішне підвищення ставок може підкосити ще дуже слабке зростання японської економіки. Показник інфляції за грудень — 0,1% — теж викликає в експертів великі побоювання, цього разу через свій низький рівень. Загалом, хоч як крути, а цим економістам не догодиш...