НАСКІЛЬКИ СОЦІАЛЬНИЙ «СОЦІАЛЬНИЙ» БЮДЖЕТ

Комітет ВР із питань соціальної політики та праці сів за стіл переговорів із представниками профільного міністерства, Пенсійного фонду, Міністерства фінансів та інших зацікавлених відомств, аби скоригувати свої пропозиції до головного фінансового закону країни на 2002 рік.

Уряд презентував депутатам своє бюджетне дітище, назвавши його «соціальним». Цей прикметник міністр фінансів України Ігор Мітюков пояснив тим, що не менше 52% видаткової частини планується скерувати на соціальні потреби. Крім того, міністр відзначив новаторський підхід до формування держбюджету-02. По-перше, за його словами, пропонується наділити великими фінансовими повноваженнями (у частині забезпечення соціальних програм) місцеві бюджети. А по-друге, нинішній бюджет складається «не загалом, а за програмно-цільовим принципом». Це означає, що під кожну конкретну соціальну програму буде підведено окремий рядок бюджетного фінансування.

У контексті розмови про «соціальність» голова парламентського комітету соціальної політики та праці Валентина Гошовська відзначила низку «нестиковок» законодавчо-арифметичного порядку. Так, обгрунтування соціального блоку статей не підкріплено даними про розміри державних соціальних гарантій на наступний рік. А їх, ці гарантії, у вигляді соціальних нормативів, відповідно до чинного законодавства, уряд мусить подавати разом із проектом Державного бюджету. Досі так і не визначено рівнів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком й неоподатковуваного мінімуму.

Голова комітету зазначила, що деклароване урядом реформування системи оплати праці неможливе без підвищення реальної зарплати громадян, без поетапного «підтягування» величини мінімальної зарплати до прожиткового мінімуму. Депутати борються за встановлення мінімальної зарплати на рівні 165 гривень. Уряд же пропонує 140, і в проекті Держбюджету на це закладено 2 млрд. грн. На думку Валентини Гошовської, така сума не дозволить ввести в дію новий норматив і підвищити зарплату працівникам бюджетної сфери на 25%.

У свою чергу, міністр праці і соціальної політики України Іван Сахань вважає неможливим підняти планку мінімальної зарплати до 165 грн., бо не бачить реальних фінансових джерел. За його словами, підвищувати норматив можна лише збільшивши фонд оплати праці. А такого зростання фонду наступного року не очікується.

Як відомо, тотальну боротьбу з вітчизняною бідністю уряд проголосив на найближче майбутнє пріоритетним напрямом своєї діяльності. Правда, поки що не ухвалено закону і немає дефініції бідності як такої, але на рівні цифр боротьба вже ведеться. Парламентські соціальники вважають, що в запропонованому варіанті бюджет-02 не зможе стати інструментом повноцінної реалізації державної стратегії подолання бідності. А використання в соціальній практиці, скажімо, для адресної допомоги, запропонованого в статті 37 фінансового забезпечення прожиткового мінімуму на рівні 80 грн. (на одну людину, що становить 23% від затвердженого прожиткового мінімуму) не зможе реально допомогти малозабезпеченим.

Загальний рівень соціальності законопроекту «Про Державний бюджет України на 2002 рік» Іван Сахань проілюстрував на проблемах інвалідів. За даними органів праці й соціального захисту населення, для стовідсоткового виконання державних зобов’язань перед інвалідами країни потрібно 2,488 млрд. грн. Проте багато заявлених у документі програм їхнього соціального захисту «оцінено» на 30—40% від потреби.