Перший місяць осені зібрав розкидані протягом літа заяви, виступи, інтерв’ю і — поринув у безодню прогнозів. Прогнози — річ невдячна. А економічні прогнози — удвічі. Кожен, хто обізнаний із теорією макроекономічного прогнозування або теорією раціональних сподівань, знає, що прогнози в сфері економіки і фінансів набагато частіше не справджуються, аніж справджуються. Проте від їхнього складання і смакування відмовлятися ніхто не поспішає. Ставки роблять усі, навіть ті, хто не грає.
Забігаючи наперед, скажу, що діапазон думок настільки широкий, що вибудувати більш-менш чітку та аргументовану лінію поведінки світової економіки — навіть у найближчому майбутньому — неможливо. І питання про другу хвилю кризи залишається відкритим.
Слави найбільш багатослівного серед віщунів зажив Джордж СОРОС. Мільярдер, якого називають фінансовим спекулянтом, легко видає прогнози і так само легко трансформує їх у різновекторні формулювання.
У січні 2010-го Сорос запевняв, що «ми пережили найтяжчу з часів Другої світової війни фінансову кризу...», і порівнював її з Великою депресією 1930-х або, хоча б, з обвалом ринку нерухомості в Японії 1991-го. Раз «пережили», виходить, криза закінчилася? Аж ніяк.
Через півроку, у липні, Сорос уже пророкував новий виток фінансової кризи: «Колапс фінансової системи... цілком реальний, криза далека від завершення. Насправді ми тільки підійшли до початку «другого акту» у цій драмі». На його думку, нинішня криза — це не стільки обвал ринків, скільки свідчення непереконливості «існуючої догми про фінансові ринки». І зрозуміти причини кризи можна лише шляхом перегляду фундаментальних основ економічної теорії.
Алан ГРІНСПЕН, котрий упродовж 19 років очолював Федеральну резервну систему (центробанк США), не може не бути одним із найбільших авторитетів на фінансовому олімпі. У березні 2010-го вийшла в світ його книжка під красномовною назвою «Криза», в якій стверджується, що нинішня криза — найгірша у світовій економіці і «найгостріша з 1907 року».
У липні Грінспен пророкував другу хвилю кризи у світовій економіці, пов’язуючи її насамперед із важким станом у найбільшій економіці світу — американській, післякризове відновлення якої обірвалося сильним літнім спадом.
У вересні він пом’якшив прогноз можливості нової рецесії, але при цьому назвав кілька необхідних, на його думку, заходів. А саме: США повинні одночасно підвищити податки і зменшити фінансові стимули, що сприятиме скороченню дефіциту бюджету і зростанню приватного інвестування. «Я вперше на своїй пам’яті виступаю за підвищення податків», — заявив Грінспен перед членами ради з міжнародних відносин. І додав: «На жаль, бюджетне стимулювання виявилося набагато менш ефективним, ніж очікувалося».
Професор Нью-Йоркського університету Нуріель РУБІНІ, підтримуючи титул «офіційного» провісника кризи-2008, не втомлюється ділитися новими прогнозами. На його думку, у третьому кварталі економіка США навряд чи покаже зростання понад 1%. Оскільки заходи з порятунку (у тому числі держпідтримка у 814 млрд. дол. плюс іпотечні та автомобільні пільги), що дали позитивний результат у першому півріччі, у другому можуть загальмувати економічне зростання. Уповільнення призведе до подорожчання кредитів, що позначиться на споживанні та інвестиціях. Таким чином, в економіці США це «викличе новий шок, і все піде по зачарованому колу», вважає песимістично налаштований Нуріель Рубіні.
Ще одним тривожним сигналом для США стало зниження рейтингу конкурентоспроможності, який щороку складає Всесвітній економічний форум. Вперше за багато років країна не увійшла до трійки лідерів, опустившись із торішнього другого місця на четверте.
Що стосується глобальної економіки, то можливість повторення рецесії Рубіні оцінює в 40%. Решту 60% віддає за не такий похмурий, але й не дуже радісний сценарій: «анемічне зростання протягом багатьох років».
Ще один відомий американець, лауреат Нобелівської премії з економіки Джозеф СТІГЛІЦ також вважає рецесію цілком імовірною. Але свій прогноз будує на фактах європейської економіки. Головною причиною можливого повторення економічного спаду Стігліц називає інтенсивні заходи для скорочення бюджетних дефіцитів у національних економіках країн Європи до рівня «штучної планки в 3%».
Відомо, що нобелівський лауреат не відмовляє собі в задоволенні висловлюватися без натяків. «Скорочувати витрати на інвестиції, які потенційно можуть принести високий дохід, просто заради того, щоб поліпшити картину з дефіцитом, — це справді нерозумно», — заявляв він у серпневому інтерв’ю. Проте справжнім передвісником катастрофи Стігліц вважає той факт, що люди вже почали звикати до нових критеріїв, коли, наприклад, безробіття в 10% уже не лякає, а вважається нормою.
Найбільш дивною фігурою в лавах прогнозистів можна вважати Уоррена БАФФЕТА, №1 серед інвесторів у світі і №2 — у рейтингу найбагатших людей планети. 80-річний Баффет раніше не був помічений у публічних виступах, навпаки, він відомий своєю легендарною замкнутістю. Його давно називають то «оракулом», то «відлюдником» з Омахи (штат Небраска), де він народився і прожив усе життя.
Отже, у середині вересня, під час відеоконференції на економічному саміті в Монтані, Баффет безапеляційно заявив, що Сполучені Штати не мають причин боятися повторної рецесії: «Наші компанії відновлюються... ця країна працює... найкраще попереду».
Фінансові ринки відразу ж перейнялися запитанням — а звідки такі оптимістичні прогнози? Більшість зійшлася на думці, що Баффет просто вирішив підтримати президента Барака Обаму, якого він консультує з економічних питань і якому загрожує втрата більшості в Конгресі.
Не секрет також, що новий виток рецесії не потрібен і самому Баффету-бізнесмену, особисті статки якого оцінюють у 44 млрд. дол. Його інвестиційна компанія Berkshire Hathaway управляє різними сегментами бізнесу — від торгівлі до страхування.
Свою ставку на швидке відновлення американської економіки Баффет зробив у лютому: за 27 млрд. дол. його холдинг придбав залізничну компанію Burlington і за 1,3 млрд. дол. — частину акцій найбільшої швейцарської страхової компанії Swiss Re.
Кажуть, у Баффета унікальне інвестиційне чуття. Можливо, це правда. З початку поточного року, незважаючи на кризу, цінні папери його компанії подорожчали на 26%.
Проте наприкінці вересня інвестор-мільярдер трохи скоригував свій прогноз. Коментуючи заяву Національного бюро економічних досліджень (NBER) про завершення рецесії, він сказав, що Америка і досі ще переживає рецесію. Відбувається повільне і поступове відновлення, але, як вважає Баффет, «говорити про вихід із рецесії можна буде тоді, коли реальний ВВП на душу населення в США повернеться до докризового рівня».
Тим часом до кампанії прогнозування долучилися не тільки фізичні, а й юридичні особи. Серед них — офіційні органи ЄС, міжнародні фінансові організації, наукові та експертні співтовариства.
Досить похмурий прогноз для світової економіки зроблено у вересневій доповіді Міжнародного валютного фонду: до кінця 2010 року загальне економічне зростання точно сповільниться. І насамперед через нездатність багатьох урядів приборкати державні боргові зобов’язання. Крім того, істотний вплив на ситуацію матиме ринок нерухомості США. Якщо іпотечні неплатежі зростатимуть, то знову постраждає ринок кредитів.
На думку директора-розпорядника МВФ Домініка СТРОСС-КАНА, слабке економічне зростання найбільшою мірою вплине на Європу, оскільки його буде недостатньо для створення нових робочих місць. А тому серед першочергових заходів МВФ пропонує: розвиненим країнам — скорочення бюджетних дефіцитів, а тим, що розвиваються, — стимулювання внутрішнього попиту.
У той самий час у фонді позитивно оцінюють ситуацію в країнах Азії, де окремі економіки регіону зростають на 6—8% на рік. Швидкий розвиток спостерігається також у країнах Латинської Америки, а відновлення економік країн Африки розпочалося раніше очікуваного часу, сказав Стросс-Кан в інтерв’ю агентству Bloomberg.
Намагається намацати оптимістичні ноти і Європа. 13 вересня комісар ЄС з економіки і монетарних питань Оллі РЕН, представляючи проміжний прогноз соціально-економічного розвитку, зазначив, що «європейська економіка переживає процес підйому, який перевершив наші сподівання. Пожвавлення внутрішнього попиту позитивно позначається на зайнятості».
І справді, усього чотири місяці тому, у травні 2010-го, агентство Євростат передбачало, що економічне зростання у 16 країнах — членах єврозони не перевищить 0,9%. Та вже у вересні прогноз було поліпшено майже вдвічі: до кінця року зростання становитиме 1,7%, переважно за рахунок підвищення внутрішнього споживчого попиту, який розпочався в країнах євро. Однак 4%, втрачені 2009 року, поки що відновити не виходить, а коли вдасться — невідомо.
При цьому Євростат вважає за потрібне зробити застереження: процес видужання досить непевний, оскільки купівельна здатність населення безпосередньо залежить від бюджетних видатків. А на скороченні останніх, як відомо, будується політика оздоровлення національних бюджетів у зоні євро.
Сигнал оптимізму, хоч як дивно, надійшов із Берліна: ВВП Німеччини в другому кварталі зріс на 2,2%. Такого результату квартального зростання було досягнуто вперше за останні 20 років — з моменту об’єднання ФРН і НДР. Експерти пояснюють такі високі показники послабленням євро і, отже, зрослим експортом німецьких товарів. У серпні обсяг німецького експорту практично досяг докризового рівня. Крім того, німецький споживач, очевидно, стомившись від кризової економії, з новою силою взявся за покупки.
Міністр фінансів Німеччини Вольфганг ШОЙБЛЕ в інтерв’ю Бі-бі-сі зізнався, що показники за другий квартал здивували навіть його уряд. Однак те, що сталося, приписує не «диву», а проведеній роботі щодо скорочення дефіциту бюджету і хорошій структурованості німецької економіки, де рівномірно присутні великі, середні і малі підприємства. Що стосується наступного року, то його прогноз для Німеччини — максимум 2% зростання.
Відновлення інших національних економік зони євро відбувається не так стрімко й успішно. Проте і деякі інші члени співтовариства змогли показати зростання: Франція — 0,6%, Іспанія — 0,2%. Що стосується Греції, то ситуація там, як і раніше, тривожна. Терміновий пакет допомоги в 499 млрд. євро поки що не може заспокоїти населення і припинити страйкові виступи.
Дефіцит грецького бюджету — 13,6% ВВП, але це всього лише другий результат. Перше місце за бюджетним дефіцитом в ЄС посідає Ірландія — 14,3% ВВП. Уряд Греції обіцяє вже до кінця 2010 року знизити дефіцит держбюджету до 8,1%, а привести його в рамки вимог ЄС — у 2012-му.
Дивна річ — якщо в Берліні і Брюсселі стримано радіють втішним результатам, то в сусідньому Парижі, у штаб-квартирі Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) панують інші настрої. На початку вересня тут спростували свій травневий прогноз, констатувавши, що темпи відновлення світової економіки знижуються.
Якщо в травні зростання ВВП країн «великої сімки» на друге півріччя 2010 року передбачалося на рівні 1,75%, то сьогодні ОЕСР знизила цей прогноз до 1,5%. І навіть попри те, що економіка Німеччини вразила експертів своїм зростанням у другому кварталі, в ОЕСР вважають, що саме там може відбутися найбільший у Європі спад — до 0,7% у третьому кварталі.
Гарна новина від ОЕСР лише та, що її економісти поки що не бачать ознак нового спаду світової економіки, хоча точно не можуть сказати, буде «заявлене» уповільнення тривалим чи короткостроковим.
І лише Світовий банк не бере участі в осінніх перегонах прогнозів. Останній свій прогноз він оголосив у червні в доповіді «Глобальні економічні перспективи-2010».
Ще тоді аналітики СБ не виключали «другої хвилі», але лише в тому разі, якщо боргову кризу в Європі зупинити не вдасться. Незважаючи на гіпотетичні загрози, СБ тоді ж заявив, що глобальна економіка зростатиме 2010-го швидше, ніж очікувалося раніше. Тому прогноз економічного зростання у світі був виставлений на рівні 2,9—3,3% у 2010—2011 роках і 3,2—3,5% — у 2012-му.
За версією банку, «гостра фаза кризи позаду». І відтоді, з повагою ставлячись до власних прогнозів, Світовий банк не вносить жодних поправок або змін у власне бачення. Просто чекає підтвердження.
***
Американська газета ділових кіл Wall Street Journal (WSJ), опитавши 50 відомих аналітиків і експертів, дійшла висновку, що в 2011-му можливий один із трьох сценаріїв: слабкий підйом, повторна рецесія, несподіване зростання.
Якщо простежити, з яких нинішніх процесів проростають ці прогнози, то неважко помітити таке. Слабкий підйом спостерігається в усьому фінансовому світі. І навіть там, де він вимірюється десятими і сотими частками відсотка, спостерігачі вважають, що він має місце. Очевидно, світ втомився не стільки від самої кризи, сумне дворіччя якої припало на вересень, скільки від млявого перебігу процесу. За два кризові роки — усього дві гострі пікові ситуації: повне банкрутство американського інвестиційного банку Lehman Brothers і часткове банкрутство європейської країни Греції.
Що стосується повторної рецесії, то вона сама по собі неприємна не тільки для економістів, фінансистів і урядів, а й для широких мас населення. Але очікування другої хвилі (особливо, якщо в пам’яті свіжі всі нюанси нещодавньої першої) — стан ще важчий. Тому навіть ті, хто вважає, що її не уникнути, намагаються не перебирати міри. Зневіра і очікування гіршого не можуть бути супутниками розвитку і аж ніяк не сприяють економічному зростанню.
Третій сценарій — несподіване зростання. Яке, власне, вже відбувається у тій самій Німеччині. Саме це зростання показало, що «друга хвиля» підйому, яка очікувалася в другому кварталі, була цілком можливою. Та не склалося.
Таке несподіване зростання якщо й буде, то по інший бік Атлантики. Так вважають експерти, опитані WSJ. Очолити світовий підйом можуть США — хоча б тому, що обсяг вільних коштів в американських компаній сьогодні становить 1,8 трлн. дол. Проте надзвичайно високий рівень безробіття (близько 10%), з яким не може впоратися уряд Обами, а також держборг у 13 трлн. дол. і дефіцит бюджету, що перевищує
1,26 трлн. дол., — усі ці факти знижують імовірність несподіваного зростання в Сполучених Штатах до 10%.
На думку європейських експертів, якщо підйом світової економіки і почнеться наступного року, то не в США, а швидше за все, у Китаї, Японії, Німеччині.