Джазове стакато майбутнього

02 сiчня, 2021, 15:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Як виглядає палітра глобально впливових трендів майбутнього після 2020-го?

Джазове стакато майбутнього

Стандартний набір щоденних новин — економічні та політичні кризи, протести, воєнні конфлікти, екологічні проблеми і катастрофи. Але COVID-19 відзначився тим, що не просто увінчав багатошаровий комплекс світових проблем, а й досить жорстоко унаочнив базову залежність людства від біологічної природи та стану здоров’я організму. Тотальної дееволюції до рівня локально безпорадних ойкосів і номосів, утім, не відбулось. Як виглядає палітра глобально впливових трендів майбутнього після 2020-го?

Аналітична записка МВФ із промовистою назвою «Боргова пандемія», присвячена суверенним кредитним зобов’язанням, прямо застерігає від надмірного оптимізму в оцінці перспектив зростання. Попереду нерівномірне відновлення. Повернення економіки в доковідний стан забере кілька років: Азія та Північна Америка — 2022-го (Японія — 2026-го), 2024-го — Латинська Америка й Африка, 2023-го — ЄС та інші країни. Суверенні державні борги зросли, протягом 2020 року дефолт оголосили Аргентина, Еквадор і Замбія. Які країни на черзі, залежатиме від багатьох факторів і перш за все — від фіскального навантаження. Не дивно, що наприкінці року, як і на початку, увагу знову прикуто до Китаю, але тепер із знаком «плюс». Червоний дракон під комуністичним прапором — це економіка №2 у світі після США, єдина серед усіх, яка і відновилася, і почала швидко зростати вже 2020-го. Міжнародний валютний фонд висловив із цього приводу сподівання, що така позитивна динаміка Китаю посприяє відновленню й інших країн після найбільшої майже за століття глобальної рецесії.

2028-го Китай, за прогнозами Центру економічних і бізнесових досліджень (UK), може стати економікою №1 і залишити США позаду. Компліментарний прогноз для економіки під керівництвом ЦК Компартії КНР (до речі, компаній-єдинорогів, тобто мільярдерів, у Китаї поки що тільки вдвічі менше, ніж у США, а засновник Alibaba Group Джек Ма є почесним комуністом-партійцем). Парадокс міждержавної конкуренції та одночасної кооперації комуністичної та капіталістичної ідеологій у дії: країна, котра керується «універсальними принципами марксизму—ленінізму—маоїзму», побудувала свій колосальний геополітичний і економічний вплив не в останню чергу завдяки прямим іноземним інвестиціям західних капіталістичних країн (перш за все це США, Велика Британія і Німеччина).

За лідерство в Азії та на глобальному рівні з Китаєм змагається Індія, яка 2025 року прогнозовано увійде до п’ятірки, а 2030-го — до трійки провідних економічних світових гравців. Найбільша у світі демократія блискавично цифровізується, розвиває високотехнологічний індустріальний сектор (зокрема, сучасні космічні проєкти й нанобіотехнології). На жаль, у короткостроковій перспективі Україна втратила експортну нішу технологічної кооперації з Індією в авіапромисловому, космічному та оборонному секторах через де-факто невизначеність регіональної дипломатичної політики, результатів і строків реформ українського оборонпрому за останні роки. Тоді як Росія із аналогічною українській продукцією та послугами цей ринок продовжила активно завойовувати (як і Африку).

Африканський континент 2020 року постраждав від пандемії не так сильно, як очікувалося (через менший у середньому вік населення та швидко вжиті карантинні заходи), але пережив хвилю випадків політичного насильства (Кенія, Руанда, Південна Африка, Малаві), протестів і виборів (Гвінея, Уганда, Замбія, Зімбабве), обмеження громадянських прав і посилення авторитаризму, «тіньову пандемію» гендерного насильства щодо жінок і дівчат. Водночас поступово відбувається становлення нових форм захисту людських прав з боку громадянського суспільства, в тому числі на рівні приєднання до глобального антирасистського руху «Життя чорних важливі» (Black Lives Matter, BLM).

2021 року громадський активізм, спрямований на демократизацію, посилюватиметься. Тим більше що після пандемії відбуватиметься пожвавлення економіки. Російська Федерація, Китай, Індія, країни глобальної Півночі 2021-го далі розвиватимуть старі та нові торговельні і кредитні відносини з країнами континенту. Для українських виробників країни Африки досі залишаються порівняно незначним за структурою експорту ринком, на який варто було б активніше звертати увагу, і тим більше нині — у секторі біофарми (зокрема генериків), медичних і природничо-технічних освітніх послуг, агропромислової продукції, машинобудування.

Пандемія суттєво посилює такі тенденції, як деглобалізація, цифровізація, автоматизація і роботизація. Змінюються міжнародні потоки трудової міграції, вимоги до якості людського капіталу, відбувається перерозподіл ринків. Карантинні стоп-крани економіки спричинили колосальні збитки, безробіття та збідніння населення, але тренд автоматизації праці не уповільнюється. За висновками Всесвітнього економічного фонду, вже 2025 року зрівняється за обсягом часу кількість роботи, виконуваної людьми та машинами. Можливо, як компенсація наслідків змін ринку праці запроваджуватиметься універсальний базовий дохід, проте як конкретно виглядатиме ця модель, і наскільки вона буде доступна, — відкрите питання на стадії перевірки окремими експериментами (наймасовіший із яких — це регулярні базові виплати під час пандемії у США).

На фінансових ринках можна бачити стабільний оптимізм щодо прибутковості інформаційних технологій. Попри всі перипетії 2020-го, у десятці компаній із найвищою в світі капіталізацією стабільно утримувалися сім технологічних гігантів, чотири з них мають рекордно високу, понад трильйон доларів, ринкову капіталізацію (Apple — 2,244 трлн, Microsoft — 1,684 трлн, Amazon — 1,592 трлн, Alphabet — 1,176 трлн), а ще три до свого першого трильйона поки крокують (Facebook — 761,63 млрд, Alibaba Group — 638 млрд, Tencent — 534 млрд). Ці ж компанії є лідерами за багатомільярдними інвестиціями в наукові дослідження та розробки в сфері електроніки та обчислювальних технологій (зокрема технічних та етичних аспектів розвитку штучного інтелекту). Обсяг інвестицій у R&D як чинник глобальної конкурентоспроможності і надалі відрізнятиме успішні країни і компанії від аутсайдерів глобальної периферії.

У контексті тренду прискореної глобальної декарбонізації енергетики (зниження викидів CO2) виглядає символічним те, що нафтовий Голіаф — Saudi Aramco (ринкова капіталізація 1,79 трлн дол.) поступився першою позицією на фондовому ринку. Глобальна декарбонізація для пом’якшення наслідків зміни клімату з 2021 року передбачає збільшення відновлюваних джерел енергії (у країнах ЄС вони вже дають у середньому 20% електроенергії) та нарощування атомної генерації, яка вважається екологічно чистою та відносно дешевою.

На сьогодні 10% світової енергії виробляються з допомогою 440 атомних станцій. Україна входить у топ-7 країн світу за обсягами атомної генерації електроенергії і в топ-9 — за кількістю станцій (США — 97, Франція — 58, Китай — 47, РФ — 36, Південна Корея — 23, Індія — 21, Канада — 18, Україна — 15, Велика Британія — 15, Японія — 9). Власне, відновлювана енергетика в межах української географії та клімату є значно менш ефективною і потужною, до того ж так само має серію проблем із регулярною утилізацією відпрацьованих матеріалів (батарей тощо). Відповідно, вже тепер необхідно замислюватися над стратегіями накопичення коштів на реновацію існуючих і побудову нових АЕС на заміну старим, аби не опинитися через десять років у пастці тотальної енергетичної залежності від сусідніх країн.

Що лежить в основі прискореної пандемією цифрової трансформації? Гіперавтоматизація. Автоматизовані рішення на базі штучного інтелекту, машинного навчання, гібридна інтеграція хмарних і периферійних обчислень, 5G, квантові комп’ютери, роботизована автоматизація бізнес-процесів (програмна робототехніка). Усе це збільшує швидкість, масштабування, економічну та операційну ефективність, стабільність бізнес-процесів. Акселерується розвиток комплексних застосунків у галузі Інтернету речей (Internet of Things, IoT): якщо 2018 року існувало 14 млрд пристроїв у межах систем Інтернету речей, то, за оцінками McKinsey, 2023-го таких пристроїв буде вже втричі більше. Сенсори можуть бути розміщені в будь-якому об’єкті: від теплогенераторів до фільтрових установок на заводі, від покриття доріг до смарт-будинків, від тіла людини до тканини одягу.

Два новітні соціально-технологічні феномени набирають обертів унаслідок масштабної демократизації доступу до інструментів штучного інтелекту та обробки даних — Інтернет поведінки (Internet of Behavior, IoB) і «непрофесійний розробник/громадянин-розробник» (citizen developer). Якщо ви як непрофесійний розробник плануєте створити мобільний застосунок, вам більше не потрібно бути програмістом.

Інтернет поведінки — це використання даних про повсякденну поведінку для її зміни. Варіантів безліч — від моніторингу дотримання протоколу поведінки при зараженні інфекцією до контролю поведінки водія в авто для покращення безпеки та ін. Інтернет поведінки може працювати на основі будь-яких джерел даних (GPS, соцмережі, публічно доступні пристрої розпізнавання обличчя тощо), з організаціями і приватного, і державного секторів економіки. Звичайно, дискусії про етичні та соціальні наслідки застосування Інтернету речей — на часі. 2021-й у принципі стане роком перегляду законодавчих обмежень у різних країнах щодо практик використання інформаційних технологій, зважаючи на потреби захисту приватності, конфіденційності тощо.

Цифрономіка буде і створювати, і елімінувати цифрову нерівність. 2020 рік дав колосальний поштовх інвестиціям у системи онлайн-навчання, і цей розвиток триватиме. Поєднання офлайн- та онлайн-локацій доступу до освіти набуватиме масового характеру. Динаміка глобальної цифрової нерівності корелює з економічною нерівністю, водночас інформаційні технології можуть ставати інструментами подолання останньої зокрема через покращення доступу до освітніх ресурсів. Рутина дистанційної роботи та навчання порівняно успішно інституціоналізується як складова масової культури. Zoomification навряд чи колись стане основним форматом соціальної комунікації, але точно залишиться як гібридна модель онлайн/офлайн-спілкування та інструмент оптимізації транзакційних витрат.

Інтернет і основні соцмережі Facebook, Instagram, Twitter, Linkedin, TikTok залишатимуться частиною нашого життя. Сплеск високоякісної цифрової дезинформації, також і на основі штучного інтелекту, спонукатиме соцмережі до ретельнішого модерування контенту. Технологічні корпорації централізовано відстежуватимуть ще більшу кількість даних про поведінку людей. Для урядів Інтернет — засіб не лише комунікації, а й моніторингу, контролю та нагляду за громадянами, в тому числі з такими наслідками, як покарання за критичні дії або публічні висловлювання в мережі. При цьому в поєднанні з можливостями штучного інтелекту й Інтернету речей репресивно-контролююча роль держави може зростати в країнах і зі слабкими, і з сильними демократіями, якщо така роль обґрунтовується чинниками безпеки.

Хвилі міжнародного пандемійного колапсу не тільки яскраво висвітлили і сильні, і слабкі місця глобальної економіки, а й стимулюють ціннісні трансформації суспільства, нові моделі рекрутування політичних еліт, досить неодновимірні та нелінійні коливання відносин між країнами з різними ідеологіями. Найбільш негативного впливу зазнають економічно незахищені категорії, що мають менші заощадження (а отже, не можуть припинити працювати на тривалий час), гіршу якість здоров’я, частіше втрачають робочі місця, мають гірший доступ до медичних сервісів.

Досвід пандемії та «вакцинної дипломатії» підсилює критику неоліберальних децентралізованих моделей організації системи охорони здоров’я і може стимулювати формування гібридних централізованих державно-приватних партнерств у цій галузі.

Відновиться дискусія щодо екологічних і колоніальних боргів розвинених економік Глобальної Півночі країнам Глобального Півдня. Зазвичай народжуваність знижується за умов економічного спаду, рецесії. В ряді країн на тлі від’ємної народжуваності (зокрема в Україні) це додатково негативно вплине на відновлення трудових ресурсів у перспективі кількох генерацій. Посилення трудової та економічної міграції паралельно потребуватиме протидії радикалізації та насильницькому екстремізму. Інтенсивнішими стануть політична участь і різні форми протестної активності (від петицій до маніфестацій) через соціальну нерівність, расову дискримінацію, людські права. При цьому соціально свідома аудиторія соцмереж матиме глибший «цифровий слід».

У розпал пандемії далеко не всі тренди виглядають оптимістично. Проте завжди попереду залишається майбутнє. І, цитуючи Пітера Друкера, «найкращий спосіб майбутнє прогнозувати — це його створювати».

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК