Буш оголосив «ініціативу американської конкурентоспроможності»

Щороку в один із останніх днів січня президент США виступає в Конгресі зі зверненням до нації. Виступ цього року для Джорджа Буша-молодшого був уже п’ятим відтоді, як він очолив Білий дім.

Найбільш пам’ятним як для Америки, так і для решти світу був перший, 2002 року, в якому новообраний президент провів знамениту «вісь зла» від Північної Кореї через Іран до Іраку. Інші послання до нації у вустах Буша-молодшого не сягали таких висот риторики, але щоразу досить чітко позначали вектори його політики. 2003-го, наприклад, він фактично попередив про майбутню війну з Іраком, яка й почалася через місяць із невеличким — у березні. 2004-го його промова була агресивною й упевненою — через президентські вибори, що наближалися. Торік послання «Про становище країни» зафіксувало президентське бачення зовнішньої та внутрішньої політики на наступні чотири роки. Головною «фішкою» в ньому був план перебудови пенсійної сиcтеми США, оскільки, за словами Буша, система ця «рухається до банкрутства».

Цього року Бушу-молодшому вдалося в посланні до нації зробити багато: у черговий раз нагадати світу про загрозу тероризму; попередити американців про небезпеку набутої залежності від нафти «із нестабільних регіонів світу»; запропонувати до 2025 року скоротити потребу США в цій самій нафті більш як на 75%; закликати країну до розвитку нових технологій, атомної енергетики й альтернативних джерел виробництва електроенергії. Ще президенту вдалося порадувати дотепників: його умовивід «автомобільна Америка страждає на нафтову залежність» ті трансформували в новий «бушизм» (фразеологізм «від Буша») — у деякий «бензобак зла» (за аналогією з «віссю зла»).

Однак було в промові Джорджа Буша щось таке, що не просто порадувало бізнес і підбадьорило науку, а й значно підняло планку патріотичного натхнення (що, до речі, є необхідною складовою подібних програмних звернень до нації). Слово «конкурентоспроможність» президент США вимовив більше десяти разів. Власне, вся друга частина його виступу, присвячена внутрішній політиці, пройшла під гаслом конкурентоспроможності країни: чи говорив він про економіку та систему оподаткування, чи про пенсійну реформу й охорону здоров’я, чи про енергозбереження й освіту.

Кожен окремий блок загальнонаціональних проблем починався рефреном: «Щоб підтримати конкурентоспроможність країни...» і далі за текстом — що слід зробити в тій чи іншій сфері діяльності. Почав Буш, природно, з економіки.

Американська економіка, говорив він, здорова та сильна і зростає швидше, ніж в інших промислово розвинених країнах. Тільки за останні 2,5 року в Америці було створено 4,6 млн. робочих місць, що більше, ніж у Японії та Європейському Союзі разом узятих. Буш нагадав, що американська економіка «вища за інші на голову», і, попри всі виклики, від природних катаклізмів до високих цін на енергоносії, вона продовжує викликати заздрість у всьому світі. Однак «ми не можемо спочивати на лаврах», продовжував президент, із тієї простої причини, що в спину США вже наполегливо дихають нові конкуренти — Індія та Китай.

У цьому місці Буш вирішив розставити економічні крапки над «і»: «Ми повертаємося до старих спокус. Протекціоністи хочуть ухилитися від конкуренції, стверджуючи, що ми можемо підтримувати високі стандарти життя, відгороджуючи нашу економіку від зовнішньої конкуренції. Ще хтось вважає, що уряду слід відігравати більшу роль в управлінні економікою, централізуючи владу у Вашингтоні і збільшуючи податки. Ми чуємо твердження, що іммігранти чомусь погані для нашої економіки, яка насправді не могла б функціонувати без них. Усе це — форми економічного відступу, і всі вони ведуть в одному напрямі — до стагнуючої й другосортної економіки». І далі Буш каже про те, що «підтримка конкурентоспроможної Америки» починається з підтримки економічного зростання.

Звісно, президент США мав право говорити про успіхи власної адміністрації, оскільки з кінця 2001 року спостерігалося стійке економічне зростання, і в цілому за 2005-й воно становило 3,5%, попри подорожчання енергоносіїв і руйнівні урагани. Крім того, в заслугу собі Білий дім ставить низький рівень безробіття — 4,9%, високі доходи бізнесу, низьку інфляцію. За останні п’ять років різні податкові пільги для населення становили 880 млрд. дол., осівши в кишенях американських робітників, інвесторів, малого бізнесу. Такі доходи, перетворюючись на витрати, підтримували чотирирічне безперервне економічне зростання. Однак, за словами Буша, податкові послаблення мають закінчитися протягом кількох років, і тоді нові податки вдарять по пересічних американцях. «Нам потрібні постійні податкові пільги, — звернувся президент до конгресменів, — і я прошу Конгрес зробити скорочення податків постійним».

Наступні кілька пунктів щодо «підтримання конкурентоспроможності Америки» стосувалися глобальної торгівлі (для чого потрібне відкриття більшої кількості світових ринків для американських товарів і послуг); поліпшення імміграційної системи (суворе виконання імміграційного законодавства, раціональна та гуманна програма для робітників-іммігрантів); доступної охорони здоров’я (турбота про бідні прошарки населення і стариків, ціни на медобслуговування та медичне страхування, закон про медичну відповідальність).

Серйозною проблемою в підтриманні конкурентоспроможності Джордж Буш назвав енергозабезпечення. «Америка залежна від нафти, яка найчастіше імпортується з нестабільних регіонів світу. Позбутися такої залежності краще з допомогою нових технологій». Починаючи з 2001-го США витратили близько 10 млрд. дол. на розробки екологічно чистих, дешевших і надійніших альтернативних джерел енергії. «Неймовірні відкриття», за словами Буша, от-от з’являться. Тому президент вважав за потрібне заявити, що анонсує так звану «Передову енергетичну ініціативу», сенс якої зводиться до того, щоб на 22% збільшити витрати на наукові дослідження в сфері «чистої» енергії. Необхідний прорив у двох найважливіших напрямах: зміна технологій у системі обігріву будинків і офісів (наприклад, теплові електростанції з нульовими викидами) і революційні технології з використання сонячної та вітрової енергії, а також «чистої» й безпечної атомної енергії.

До речі, американський президент вважав за важливе нагадати співвітчизникам, що час змінити «живлення для наших автомобілів», підсилити дослідження в галузі створення кращих акумуляторів для гібридних і електричних автомобілів, а також екологічно нешкідливих машин, які працюють на водні. Буш пообіцяв, що наступні шість років уряд фінансуватиме додаткові дослідження в галузі передових методів виробництва етанолу, причому не тільки з кукурудзи, а також із деревної стружки, торфу та трави.

Заключним «акордом» у темі боротьби за конкурентоспроможну Америку можна вважати таку фразу: «Ми повинні утримувати світове лідерство в сфері розвитку людських талантів і креативності. Нашою найбільшою перевагою у світі завжди були освічені, працьовиті й амбітні люди, і ми збираємося цю перевагу зберегти». Слідом за цим президент США оголосив про створення «Ініціативи американської конкурентоспроможності» із метою стимулювання інновацій у різних сферах економіки, а також забезпечення дітей глибокими знаннями в галузі математики та природничих наук.

Щоб «Ініціатива» відбулася і розвивалася, президент запропонував три кроки. Перший — подвоїти протягом найближчих 10 років федеральні витрати на найважливіші наукові програми в галузі точних наук. Таке фінансування підтримає, за планом Буша, найбільш винахідливі уми в проведенні досліджень у таких сферах, як нанотехнології, суперкомп’ютери й альтернативні енергетичні джерела. Другий крок — зробити постійними податкові кредити для компаній, які здійснюють науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР), що буде певним стимулом для перетворення наукових розробок на нові технології. І третій крок — заохочення школярів і студентів до вивчення математики і природничих наук. «Якщо ми забезпечимо американським дітям успіх у житті, вони забезпечать Америці успіх у світі», — підсумував президент.

Заклик Буша до підвищення конкурентоспроможності в математичних і природничих науках був «спровокований» доповіддю Національної академії наук, опублікованою торік восени. У ній, зокрема, говорилося про те, що 2004 року університети Китаю та Індії випустили відповідно 500 тис. і 200 тис. інженерів. Тоді як американські — лише 70 тис. Автори доповіді пропонували уряду неординарне розв’язання проблеми підвищення якості освіти, а саме: виплачувати чотири роки стипендію в коледжі тим студентам, які по закінченні навчання прийдуть працювати в середню школу, і наймати таким чином щороку додатково не менш як 10 тис. учителів математики і природничих наук. Крім того, учені зазначали необхідність перепідготовки вже працюючих вчителів і виділення мільйонів доларів на нові наукові дослідження.

Через два дні після виступу в Конгресі американський президент звернувся до нації з листом, в якому, зокрема, було дано «матеріальне» підтвердження теоретичним обрахункам про перспективи подальшого лідерства США в науці та нових технологіях. Уже 2007 фінансового року для здійснення «Ініціативи американської конкурентоспроможності» із держбюджету буде виділено 5,9 млрд. дол. — для збільшення інвестицій у науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, для зміцнення системи освіти і для заохочення підприємництва. За словами президента, бюджет 2007 року передбачає 137 млрд. дол. на Федеральну програму з НДДКР, що на 50% більше порівняно з рівнем 2001 року. Буш також дав зрозуміти, що оголошена ним «Ініціатива конкурентоспроможності» не закінчиться рекламним 2007-м. Робота розрахована як мінімум на 10 років, протягом яких на наукові дослідження буде виділено 50 млрд. дол. бюджетного фінансування і ще 86 млрд. дол. — у вигляді податкових пільг.

Звернення Джорджа Буша до нації отримало різні оцінки, залежно від того, хто їх давав. У нинішнього американського президента, як і у кожного політичного лідера, є як адвокати, так і критики. Через воєнні дії в Іраку його рейтинг популярності не піднімається вище 40%, чого за американськими мірками досить мало. Багато американців, навіть ті, хто віддав свій голос за нинішнього хазяїна Білого дому, вважають, що нація втрачає курс, а президент — лідерство. Підвищити популярність за рахунок ще однієї виборчої кампанії Бушу-молодшому вже не вдасться, і він розуміє, що оцінюватимуть його за здійсненими справами. Він поспішає. Поспішає залишитися в історії країни не тільки як людина, котра розпочала війну в Іраку. Йому потрібні реформи, ініціативи та просвітлений погляд у майбутнє.

Цікаво, що «Ініціатива» Буша не отримала таких великих коментарів у європейській пресі, як нова концепція енергетичної безпеки. Чимало оглядачів, випадково чи ні, випустили з уваги заклик Буша до підвищення конкурентоспроможності країни. А даремно. Америка вустами свого президента ще раз показала, що не має наміру жити тільки сьогоденням: думаючи про світове лідерство, вона не забуває про зовнішні виклики, думаючи про своїх співгромадян, вона враховує стан охорони здоров’я та пенсійної системи, а думаючи про майбутнє своїх дітей, турбується про конкурентоспроможність — у науці, освіті, економіці.

Навіть коли відступити від дещо патетичного антуражу «Ініціативи» і припустити, що її було придумано радниками й іміджмейкерами як рекламний трюк для підвищення рейтингу американського президента, його заклик до конкурентоспроможності і вже заявлене фінансове забезпечення зростання американської конкурентоспроможності все одно працюють на країну. Рано чи пізно принесуть їй користь і вигоду, оскільки кожна копійка, вкладена в науку, інновації й освіту, закладає реальні основи більш конкурентоспроможного, а отже, й процвітаючого майбутнього.