ЗНОВУ «ДВІЙКА»?..

О, як дисципліновано голосували «Регіони України»! Як самовіддано натискали на кнопки представники фракції «зелених»! Але ні ці додаткові — порівняно з попереднім тижнем — три десятки голосів, ні підтримка спікера Івана Плюща так і не допомогли міністру фінансів Ігорю Мітюкову. Законопроект про бюджет-02 відправлено на повторне друге читання. І, як говорять медики, прогноз неясний.

Хоч скільки б звинувачували в популізмі голову парламентського комітету з питань бюджету Олександра Турчинова, але в даному випадку він сто разів має рацію. Мінфін погано (а можна вибрати й гостріше слівце) використав тиждень, відведений для додаткового узгодження бюджетного закону. Документ, по суті, так і не змінився — ні в кращий, ні навіть у гірший бік. І в’їдливі депутати не пропустили нагоди на цьому наголосити.

Загалом-то в Мінфіну було рівно три можливості. Перша, але, за вітчизняними мірками, найменш очевидна — серйозно вдосконалити документ. Щоб не довелося переносити на третє читання понад тридцять (!) статей. Друга — не києм, то палицею вмовити парламентські фракції, не вносячи до проекту якихось серйозних змін. Третя — вдосконалювати й домовлятися паралельно. Було обрано другий шлях, і, здається, наші держфінансисти знали, що робили.

На «зелених» вдалося вплинути завдяки «сепаратній» угоді з Кабміном: у разі позитивного рішення щодо бюджету з’ясує, що стараннями саме цієї фракції українські медики одержать кілька сотень мільйонів додаткового фінансування. Угоду цю поки що не оприлюднюють, але ближче до виборів, якщо все з бюджетом складеться добре, ми про «зелених» як оборонців медицини чутимемо з раннього ранку до пізнього вечора на всіх телеканалах і радіостанціях — тільки тримайся! Ось що таке вдало конвертувати півтора десятка депутатських голосів у передвиборно-агітаційний ресурс.

У випадку з «регіоналами» Кабміну не довелося вдаватися до публічних домовленостей та обіцянок грошей у перспективі — очевидно, вистачило 100 млн. грн., додатково виділених на вугільну галузь, і певних політичних мотивів. Тож для бюджетного закону все могло б скластися просто чудово вже нинішнього четверга, якби на парламентському табло в результаті такої напруженої «погоджувальної» роботи висвітилася заповітна цифра 226.

Висвітилося 215. Конфуз... Проти Мінфіну вдало зіграла фракція «Реформи-Конгрес».

Якби «реформатори» висловилися «за»... Та що тут міркувати, коли, на їхню думку, цього робити не можна. Лідер фракції Віктор Пинзеник ще з вересня намагається довести Кабміну з Мінфіном, що запропонований варіант бюджетного закону не відповідає траєкторії економічного зростання, яке наступного року через вплив зовнішніх чинників і так істотно вповільниться. Що недостатнє фінансування соціальної сфери неминуче призведе до зниження приросту внутрішнього споживання і що неможливо й надалі продовжувати політику аморальних пільг, скажімо, дотувати м’ясо й молоко за рахунок бідних для небідних...

Це вже економічна стратегія, панове, а нашому Кабміну займатися нею не вельми хочеться. Він більш вправний в іншому — перекроюванні «бюджетної» ковдри на користь одних злиденних за рахунок інших. Деякі джерела з обуренням розповідають, що на етапі підготовки до другого читання бюджетні трансферти на користь Пенсійного фонду (читай — передусім на користь пенсіонерів Міноборони) «оптимізовано» на 300 млн. грн. із тим, щоб частину цих грошей віддати... на фінансування потреб інвалідів. Якщо це правда, то... Бракує слів.

Не відразу знаходиш, як би пом’якше прокоментувати й заяву міністра фінансів про нібито знайдені за тиждень можливості збільшити доходи бюджету на 1150 млн. грн. Зокрема на 150 млн. — уже зараз, а на 1 млрд. — після ухвалення парламентом чотирьох податкових законів. Ймовірність знайти мільярд приблизно така сама, як і восьмибальний землетрус цієї суботи в Києві. Так, законопроекти (спочатку їх було п’ять) подано до ВР ще у вересні цього року; стосуються вони акцизного збору, патенту, податку на прибуток та ПДВ. Парламент уже два місяці не включає документи навіть до порядку денного поточної сесії і навряд чи включить, оскільки профільний фінансовий комітет виступає категорично проти трьох із них і тільки два підтримує. Та й загалом, який депутат при здоровому розумі й за чотири місяці до нових виборів ризикне збільшувати податковий тягар для різноманітних суб’єктів господарювання? А те, що йдеться саме про збільшення, хоч як його називай — оптимізацією чи, поліпшенням адміністрування окремих податків, — то це очевидно: інакше де Мінфін збирається відшукати додатковий мільярд гривень?

Загалом-то цей виверт із «додатковими доходами в разі ухвалення нових законів» уже не раз використовувався в українській бюджетній практиці й неабияк набрид. Чи не час Мінфіну придумати щось новеньке? Інакше до наступного голосування доведеться або з точністю до однієї депутатської картки обчислювати ресурс пропрезидентських фракцій, або, ще гірше, домовлятися з такими непримиренними опонентами, як комуністи чи «фрукти»...

А загалом-то, коли вся надія на президентський тиск і сепаратний-політичний ресурс, коли немає великого бажання працювати над бюджетом «по-дорослому» — то й не треба. Можна трішки відволіктися й зайнятися розвідками на перспективу. У наступному парламентському скликанні нашим держфінансистам кров із носа потрібне лояльне керівництво бюджетного комітету. А що коли вже зараз оголосити конкурс, обставивши його відповідними вимогами? Дивись, і проходженню нинішнього бюджету допоможе...