Бізнес-план для пандемії

В інтерв’ю для Wall Street Journal президент компанії Ford Джеймс Хакетт сказав: «За 26 років своєї ділової кар’єри я ніколи не складав бізнес-плану під назвою «Пандемія».

В історії ще не було кризи, подібної до нинішньої. У минулому вимушено не зупинялися цілі сектори економіки, не заморожувалися галузі індустрії. Тривала невизначеність фактично позбавила бізнес можливості подальшого планування і розвитку. Для багатьох бізнесменів нині йдеться про виживання, щоб у майбутньому, можливо, запустити знову свою справу. І лише дехто вже зараз активно адаптується до нових умов роботи.

Ще рано підраховувати реальні збитки світової економіки й окремих її кластерів від пандемії. Одні галузі постраждали раніше. Інші внаслідок «принципу доміно» відчули ефект пандемії тільки тепер. Але вже можна виокремити найбільш постраждалі індустрії та сфери світової економіки. В основу аналізу цього своєрідного рейтингу ми поклали рівень падіння ділової активності (обсягів виробництва) порівняно з докризовим рівнем і вплив на зайнятість людей.

Туризм і сектор туристичних послуг

Сектор туризму для багатьох країн був найважливішим драйвером в економічному розвитку та створенні робочих місць. Коронавірус справив на цю сферу в глобальному вимірі, мабуть, найбільш руйнівний ефект. Ідеться передусім про міжнародний або виїзний туризм, коли людина залишає звичне для неї середовище проживання на кілька місяців.

Згідно з даними Міжнародної організації праці (МОП), торік у сфері туризму у світі було задіяно 330 мільйонів співробітників (це 10,3% від глобального рівня зайнятості). Серед них 144 мільйони чоловік — персонал курортів, готелів і ресторанів. Приблизно 30% зайнятих у цій індустрії працюють у малих підприємствах зі штатом до десяти людей. Майже 51 мільйону таких малих компаній пандемія загрожує розоренням і банкрутством через сезонність їхньої діяльності, обмеженість ресурсів і складність доступу до кредитів і позик.

За останніми оцінками МОП, пандемія може позначитися на 305 мільйонах людей, зайнятих у сфері туризму та обслуговування туристів: 100 мільйонів із них втратять роботу, решту переведуть на скорочений робочий день зі зменшенням зарплати. Найбільше постраждають жінки, які в основному зайняті в туристичному бізнесі.

Міжнародна організація туризму, враховуючи, що карантинні заходи та обмеження у свободі пересування нині торкнулися половини населення земної кулі, оцінює можливе падіння галузі в 60–80%. У реальних цифрах це втрати від 950 млрд до 1,24 трлн дол. Утім, деякі експерти називають суму втрат, яка перевищує 2 трлн дол.

Швидше за все, першим відновиться локальний туризм. Тому уряди всілякими способами підтримують галузь, заохочуючи подорожі власних громадян усередині країни. При цьому в Євросоюзі в травні прийняли стратегію підтримки міжнародного туризму та відновлення транспортного сполучення спочатку всередині кордонів ЄС, а потім і на зовнішніх кордонах. Адже навіть для благополучних країн Європи туризм до кризи давав 10% ВВП.

Спад у галузі туризму впливає на цивільну авіацію, сільське господарство, виробництво продуктів харчування й багато інших сфер.

Цивільна авіація

Цивільна авіація відчула на собі найпотужніший і найшвидший удар пандемії у зв’язку із заходами урядів різних країн проти поширення вірусу COVID-19: авіасполучення припинилося практично повністю на міжнародних і трансконтинентальних рейсах. Так, порівняно з січнем 2020 року кількість таких рейсів у квітні скоротилася на 88%, а 60% літаків цього місяця залишалися на землі. У результаті авіаперевізники й аеропорти по усьому світу зазнали колосальних втрат.

Згідно з підрахунками Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА), зробленими у квітні, доходи від пасажирських перевезень 2020 року впадуть на 252 млрд дол., що порівняно з 2019-м означає зниження на 44%. За оцінками ІАТА, у сезон відпусток авіаперевізники по усьому світу щомісяця недорахуються 33 млрд дол. Скасування рейсів і закриття аеропортів уже призвели до тимчасової втрати роботи для 10 мільйонів чоловік, а це близько половини зайнятих у галузі по усьому світу.

Проаналізувавши дані по великих епідеміях минулих років, експерти ІАТА дійшли висновку, що після найтривалішої епідемії атипової пневмонії в Китаї 2003 року рівень авіаперевезень у світі відновився за 6–7 місяців. Відповідно до прогнозу експертів, цього разу наслідки пандемії для цивільної авіації будуть тривалими.

Міжнародні авіаційні організації домагаються перегляду низки правил із використання аеропортів, що дало б змогу авіакомпаніям скоригувати свої рейси з урахуванням реального попиту. Авіаперевізники підвищують ціни на квитки, змінюють правила, що стосуються прав пасажирів, а в низці випадків домагаються відстрочки виплати аеропортових зборів і зборів за використання повітряного простору.

Індустріальний сектор і промислове виробництво

Оцінити реальні втрати промислового виробництва поки що складно. Пандемія призвела до повної зупинки деяких виробництв, де було задіяно велику кількість людей.

Китай, де в січні-лютому (коли був пік кризи) падіння промвиробництва становило 13,5% порівняно з минулим роком, уже з квітня зміг домогтися зростання показників випуску продукції. Однак опитування менеджерів промпідприємств у США показало, що приблизно 80% із них очікують, що пандемія матиме фінансові наслідки для їхнього бізнесу, вплине на операційну діяльність і довгострокові плани розвитку.

Глобальна авіабудівна галузь, яка оцінюється обсягом 1 трлн дол., наполовину залежить від роботи постачальників комплектуючого обладнання для таких глобальних гігантів, як Boeing і Airbus. В останні роки цим компаніям довелося найняти десятки тисяч нових працівників, адже на найближчі 20 років у їхніх портфелях замовлень значилися поставки 40 тисяч літаків на загальну суму 7 трлн дол. Тепер авіакомпанії відкликають свої заявки на нові літаки, хоча до кризи буквально боролися з конкурентами за право купити нові машини.

За деякими даними, нині Boeing вирішив продавати свої нові машини зі значною знижкою, а Airbus знизив випуск нових машин на третину. Все це може призвести до звільнення десятків мільйонів фахівців у галузі, яка демонструвала впевнене зростання в останні п’ять років.

Автомобільна промисловість постраждала від потрійного удару — закриття заводів, збоїв у системах поставок і падіння попиту. Агентство кредитних рейтингів Moody’s знизило прогноз глобальних продажів автомобілів, згідно з яким вони скоротяться 2020 року на 14%. Це майже вдвічі більше, ніж під час кризи 2008–2009 років. У Європі й Північній Америці навесні нинішнього року виробництво легкових автомобілів скоротилося на 2,5 млн одиниць, що призвело до втрати 7,7 млрд дол.

Канада, Китай, Німеччина, Індія, Японія, Республіка Корея, Мексика, Марокко, Південна Африка й Сполучені Штати, де автомобілебудування є одним із головних стимулів промислового зростання, відчують на собі особливо сильний удар пандемії.

Водночас пандемія змусила автовиробників (часто на прохання національних урядів) швидко переорієнтуватися на випуск потрібного медичного устаткування — апаратів штучної вентиляції легенів і засобів індивідуального захисту для медиків.

Згідно зі звітом міжнародної консалтингової компанії ARC Advisory Group, приблизно 60% менеджерів промислових підприємств змушені коригувати роботу своїх підрозділів і виробництв щодня, але при цьому продовжують працювати, дотримуючись карантинних норм. Більшість перевели персонал, не задіяний у виробничих процесах, на роботу за віддаленою схемою. Понад 30% віддали перевагу повному або частковому закриттю своїх виробництв у зв’язку з пандемією і неможливістю вести бізнес у нинішніх умовах.

Світова торгівля і сектор роздрібних продажів

За даними Світової організації торгівлі (СОТ), спад глобальної торгівлі нинішнього року становитиме від 13 до 32%. Це набагато серйозніше за наслідки кризи 2008–2009 років. При цьому такий непевний прогноз (різниця між оптимістичним і песимістичним сценаріями) пов’язаний як із неможливістю визначити терміни закінчення пандемії, так і з невизначеністю щодо політики окремих країн у сфері торговельних обмежень.

Враховуючи це, експерти СОТ не можуть однозначно стверджувати, що світова торгівля товарами покаже відновлення наступного року. Тим більше що вже 2019-го фіксувалася її глобальна стагнація. 2018 року, за попередніми оцінками ООН, загальний обсяг торгівлі товарами у світі оцінювався в рекордні 19,5 трлн дол.

Пандемія найбільше вдарила по існуючій системі доставки товарів від виробника до покупця і різко підвищила роль онлайн-торгівлі й електронної комерції. Уряди всіх країн вжили заходів для збільшення соціальної дистанції, що вплинуло на поведінку покупців по усьому світу, які воліють замовляти товари через Інтернет або по телефону, замість того щоб ходити до магазинів. Це створило навантаження на онлайн-ритейлерів і телекомунікаційні мережі, потребувало змін у системі логістики, бо стрімко зріс попит на сервіси кур’єрської доставки.

Утім, традиційні магазини й супермаркети поступово почали відкриватися та пристосовуватися до роботи в умовах карантину і до нових санітарних вимог. «Супергероями супермаркетів» стають звичайні продавці, які тепер перебувають у зоні підвищеного ризику через потребу контактувати з великою кількістю людей, а також прибиральники й прибиральниці, на яких лежить відповідальність не тільки за чистоту, а й за дезінфекцію приміщень.

Торговельні мережі коригують логістичні ланцюжки й асортимент товарів на прилавках, оскільки нині підвищений попит мають товари першої необхідності та щоденного споживання. Так, в американських супермаркетах різноманітність товарів на полицях знизилася за час карантину на 7%. Завдяки цьому, вдалося зменшити витрати на транспортування товарів, які користуються постійним попитом. При цьому деяку перевагу перед великими супермаркетами під час пандемії одержали невеликі крамниці, де люди можуть закупити все необхідне.

Пандемія змінила поведінку покупців, які тепер заощаджують на товарах тривалого користування. На низку товарів некритичного характеру попит суттєво впав. А, наприклад, ринок товарів класу «люкс», включаючи ювелірні вироби та косметику, за прогнозами, цього року скоротиться на 18%.

Індустрія розваг і спорт

У результаті пандемії нинішнього року вперше в історії довелося перенести літні Олімпійські ігри, які планувалося провести в Японії. Це перенесення може завдати відчутних втрат японській економіці, яка вже вклала в організацію Ігор понад 12 млрд дол. Згідно зі звітом компанії SMBC Nikko Securities Inc., через перенесення зростання японського ВВП може сповільнитися на 1,4%.

Крім того, цього року скасовано багато змагань світового рівня, які забезпечували роботою мільйони людей. Через карантин закрито спортивні зали, де тренуються звичайні люди, страждає індустрія виробництва спортивних товарів для широкої аудиторії любителів і професіоналів.

Загалом глобальну спортивну індустрію ООН оцінює в 756 млрд дол. на рік. COVID-19 становить безпосередню загрозу для зайнятих у цій сфері фахівців. ООН рекомендує спортсменам, спортивним асоціаціям і клубам, а також фахівцям у сфері організації трансляцій спортивних заходів шукати нових форм для комунікації з глядачами, які зі зрозумілих причин ще довго не зможуть відвідувати спортивні заходи.

Ця рекомендація навряд чи викликає захват в іменитих зірок шоу-бізнесу, які в минулі роки збирали наповнені під зав’язку стадіони шанувальників. Онлайн-концерти не дадуть такого ефекту і, природно, ніколи не будуть такими ж видовищними та прибутковими.

За даними ЮНЕСКО, в культурній індустрії у світі задіяно 30 мільйонів чоловік, які створювали річний дохід у 2 млрд дол. Сфера культури була особливо привабливою для молоді, ,бо надавала великий вибір способів для заробітку. У результаті пандемії сектор уже втратив 10 млрд дол. спонсорських коштів через скасування запланованих заходів. Бізнес цього сектору у зв’язку зі значним скороченням обсягів виробництва (як живих програм, так і відеопродукції) активно інвестує в нові технології для монетизації споживання культурного продукту.

Не тільки організатори масових культурних заходів зазнають збитків. Наприклад, театри Бродвею в Нью-Йорку, які закрилися ще в середині березня, вирішили відновити діяльність не раніше січня 2021 року. Невеликою розрадою для шанувальників театрального мистецтва стали онлайн-трансляції раніше записаних вистав і постановок. Однак зрозуміло, що колективам театрів це не приносить колишніх прибутків. Ба більше, артисти втратили можливість спілкуватися з глядачами.

Стала вже повсякденною фраза, що світ уже ніколи не буде таким, яким він був до пандемії, і людям доведеться пристосовуватися до життя і роботи в нових умовах. В умовах «нової нормальності». Людству доведеться відмовитися від низки звичок минулих років, для того щоб упоратися з пандемією. І при цьому знайти нові способи забезпечення свого добробуту.