Зарплати в «конвертах»

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Зарплати в «конвертах»
Як вивести з «тіні» сотні мільярдів гривень заробітних плат

За різними підрахунками, українці отримують у «конвертах» від 60 до 230 млрд грн щорічно. За інформацією першого віцепрем’єра Олексія Любченка, тіньові зарплати становлять близько 500 млрд грн на рік, а офіційно не отримують будь-яких доходів орієнтовно 10 мільйонів українців.

Очевидно, що причини цих явищ історичні, включаючи менталітет щодо несплати податків, непрозорість витрачання сплачених податків державним апаратом, субсидії тощо, однак зрозуміло, що так не може тривати завжди.

Ініціативи парламентаріїв щодо запровадження низькоподаткової ліквідації контрольованих іноземних компаній і податкової амністії спрямовані на надання можливості громадянам задекларувати доходи на вигідніших умовах. У подальшому слід очікувати автоматичного обміну податковою інформацією з іншими державами, запровадження законодавчих критеріїв для визначення трудових відносин та іншого фактичного «закручування гайок» для тих, хто ухиляється від сплати податків.

Зважаючи на позитивний український досвід збільшення розміру офіційних заробітних плат у зв’язку із зменшенням ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) 2016 року до 22%, подальше зниження податкового навантаження на фонд оплати праці може бути саме тим стимулом, який потрібен українському бізнесу для відмови від заробітних плат у «конвертах» або принаймні суттєвого зниження їхнього рівня.

На сьогодні номінальне податкове навантаження на заробітні плати, що не перевищують 90 тис. грн, становить 41,5% (19,5% податку на доходи фізичних осіб і військового збору + 22% ЄСВ). При цьому 19,5% із таких заробітних плат сплачують працівники, а 22% — роботодавці. У перерахунку на ефективну ставку це 34%. Для порівняння: в США податкове навантаження на заробітні плати становить 31,7%, в Ізраїлі — 22,1, Швейцарії — 21,8, Британії — 30,9%. Оскільки рівень заробітних плат в Україні значно менший, аніж у перелічених країнах, вбачається доцільним зменшити податкове навантаження на фонд оплати праці з метою стимулювати пришвидшення зростання заробітних плат і їхньої детінізації.

Наразі активно обговорюються два законопроєкти, які передбачають поступове зниження загального навантаження на фонд оплати праці до 25%.

Один із них розроблено керівництвом комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, а інший — фахівцями аналітичних центрів Економічної експертної платформи. Наразі зазначені законопроєкти відсутні в загальному доступі, проте нещодавно відбулось експертне обговорення їхніх концепцій, за підсумками якого сформовано детальне резюме. Відомо, що законопроєкт, розроблений керівництвом податкового комітету, передбачає поступове зниження навантаження на фонд оплати праці до 25% і запровадження інституту оподаткування домогосподарств. У свою чергу, проєкт, розроблений експертами, передбачає поступове зниження навантаження на фонд оплати праці до 25%, перехід на оподаткування майна (землі та нерухомості) від їхньої ринкової вартості, заморожування зростання видатків бюджету та їх ревізію з метою скоротити їх до цільового показника 5%.

Обидва вищезазначені законопроєкти є прогресивними і в довгостроковій перспективі потенційно сприятимуть виведенню частини заробітних плат із «тіні». Йдеться лише про частину, оскільки детінізація ринку праці — це комплексний процес: потрібно забезпечити невідворотність покарання за ухилення від сплати податків, а це, зокрема, і справжня реформа податкових органів, також мають бути визначені чіткі критерії трудових відносин, які відрізняли б фрілансера від найманого працівника (законопроєкт №5054-1), необхідно лібералізувати радянський архаїчний трудовий кодекс, який нині дестимулює оформлюватись офіційно (законопроєкти №5371 та 5388), тощо. Тож до питання детінізації варто підходити комплексно: разом із зниженням навантаження на фонд оплати праці потрібно реалізувати низку заходів, аби отримати значний позитивний результат.

Слід також звернути увагу, що при зниженні податків державі необхідно шукати відповідні компенсатори. І саме тут важливо, щоб ці компенсатори було знайдено не за рахунок усіх громадян, яким були знижені податки на отримувані ними заробітні плати.

Досить неоднозначним вбачається варіант зниження загального навантаження на фонд оплати праці за рахунок збільшення суми податків, що сплачуватимуться за рахунок працівників, а не бізнесу (наразі 19,5% сплачують працівники, а 22% ЄСВ сплачує бізнес). Наприклад, якщо буде зменшено або скасовано ЄСВ і підвищено ставку податку на доходи фізичних осіб, то працівники фактично сплачуватимуть більше податків, а бізнес — менше. Незважаючи на те, що ринок праці навряд чи пробачить бізнесу економію на податках за рахунок працівників і ситуація зміниться на користь працівників протягом певного періоду, однак без підвищення офіційного рівня заробітних плат перший час працівники можуть отримувати «на руки» менші суми, аніж до зниження оподаткування фонду оплати праці.

Зважаючи на загальнодоступну інформацію щодо обговорюваних законопроєктів, вбачається, що компенсатори буде знайдено за рахунок платників податків, які отримують пасивні доходи та володіють майном, з якого справляється податок на майно, а також за рахунок перегляду неефективних видатків бюджету. Таким чином, відбудеться фактично перерозподіл доходів бюджету від оподаткування громадян та їхнього майна і скорочення державних видатків.

Підсумовуючи, зниження навантаження на фонд оплати праці дійсно сприятиме виведенню частини заробітних плат із «тіні», а також позитивно вплине на підвищення офіційних заробітних плат і на зростання економіки в цілому. Разом з тим для досягнення максимально позитивного ефекту необхідний комплекс заходів, включаючи забезпечення невідворотності покарання за несплату податків, реформування податкових органів, наявність додаткових податкових пільг для незахищених верств населення внаслідок запроваджених компенсаторів, ефективний контроль за використанням субсидій, осучаснення трудового законодавства, прозорий і дієвий контроль платників податків за використанням сплачених ними податків.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі