Британський масштаб: економія, скорочення та амбіції

З січня 2011 року уряд Великобританії почне оприлюднювати в Інтернеті всі видатки місцевої влади на суму понад 500 фунтів. Будуть названі імена всіх держслужбовців, річна зарплата яких становитиме більш як 58 тис. фунтів. Платники податків зможуть ознайомитися також з урядовими видатками і деталями підписуваних державних контрактів. Прем’єр-міністр Девід Кемерон упевнений, що публікація даних, раніше призначених «для службового користування», дасть можливість виборцям самим стежити за витрачанням державних грошей і контролювати дії чиновників.

Осінній аудит весняних обіцянок

Це лише одна із заяв, зроблених новим прем’єр-міністром Великобританії в перший місяць після травневих парламентських виборів. Створюючи парламентсько-урядову коаліцію, консерватори і ліберальні демократи напружено шукали у своїх програмах точки дотику і намацували поступки. Але головним пунктом угоди значилася економіка, точніше, її жалюгідний стан. Тому особливих розбіжностей з приводу шляхів виходу з кризи не виникло. І вкладаються вони в два місткі слова — скорочення та економія.

За розміром бюджетного дефіциту Великобританія обігнала весь Євросоюз, включаючи неблагополучну Грецію: у поточному році він становить 163 млрд. фунтів стерлінгів, або майже 12% ВВП. Першочерговий захід, про який одразу домовилися коаліціанти, — скорочення дефіциту бюджету вже до кінця 2010-го
на 6 млрд. фунтів.

На першому ж засіданні уряду, в середині травня, міністри поквапилися показати народу свою готовність до економічних подвигів. Було заявлено про скорочення міністерських зарплат на 5% і скасування компенсацій (по-нашому — матеріальної допомоги), а членам парламенту заморозили підвищення заробітної плати. З’ясувалося, що лише скорочення міністерських зарплат дасть змогу заощадити 3 млн. фунтів за наступні п’ять років (нагадаю, в уряді Кемерона — 23 міністра).

Тоді ж було викреслено деякі дорогі плани попередньої влади, наприклад будівництво третьої посадкової смуги аеропорту Хітроу, запровадження нових посвідчень особи. Мінімум на п’ять років відкладено розмови про вступ Британії до зони єдиної євровалюти. З амбіційних заяв нових міністрів було зрозуміло, що жорстка економія не омине жодної статті державних видатків, аж до бюджету Олімпійських ігор 2012 року.

Проект бюджету міністерство фінансів зобов’язалося підготувати в рекордні строки — за 50 днів. Слово стримали. 22 червня Джордж Осборн (наймолодший міністр фінансів за останні, здається, сто років) оприлюднив у парламенті бюджетні пропозиції. Заявлені жорсткі заходи економії здивували навіть багатьох членів парламенту, і не тільки в опозиційному крилі. Ну, а переважна більшість громадян почули в них прелюдію до шокової терапії.

Восени було обіцяно аудит у всіх міністерствах, який деталізує програму жорстких заходів.

Наскільки туго затягнеться пасок

Отже, 20 жовтня міністр фінансів ознайомив громадськість із програмою скорочення державних видатків, яка, на думку оглядачів, стала наймасштабнішою після закінчення Другої світової війни. Її головна мета — зменшення національного боргу і скорочення бюджетного дефіциту.

За наступні п’ять років дефіцит бюджету мають скоротити у десять разів: з 12% ВВП поточного року (що відповідає 163 млрд. фунтів стерлінгів) до 1,1% ВВП (20 млрд. фунтів) 2015-го. Прогноз щодо зростання ВВП на 2011 рік переглянуто у бік зниження — з прогнозованих раніше 3,5 до 2,6%. Сам міністр фінансів Осборн назвав свою програму «важкою дорогою в краще майбутнє».

Головною «постраждалою» на цій дорозі, як неважко здогадатися, стане соціальна сфера. У мінфіні підрахували, що соціальні виплати та різного роду допомоги становлять третину бюджетних видатків країни. Розумне зменшення кількості і розміру допомог має зекономити близько 7 млрд. фунтів на рік. Щоправда, під скорочення пенсійних виплат не потраплять вдови ветеранів війни та інваліди.

Бюджетна сфера нестиме основний тягар фінансової перебудови. Протягом чотирьох років скоротять майже 500 тис. працівників бюджетної сфери, для тих, які залишаться, зарплати будуть заморожені, а в державній службі на кілька років припиниться заповнення нових вакансій. Що стосується горезвісного пенсійного віку, то в Британії він поступово підвищуватиметься і до 2020 року має досягти 66 років для чоловіків і жінок.

Як і було обіцяно, осінній аудит дійшов до кожного міністерства. Зокрема, фінансування міністерства закордонних справ зменшиться на 24%, переважно за рахунок скорочення кількості працюючих на території Британії дипломатів. З бюджету «Форін Офісу» буде цілком вилучено статтю на утримання Всесвітньої служби Бі-бі-сі (а це 300 млн. фунтів на рік), яка з 2013 року перейде на фінансування із загального бюджету корпорації, що існує на телевізійні внески населення.

Міністерство транспорту вже цього фінансового року недоотримає 680 млн. фунтів, міністерство з торгівлі та бізнесу — 830 млн., а місцеві органи влади скоротять свої річні бюджети в цілому на 780 млн. Міністерство внутрішніх справ щорічно «худнутиме» на 4%. Навіть королева відчує скорочення бюджетного дефіциту: у 2012—2013 роках утримання двору Її Величності скоротиться на 14%, а наступного року будуть заморожені видатки за «цивільним листом», який забезпечує офіційну діяльність королеви і становить на сьогодні 7,9 млн. фунтів.

Болісні зміни торкнуться навіть такого улюбленого предмета гордості Британії, як наука. Напередодні осінніх бюджетних скорочень група британських лауреатів Нобелівської премії звернулася до уряду з відкритим листом, у якому закликала не скорочувати видатків на фундаментальну науку. У свою чергу, міністр фінансів Осборн зазначив, що обсяг наукового бюджету, що становить щороку 4,6 млрд. фунтів, залишиться на старому рівні. Насправді ж таке «замороження» означатиме, що з урахуванням інфляції за чотири роки фінансування наукових досліджень скоротиться на 9%.

Плюс збільшення доходів

Дефіцит британського бюджету скорочуватимуть різними шляхами. У парі зі зменшенням видатків має йти підвищення доходів, що в цьому разі означає підвищення податків.

Неминучим заходом називає Осборн збільшення ставки ПДВ: з нинішніх 17,5 до 20%, що протягом п’ять років має принести 13 млрд. фунтів. (Для громадян моєї країни має бути особливо цікавим той факт, що податок цей не торкнеться основних продуктів харчування, дитячого одягу і газетно-книжкової продукції.)

А от найбідніші верстви населення не повинні, за задумом розробників програми, відчути себе найбільш постраждалими. Тому мінімальний рівень оподатковуваних доходів буде підвищений на 1000 фунтів і становитиме 7495 фунтів на рік. Приблизно 900 тис. британців, чиї доходи не перевищують цього мінімуму, будуть звільнені від сплати прибуткового податку.

З наступного року буде запроваджено податок на банки, який торкнеться всіх статей балансових відомостей британських банків, філій іноземних банків і будівельних товариств. Мінфін підрахував: такий захід приноситиме скарбниці щороку близько 2 млрд. фунтів.

Разом з тим податок на доходи корпорацій знижуватиметься — до 24% (проти нинішніх 28%), що дасть можливість підвищити привабливість ведення бізнесу в Британії для великих транснаціональних компаній.

Є, проте, міністерства і навіть відомства, що не потрапили під колесо бюджетних скорочень. Це охорона здоров’я та освіта — два найпотужніші споживачі бюджетних грошей під час перебування у владі лейбористів. Приміром, охорона здоров’я обходиться країні в 100 млрд. фунтів на рік. Нова коаліція не ризикнула зазіхнути на такі чутливі сфери британського суспільства, навпаки, міністр фінансів гордо заявив, що в наступні два роки фінансування медицини та освіти зросте на 2 млрд. фунтів.

А от державна податкова служба одержить щорічну фінансову добавку в розмірі 900 млн. фунтів з метою посилення заходів для боротьби і профілактики податкових злочинів, які спустошують британський бюджет щорічно на 7 млрд. фунтів стерлінгів.

Армії — за потребами

Заявлене скорочення бюджету британського оборонного відомства — найбільше з часів завершення холодної війни — викликало бурхливу реакцію в усьому світі. І хоча міністру оборони Ліаму Фоксу вдалося шляхом складних переговорів і навіть конфронтації з прем’єр-міністром зменшити раніше плановане скорочення з 20 до 8%, проте стан британських збройних сил і майбутню могутність обговорюють сьогодні практично в кожній країні.

Прем’єр-міністр Девід Кемерон, представляючи в парламенті стратегію національної безпеки, заявив, що попередній уряд лейбористів, який допустив дефіцит оборонного бюджету в 38 млрд. фунтів стерлінгів, не залишив його кабінету іншого виходу, окрім жорстких скорочень. Отже, протягом наступних чотирьох років звільнять 25 тис. цивільних співробітників МО. Що стосується власне військових, то ВПС і ВМС втратять по 5 тис. чоловік особового складу, а сухопутні війська ще більше — 7 тис.

Крім того, буде істотно скорочено парк військового обладнання: танків — на 40%, артилерійських гармат — на 35%, із 23 сторожових кораблів залишиться 19, достроково буде списано флагман ВМС авіаносець «Арок Роял». Британія також відмовиться від виробництва штурмовиків з вертикальним зльотом «Харріер» і літаків-розвідників «Німрод». Водночас додатково профінансують виробництво безпілотних літаків і закупівлю 12 нових вертольотів «Чинук».

Зрозуміло, що сьогодні на європейській частині континенту ні Британії, ні її соратникам з ЄС ніхто не загрожує в мілітаристському сенсі слова. Є інші загрози, але для них не треба утримувати величезну армію. За словами Кемерона, головним завданням оборонної стратегії країни має бути не участь у
збройних конфліктах, а запобігання їм. Проте кошти, які виділяються на утримання військового контингенту в Афганістані, поки що не урізатимуть.

Бідним — за можливостями

Британія як одна із найбільш розвинених економік світу традиційно бере участь практично в усіх програмах економічної допомоги найбіднішим країнам світу. Та й до цих програм сьогодні дійшли руки у нового уряду. Список країн тепер щороку зазнаватиме ретельного вивчення та істотної корекції. Наприклад, міністр з міжнародного розвитку Ендрю Мітчелл уже «переглянув» список найбідніших і заявив, що з нього негайно буде виключено таких претендентів на британську гуманітарну допомогу, як Росія і Китай.

Проте зобов’язання, узяті на себе лейбористським урядом щодо збільшення допомоги малорозвиненим країнам, поки вона не досягне 0,7% ВВП Британії, буде збережено. Природно, такі доброчинні пориви при майбутньому затягуванні пасків буде дуже важко пояснити власному платникові податків. Тому Мітчелл планує впровадити простий механізм: країна-реципієнт має довести британському уряду, що допомога дасть конкретний результат.

У цьому ж секторі — зовнішніх видатків бюджету — перемога британського прем’єра на першому його саміті ЄС, який відбувся минулого тижня в Брюсселі. Завдяки енергійним переговорам Кемерона з лідерами інших європейських країн видатки бюджету ЄС було збільшено не на 5,9% (як планувалося раніше), а всього на 2,9%. Проте і це влетить британському бюджету в чималу суму — 435 млн. фунтів.

Реалісти чи утопісти?

На шляху економічного бліцкригу новий уряд підстерігає безліч явних і прихованих загроз. Насамперед безробіття. На сьогодні воно найвище за останні 15 років і становить до 8% населення. За прогнозами, наступного року зростання безробіття триватиме.

Наступного тижня відбудеться з’їзд Консервативної партії Великобританії. На ньому, як і торік, буде заборонено алкоголь. Стара заборона була пов’язана з репутаційними ризиками в період передвиборних змагань. Нинішня має продемонструвати виборцю скорочення бюджетних видатків у дії.

Проте на торішньому з’їзді Девід Кемерон був помічений журналістами з келихом шампанського, що призвело до уїдливих висловлювань у пресі. Цього року він навряд чи наважиться на такий вчинок, тому що сьогодні він, діючий прем’єр, який поклав на себе відповідальність за ситуацію в країні, ризикує. Чи питиме шампанське — покаже 2015 рік. До цього часу у нього і в соратників по коаліції є можливість заробити собі на шампанське або заробити відставку.

Амбіції розпирають нову коаліцію. Молоді політики дали обіцянки країні і намагаються семимильними кроками їх виконувати. Проте брак досвіду і поспішність можуть дати протилежний результат. Про це досить голосно попереджають старші товариші по партії, а також британські профспілки, які ще на початку вересня розпочали масові мітинги протесту по всій країні. Страйки, що набули ритмічного характеру, триватимуть до 28 листопада. Останній, який почався ввечері 2 листопада, протриває до 8 листопада. Британський конгрес профспілок оголосив, що на 26 березня 2011 року в Гайд-парку заплановано загальнонаціональну багатотисячну демонстрацію проти скорочення бюджетних видатків, ліквідації робочих місць, скасування соціальних програм.

За опитуванням громадської думки, проведеним наприкінці жовтня, 38% британців підтримують фінансово-економічну політику коаліційного кабміну. Проте незадоволених планами уряду набагато більше — хоча б тому, що бідних завжди більше, ніж багатих. А економічну кризу, як відомо, можна перемогти лише за рахунок широких, тобто бідних, верств населення.