Битва за гроші

24 лютого, 2020, 12:37 Роздрукувати Bипуск № 1283, 22 лютого-28 лютого
Відправити
Відправити

Саміт Євросоюзу з питань довгострокового бюджету завершився провалом.

Єдність, продемонстрована Європейським Союзом під час складних переговорів із Великою Британією, випарувалася. І це саме тоді, коли для ЄС так важливо підтвердити свою життєздатність, - після виходу з європейської сім'ї хай і досить манірного, та не бідного джентльмена.

"Нас очікують тижні, а може, й місяці дискусій, щоб скласти амбіційний і справедливий бюджет ЄС на 2021–2027 роки", - написав учора, 23 лютого, в соцмережах польський прем'єр Матеуш Моравецький. Так він оцінив підсумки першого після виходу Великої Британії з Євросоюзу саміту європейських лідерів. А той завершився безрезультатно саме через суперечки про витрати і перерозподіл бюджетних коштів між 27 країнами.

Минулих четверга і п'ятниці дискусія з цього питання тривала 27 годин. А потім лідери зібралися ввечері 21 лютого ще на 25 хвилин, аби переконатися, що компроміс між ними неможливий.

Лінії розколу, як зазвичай, виникли між країнами Західної та Східної Європи, між багатими країнами, які хочуть домогтися зменшення своїх внесків у загальну касу, і тими, хто хотів би отримувати з неї коли не більше, то стільки ж, як і раніше. А також між лідерами окремих країн і представниками недавно сформованої Європейської комісії, що виступають за збільшення витрат на боротьбу зі зміною клімату. Все це на тлі масових протестів фермерів у Брюсселі, які у дні саміту вимагали збереження субсидій для своєї галузі.

Від подолання цих суперечностей великою мірою залежить майбутня єдність Євросоюзу, а від грошей, які вдасться зібрати, - виконання амбіційних планів.

Вихід Великої Британії з ЄС для європейського бюджету означатиме діру в 10–12 мільярдів євро на рік (або 75 мільярдів євро на період до 2027-го). Щоб компенсувати ці втрати, керівництво Євросоюзу напередодні саміту оприлюднило свої пропозиції щодо бюджету, у тому числі збільшення його з 1,067 до 1,074% загальноєвропейського валового національного доходу (ВНД). Це компромісне рішення, оскільки попередня Єврокомісія ще 2018 року виступала за показник 1,1%, тоді як ряд лідерів країн ЄС ратували за рівень 1%. У реальних сумах - це збільшення витрат лише на 7,5 мільярда євро, до 1,09 трильйона.

Ці гроші мають бути спрямовані у "Справедливий перехідний фонд" (Just Transition Fund), із якого фінансуватимуться програми зменшення викидів парникових газів, а також окремі країни, котрі муситимуть відмовлятися від своїх шкідливих виробництв на користь екологічно чистих. Очікується, що найбільшою отримувачкою з цього фонду буде Польща, яка споживає багато вугілля, але єдина з усіх країн відмовляється підтримати загальноєвропейську стратегію боротьби зі змінами клімату.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також заявила про плани масштабних вливань у цифрову трансформацію ЄС, де пріоритетами мають стати дослідження в галузі штучного інтелекту та робота з великими даними. Річ у тому, що Євросоюз хоче включитися в глобальну конкуренцію у сфері керування даними, тобто самостійно зберігати їх і створити мережу обміну даними між країнами - членами ЄС. Це має стати відповіддю на виклики з боку Китаю і США. Для програми штучного інтелекту, за оцінками Єврокомісії, знадобляться інвестиції в розмірі 20 мільярдів євро.

Всі ці новації вимагатимуть перерозподілу за іншими, традиційними статтями європейського бюджету. Насамперед це витрати на "Фонд згуртування" (Cohesion Fund), з якого фінансуються країни та регіони, де ВНД на людину нижчий від 90% середнього показника по ЄС. А також субсидії європейським фермерам у рамках Загальної сільськогосподарської політики.

Тим часом Єврокомісія оголосила про скорочення фінансування фондів на дослідницькі та інноваційні проєкти, на космічну програму й навіть на програму мобільності європейських збройних сил (мінус 1,5 мільярда євро). Останню ще торік назвали "флагманським проєктом" у співпраці між ЄС і НАТО. При цьому ряд європейських лідерів закликали до підвищення військових витрат, з одного боку, побоюючись, що США найближчими роками не збільшуватимуть асигнування на підтримку європейської безпеки, а з другого - через військову загрозу з боку Росії.

Таким чином, напередодні саміту в європейських лідерів не було єдиної думки щодо бюджету, і зустрічалися вони лише для того, щоб викласти свої національні пріоритети. При цьому голова Європейської ради Шарль Мішель до останньої хвилини намагався знайти компроміс.

Країни, які вносять до бюджету ЄС більше, ніж отримують звідти, закликали скоротити бюджет загалом і урізати загальноєвропейські програми підтримки бідних країн, щоб компенсувати дефіцит коштів. Їх охрестили "скромною четвіркою", - це Австрія, Нідерланди, Данія та Швеція. В окремих питаннях із ними була солідарна Німеччина.

Під тиском цих країн Шарль Мішель запропонував зменшити бюджет до 1,069% ВНД. Але при цьому він хотів збільшити субсидії фермерам на 2 мільярди євро, щоб заручитися підтримкою групи країн, які зазвичай отримують із європейського бюджету більше, ніж у нього віддають. Цю групу з приблизно десяти країн часто називають "друзі згуртованості", і цього разу виразниками її позиції стали Італія, Румунія та Португалія.

Вони заявили, що підходи до "зеленої" політики та розподілу "Справедливого перехідного фонду" обмежують права низки країн, економіка яких залежить від європейських субсидій. Так, вони не розуміють, чому Єврокомісія хоче урізати підтримку риболовецької галузі, вважаючи її шкідливою для екології континенту. Вони виступили за збільшення бюджету аж до 1,3% ВНД Європейського Союзу, заявляючи, що інакше амбіційні програми, про які оголосила Єврокомісія, не зможуть бути реалізовані.

У результаті, саміт завершився без жодного рішення. Урсула фон дер Ляєн сказала, що "бачить довгий шлях попереду, перш ніж буде досягнуто компромісу". Шарль Мішель намагався видаватися оптимістом, заявляючи, що дискусія принаймні виявилася корисною. Мовляв, "ми тепер розуміємо підходи кожної з країн", і "ще є час, щоб виробити рішення до кінця поточного року". Проте дату нової зустрічі озвучено не було.

Європейські дипломати роблять обережні прогнози, що, можливо, лідери зберуться на новий "бюджетний" саміт у березні. Але, на їхню думку, малоймовірно, що й тоді буде знайдено компромісне рішення. Швидше за все, бюджетні баталії затягнуться до липня, коли Німеччина почне головувати в ЄС. Імовірно, тоді Берліну вдасться зблизити позиції різних угруповань усередині Євросоюзу.

Усі статті автора читайте тут.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК