Стрижка по-особливому

Очевидні проблеми з виконанням держбюджету, помножені на загрозу подальшої ескалації конфлікту на Сході країни, підштовхують відповідальних за наповнення держскарбниці чиновників до пошуку "нетрадиційних" джерел фінансування на межі або навіть за межею фолу.

За даними джерел DT.UA, Мінфін не відмовляється від ідеї прийняти рішення, яке дасть можливість "залучати в бюджет" банківські депозити у воєнний час. Але якщо раніше під дію подібної норми підпадали практично всі депозити громадян і організацій, то зараз суттєво підвищується "суспільний больовий поріг". Тепер під фактичну "тимчасову націоналізацію" ризикують потрапити депозити громадян понад 200 тис. грн. І хоча таке підвищення планки "відтинає" більшу частину існуючих вкладів у системі, пропозиції аж ніяк не назвати продуманими та обґрунтованими.

Особливий період

Два тижні тому у низці електронних ЗМІ промайнула новина, яка у менш пересичених інформаційним негативом умовах могла б викликати значно більший суспільний резонанс. У підготовленому Мінфіном законопроекті "Про фінансову систему України в особливий період", покликаному врегулювати відповідні правові відносини (а точніше, наділити Кабмін та інші "органи управління фінансами" додатковими надзвичайними повноваженнями), серед іншого містився ряд пунктів, які стосуються банківських депозитів громадян і організацій.

Зокрема, йшлося про те, що "у разі запровадження воєнного стану і накладення мораторію на виплату банківських депозитів кошти клієнтів, які перебувають на вкладних (депозитних) рахунках у банках, і кошти небанківських фінустанов, що належать громадянам і/або залучалися від громадян на поворотній основі, можуть залучатися для задоволення потреб держави в особливий період шляхом зарахування їх частини, розмір якої визначається Кабміном, до державного бюджету".

Законопроект передбачав, що залучені в такий спосіб кошти включаються у державний борг, що оформляється державними цінними паперами, які передаються власникам цих коштів. Зобов'язання за такими цінними паперами виконуються державою після закінчення особливого періоду за рахунок коштів держбюджету на умовах, визначених цими цінними паперами.

Те саме стосувалося коштів підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізосіб-підприємців, а також фермерських господарств.

Передумовами для подібних ініціатив є не лише загроза запровадження воєнного стану в країні у разі ескалації конфлікту на її Сході, а й серйозні проблеми з виконанням дохідної частини держбюджету.

У виконання встановленого профільним законом його дефіциту на рівні 63,7 млрд грн (або 3,7% ВВП) вірять тільки невиправні (або наївні) оптимісти. Винесена за дужки необхідність покрити багатомільярдні потреби з фінансування НАК "Нафтогаз України", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і рекапіталізації банків (за рахунок випуску ОВДП); озвучені президентом Порошенком щоденні витрати на війну в розмірі 100 млн грн, а також "скромно" замовчувані, але збережені "сімейні" годівниці на митниці та в податковій - усі ці фактори прирікають на поразку спроби Мінфіну втримати стабільність держфінансів без серйозної допомоги ззовні.

Питання виділення нових траншів з боку МВФ досі висить: навіть оперативне підписання нової програми, якщо воно відбудеться, не знімає питання достатності її обсягів для покриття потреб офіційного Києва в зовнішньому фінансуванні. Крім того, ситуація набула і політичного підтексту після того, як директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард в інтерв'ю французькій газеті Le Monde заявила, що очолювана нею організація збільшить фінансування України за умови стабілізації ситуації в країні.

У такій ситуації уряду доводиться шукати інші можливі підмоги та джерела доходів, і як такі всерйоз розглядаються гроші громадян і бізнесу. Не виключено, що можливість їхнього "залучення до бюджету" навіть узгоджено з міжнародними партнерами України - не даремно ж за розробку відповідного законопроекту в Кабміні відповідає міністр фінансів Наталія Яресько, яка найактивніше зараз спілкується із зовнішніми кредиторами.

Треба сказати, що вищезгаданий законопроект з'явився не просто так, а на виконання указу президента (від 24 вересня 2014 р.) і доручення прем'єр-міністра (від 27 жовтня 2014 р.) про необхідність створення законодавчих підстав для функціонування фінансової системи в так званий особливий період.

У результаті 30 жовтня 2014-го відповідний документ було вже вдруге внесено на розгляд уряду (уперше Мінфін подавав його ще 27 березня минулого року від імені тодішнього міністра фінансів О.Шлапака).

Дякувати богу, зараз хоч стало більш-менш зрозуміло, що має на увазі термін "особливий період". Трактування цього поняття можна почерпнути із Закону "Про оборону України": "…це період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (окрім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації, або з моменту запровадження воєнного стану в Україні, або в окремих її місцевостях і охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відновний період після закінчення воєнних дій".

Передбачена мінфінівським законопроектом умова, що вклади можуть залучатися до бюджету у разі запровадження воєнного стану, слугує зараз слабкою розрадою - про готовність його оголосити у разі наростання конфлікту на Сході вже заявив президент Порошенко (в інтерв'ю виданню ElPais).

Обидва торішні розгляди законопроекту урядом закінчувалися його направленням на доопрацювання. Те саме відбулося і цього року після його винесення на очолюваний прем'єром урядовий комітет з питань економічного розвитку та європейської інтеграції. В ЗМІ просочилася причина: можлива дискредитація уряду (особливо напередодні прийняття рішення про вільне курсоутворення на міжбанку, яке вже призвело до нового витка девальвації).

Хоча, як зазначалося в супровідних документах, перед розглядом на урядовому комітеті документ був узгоджений з Національним банком, Мінекономрозвитку, Мін'юстом, ДКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Міноборони, МВС.

Очікувано, відразу після того, як законопроект повернули, вищезгадані органи влади почали від нього активно відхрещуватися. Так, 27 січня ц.р. голова НБУ Валерія Гонтарева на традиційній банкірській нараді заявила про "категоричну незгоду" її відомства із законопроектом Мінфіну. Прес-служба Нацбанку поспішила надати цій заяві розголосу, а в кулуарних розмовах обізнані співробітники Нацбанку повідомляли, що ініціатори цього "непорозуміння" серйозно отримали "по шапці": їм було оголошено догану з ініціативи прем'єра. Нібито Нацбанк законопроекту не узгоджував, як і не давав до нього рекомендацій, через що розробники вважали документ схваленим "за замовчуванням".

Та все ж таки "непорозуміння" виявилося живучим. Річ у тім, що вимоги врегулювати питання функціонування фінансової системи в особливий період ніхто не скасовував. Причому вимагають цього не тільки указ президента і доручення прем'єра, але і об'єктивні потреби поточної ситуації.

Тож підготовка відповідного законопроекту триває, і більшість його положень залишаються незмінними. Хіба що "рівень дискредитації уряду" чиновники, які працювали над документом, постаралися, у міру власного тому розуміння, знизити.

Зокрема, новий набір пропозицій може передбачати ще ширше використання коштів населення і бізнесу для потреб держбюджету і банків, на порятунок яких держава не має коштів.

За даними джерел DT.UA, обговорювані зараз у надрах Мінфіну та НБУ заходи стабілізації фінансової системи в особливий період суттєво розширені й передбачають як залучення депозитів та коштів з поточних рахунків громадян і підприємств до бюджету країни, так і так звану haircut ("стрижку") за кіпрським сценарієм, коли вклади понад певну суму буде конвертовано в акції проблемних банків на певний строк (рекапіталізація за рахунок коштів клієнтів).

Для вкладників проблемних банків

Поки що інформація про те, що очікує вкладників проблемних банків, уривчаста. Однак дає змогу сформувати загальну картину державного підходу до розв'язання проблем, які насуваються на комбанки внаслідок глибокої девальвації (викликаної, нагадаємо, не в останню чергу незграбними діями самої влади).

Так, через гострий дефіцит коштів у Фонді гарантування вкладів (на сьогодні - близько 17 млрд грн) зі спільної ініціативи Національного банку й фонду до законопроекту "Про особливості функціонування фінансової системи" можуть внести норми, які дозволять ФГВФО ініціювати рекапіталізацію банку за рахунок коштів найбільших клієнтів, яким залишки на рахунках конвертують в акції проблемної фінустанови.

Таке рішення, нагадаємо, уже має прецедент на Кіпрі (де банки закрилися за одну ніч, без попередження): нещодавно представники кіпрського Мінфіну, Центрального банку Кіпру та "трійки кредиторів" на переговорах у Нікосії домовилися про списання 47,5% із депозитів понад 100 тис. євро у Bank of Cyprus і конвертації суми списання в акції банку, які потім були депоновані на рахунках вкладників.

Якщо банкрутство банків буде масовим (а вже сьогодні проблеми з виконанням клієнтських платежів мають одразу кілька великих установ - "Дельта", "Надра", "Фінанси та кредит", "Фінансова ініціатива", а також чимала кількість середніх банків), то держава може піти на запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів на 6–12 місяців із одночасною націоналізацією 51% акцій неплатоспроможних банків і примусовою конвертацією депозитів клієнтів у решту 49% акцій на термін до п'яти років.

Які депозити потраплять під "стрижку", у Мінфіні та НБУ поки що сказати не можуть. "Є загальне розуміння механізму, за яким можна рятувати банки в умовах, коли в бюджеті немає коштів на рекапіталізацію всіх, хто цього потребує. Оскільки банків багато, і розміри середніх вкладів різні, то й суми, понад які може відбуватися конвертація, можуть змінюватися від банку до банку. Цілком імовірно, що поріг буде встановлено, як на Кіпрі, - 100 тис. євро. Головне, щоб підхід був стандартний", - сказав на умовах анонімності один із консультантів Мінфіну.

Для всієї країни

Запровадження воєнного стану в країні або ряді її областей може призвести до тимчасового вилучення депозитів у всіх категорій фізичних та юридичних осіб (крім підприємств оборонного комплексу). При цьому залученими в процес порятунку держави можуть бути вклади розміром понад 200 тис. грн (перший розглянутий варіант) або 400 тис. (другий варіант) з видачею натомість держоблігацій терміном на два роки за ставкою 14–16% річних (прогнозний середній рівень інфляції на два роки) або за ставкою 12–14% річних за трирічними облігаціями (хоча експерти скептично ставляться до ймовірності встановлення таких ставок).

Мабуть, при цьому чиновники виходять із даних офіційної статистики, що левова частка (95%) банківських вкладів перебувають нижче встановлюваного "больового порога". І якщо все одно компенсації з Фонду гарантування для таких вкладів не передбачено, то їхнє залучення до бюджету теоретично можна навіть намагатися позиціювати як благо для їхніх власників. Хоча, мабуть, одночасно із залученням депозитів до бюджету відбудеться й автоматична конвертація валютних вкладів у гривневі за офіційним курсом з наступним поверненням у національній валюті. І хто знає, якою буде ця сума в перерахунку за реальним курсом долара на той момент.

DT.UA відправило запит у Міністерство фінансів і Національний банк на предмет існування нових "особливих" депозитних ініціатив та їхніх деталей.

У відповіді Мінфіну, яка надійшла до редакції, відомство не підтверджує, але й не спростовує викладеної в запиті інформації. Досить великий, але малозмістовний по суті коментар директора департаменту фінансової політики Мінфіну Володимира Коцюби ми наводимо наприкінці тексту (Нацбанк до моменту виходу номера своїх коментарів не надав).

У свою чергу, переважна більшість опитаних DT.UA експертів ставляться до ініціативи примусової конвертації вкладів у держоблігації досить скептично. Так, старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович пояснює мотиви, які стоять за цим рішенням, тим, що при воєнному стані нині активно експлуатована система розміщень ОВДП та їхнього викупу НБУ, швидше за все, не працюватиме. Отже, задіяти механізм такого фінансування буде неможливо. Залучати ж вклади в ОВДП уряд буде різними варіантами. Найшвидше, ставки будуть досить невисокими, щоб не накопичувати та не збільшувати навантаження з обслуговування боргу. "Цілком можливо, що ставка буде на рівні 7% - дохідності випущених торік "воєнних облігацій". При цьому термін погашення залежатиме від очікуваного завершення воєнного періоду, плюс не менш як два-три роки", - каже Котович.

Керуючий партнер ІК Capital Times Ерік Найман, у свою чергу, вважає, що застосування сценарію haircut (за прикладом кіпрського) в Україні можливе у разі різкого погіршення ситуації в економіці та в зоні АТО.

"Однак на сьогодні законних механізмів залучення частини депозитних вкладів населення для фактичного обслуговування потреб держбюджету не існує. Для цього потрібно приймати окремий закон (підготовка якого нині й ведеться. - Ред.) або в усі банки вводити тимчасову адміністрацію, - вважає Найман. - Це потрібно з метою легально зв'язати ліквідність заможних громадян. А також щоб розділити тягар відновлення економіки країни з ними. Мабуть, державі мало того, що ці вкладники вже тривалий час підтримують економіку своїми депозитами, а нині ще й платять чималі податки з депозитних доходів".

Оцінюючи доцільність рекапіталізації банків за рахунок коштів клієнтів, голова Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей сказав, що "таке рішення може бути доцільним". На його думку, порятунок проблемного банку за рахунок коштів клієнтів, які ризикували своїми грошима в конкретній фінустанові, більш раціональний, ніж повна рекапіталізація за рахунок коштів бюджету (читай - усіх платників податків). "Однак при таких кроках має бути забезпечена цілковита прозорість процесу прийняття рішення", - каже банкір.

Юрист адвокатського об'єднання "Правова група "Домініон"" Дмитро Груба нагадує, що haircut (стрижка) депозитів не є чимось новим у світовій фінансовій практиці (навіть без урахування кіпрського прецеденту), хоча це досить жорсткий захід та, як правило, ознака агонізуючої економіки.

"За останні кілька десятиліть такі "стрижки" було проведено в ряді країн, що переживали значні фінансові труднощі. Наприклад, в Італії це здійснювалося двічі: 1920-го та
1992 р.; у 2001 р. подібне пережила Аргентина; у часи Великої депресії "постригли" вклади населення в доларах США", - каже юрист.

При цьому варіанти haircut депозитів можуть бути найрізноманітніші: і конвертація всіх валютних вкладів у національну грошову одиницю, і вилучення золота в населення, і запровадження одноразового податку на депозити.

"Що ж до України, то, на мою думку, реалізація "кіпрського сценарію" не приведе до бажаних результатів. В умовах значної девальвації гривні населення й так затягує паски дедалі сильніше з кожним днем. Крім того, на сьогодні відплив депозитів у нашій країні є катастрофічним, а якщо анонсувати "стрижку", то він і зовсім стане всезагальним. У результаті це призведе до необхідності непідйомної докапіталізації банків, а в підсумку - до колапсу банківської системи та економіки в цілому", - каже Д.Груба.

***

Роблячи висновки з експертних коментарів, складно не погодитися з думкою більшості з них, що в нинішніх умовах доцільніше прагнути зробити вклади більш привабливими, переконати населення нести гроші в банк, повернути довіру населення до банківської системи, а не провокувати забирати гроші з неї. І що подібні ініціативи виглядають почасти як провокаційні та навряд чи добре продумані та обґрунтовані.

І нехай 200-тисячний поріг відсікає більшість нинішніх вкладів "фізиків" у системі, не варто забувати, що після останнього витка девальвації ця сума вже становить в еквіваленті менш як 10 тис. дол. Це сума, якої не вистачить на придбання не те що поганенької квартири для громадян, які намагаються накопичити на придбання більш-менш благополучного міського житла, а й пристойного автомобіля (породження вітчизняного та китайського автопрому не береться до уваги). У подібних умовах немає сенсу розраховувати, що такі заощадження будуть накопичуватися в банках, отже, надії не те що на відновлення припливу, а й на припинення відпливу депозитів із системи марні. Хоча хто про це всерйоз думає нині - адже в країні особливе становище.

Офіційно

Володимир Коцюба, директор департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України:

- У своїй роботі Міністерство фінансів і Національний банк у нинішній ситуації зосереджують основні зусилля на досягненні відразу кількох цілей. Зокрема, одна з основних - це відновлення довіри суспільства до банківської системи. Це багатогранне завдання, яке розпочинається з реформування та вдосконалення законодавчого поля, в якому має функціонувати фінансова система, а також налагодження та регулювання роботи її інститутів, у т.ч. й тих, які прямо впливають на довіру громадян до банківської системи, наприклад, таких, як система гарантування вкладів, механізмів, які впливають на курсоутворення та ін.

Цілком природно, що основні зусилля на сьогодні зосереджено на пошуку моделі, здатної адекватно реагувати на виклики, які стоять перед економікою України.

Наявний світовий досвід не надто багатий на вибір рецептів, які застосовуються до України, але водночас досить наочно демонструє ті чи інші переваги та недоліки застосування різних методів оздоровлення фінансової системи або її існування в специфічних умовах. Але якщо ми кажемо про довіру до системи, то ми передусім говоримо про чіткі та однакові, з погляду забезпечення конституційних прав громадян, правила. Звичайно ж, ці правила знайдуть своє відображення у відповідних законах, які, перш ніж будуть прийняті, пройдуть усі необхідні процедури, у тому числі й процедури обговорення.