НАПОЛОВИНУ БІЛЬШИЙ БЮДЖЕТ — НАПОЛОВИНУ МЕНШІ ПОДАТКИ

На перший погляд, це навіть звучить неймовірно. Але, прочитавши цю статтю до кінця, кожен, повторюю, — кожен громадянин України (та й не тільки України), котрий має хоча б середню освіту, погодиться з цим твердженням. І це не випадково. Бюджет, податки, пенсії та робочі місця — усе пов’язано воєдино.

Розв’язання проблеми наповнюваності бюджету тісно ув’язується зі змінами та доповненнями до податкового законодавства. Так, на розгляд Верховної Ради внесено поправку у вигляді проекту закону про доповнення та зміни до Закону України «Про податок на додану вартість». Суть її зводиться до технічного поділу банківських рахунків, що належать суб’єктам підприємницької діяльності, на основний і спеціальний рахунок ПДВ. Ця досить проста технічна дія дозволяє вирішити складні завдання, які ставить перед собою кожна розсудлива людина й суспільство загалом.

Отже, пропонується виконувати взаєморозрахунки між різними суб’єктами господарювання через основний рахунок і паралельно по ПДВ — через спеціальний рахунок ПДВ. Іншими словами, з’являється можливість систематизувати і планувати фінансові потоки.

Зі спеціального рахунку ПДВ можна сплачувати як ПДВ, так і решту податків, зборів, обов’язкових платежів, що, у свою чергу, позитивно вплине на дисципліну платежів як у державний, так і в місцеві бюджети. У тому разі, коли на спеціальному рахунку ПДВ коштів для розрахунків бракуватиме, він може в потрібному обсязі поповнюватися з основного рахунку. Причому про вилучення частини коштів з обороту і так зване заморожування їх на спеціальних рахунках ПДВ можуть говорити лише ті, хто не має досвіду легальної роботи через розрахункові рахунки комерційних банків. Вони, мабуть, просто не підозрюють, що «податковий прес» у структурі виторгу від реалізації продукції або послуг (у платників ПДВ) становить не 20%, а далеко за 50%, тож «морозити» на спеціальному рахунку буде нічого — його доведеться постійно поповнювати. І якщо навіть оплачувати зі спеціального рахунку тільки ПДВ (обороти на внутрішньому ринку), те цей рахунок періодично обнулятиметься.

Більш предметно рух коштів на спеціальному рахунку ПДВ можна простежити з урахуванням поточних неподаткових платежів в межах звітного періоду. З них понад 95% включають у себе платежі по ПДВ (сировина, товари, матеріали, послуги, енергоносії, зв’язок, транспорт тощо), який сплачуватиметься зі спеціального рахунку ПДВ, і поточні прямі податкові платежі (ПДВ у бюджет, податок на прибуток, прибутковий податок, податок на землю, комунальний, відрахування до Пенсійного фонду, акциз тощо), які теж оплачуються зі спеціального рахунку ПДВ.

Тобто на цьому рахунку відбуватиметься постійний рух коштів. А коли є рух, про яке «заморожування» може бути мова?

Що ж станеться з фінансовими результатами за звітний період роботи суб’єкта підприємницької діяльності, якщо він не зарезервує та не сплатить у плановому порядку всю перераховану вище лавину податкових платежів? Замість прибутків — суцільні збитки від фінансових санкцій, пені та штрафів за невчасні податкові платежі, бо, судячи зі статистики, грошей на податки більшості платників завжди бракує, а «віддуватися» за них і наповнювати бюджет доводиться іншим, котрі й податки сплачують вчасно, і працюють за десятьох. Але забезпечити більше податкових відрахувань ці інші вже не можуть — весь прибуток «вичавлено» податковим пресом, який уже добрався до собівартості продукції та послуг і саме з них черпає фінансові ресурси. Про який розвиток можна говорити? Підприємствам хоч би вижити. А ось для цього потрібно, щоб податки сплачували всі без винятку. І податковий прес відразу зменшиться, і розподілиться відповідно. Іншого шляху в нас немає.

Що ж дає поділ рахунків?

По-перше, змінюється динаміка наповнення бюджету, якому не доведеться невизначено довго чекати таких необхідних коштів. Гроші надійдуть відповідно до термінів, установлених у законодавчому порядку.

По-друге, запровадження системи спеціальних рахунків ПДВ ліквідує економічну доцільність існування так званих конвертаційних центрів, тобто фірм, які переводять безготівкові гроші в готівку з ухилянням від сплати ПДВ та будь-яких інших видів податків. Пояснюється це просто: кошти зі спеціального рахунку ПДВ фізично неможливо одержати готівкою.

Тобто з’являється системна заборона, що за жодних обставин не дозволить нікому оминути податкове законодавство; не дозволить перетворювати на готівку несплачені податки, приміром суми ПДВ, які мають надійти до бюджету.

У країні практично зникне злочинно-кримінальна індустрія перетворення безготівкових грошей на готівку. Усе це стане вагомим аргументом для всіх суб’єктів підприємницької діяльності своєчасно сплачувати податки й системно виведе переважну частину капіталів із «тіньового» обороту з метою оподаткування. Цей процес має істотно збільшити надходження до бюджету. Попередні підрахунки свідчать, що сума збільшення може бути в межах 18—20 млрд. гривень за рік і більше. Зростання дохідної частини бюджету дозволить майже наполовину послабити податковий прес на суб’єктів господарювання і реінвестувати вивільнені кошти у виробництво з істотним збільшенням кількості реально оплачуваних робочих місць, що на сьогодні є першочерговим завданням і парламенту, й уряду.

Запровадження спеціальних рахунків ПДВ ліквідує такі поняття, як картотека з ПДВ і багатьох інших податкових відрахувань, бо зарезервовані на спецрахунку кошти неможливо використати інакше, ніж за їхнім прямим призначенням. А це означає тільки одне: податки сплачуватимуть усі без винятку, ухилитися від оподаткування не дозволить сам системний підхід, і це надасть неоціненну допомогу в розв’язанні такого гострого питання, як дотримання податкової дисципліни суб’єктами підприємницької діяльності. Що, до речі, звільнить багато підприємств від різноманітних штрафів, пені та фінансових санкцій.

Пропоновані зміни й доповнення абсолютно не змінюють існуючих правил ведення бухгалтерського та податкового обліку, не створюють ніяких додаткових труднощів навіть для рядового бухгалтера. Єдине нововведення в тому, що сплата податків проводиться не з розрахункового рахунку, а додатковим платіжним дорученням зі спеціального рахунку ПДВ, який поповнюється з метою сплати податків необхідними сумами з розрахункового рахунку. А обсяг операцій та проведення через бухгалтерський та податковий облік залишається на попередньому рівні.

Відповідно до внесеного законопроекту, контроль за порядком виконання операцій на спеціальних рахунках (щоб усі без винятку кошти зі спеціального рахунку ПДВ перераховувалися або на такий самий спецрахунок ПДВ іншого суб’єкта підприємницької діяльності при розрахунках між ними з ПДВ, або в бюджет за податковими зобов’язаннями, що виникли, і в жодному разі не могли б бути перераховані на розрахункові або інші рахунки з іншою метою) покладається на установи банків, де ці рахунки відкрито. У разі порушення цього порядку органи Державної податкової адміністрації застосовують до банків-порушників фінансові санкції в розмірах, достатніх для компенсації втрат бюджету. А якщо банк не допустить перерахування коштів зі спеціального рахунку ПДВ на розрахунковий рахунок (крім випадку ліквідації суб’єкта підприємницької діяльності), то не буде ніяких фінансових санкцій. Оце і весь контроль!

З огляду на наявність у банках висококваліфікованого персоналу й сучасного обладнання, комп’ютерних технологій і спеціального програмного забезпечення (до якого, певне, доведеться внести відповідні корективи силами висококваліфікованих програмістів, що працюють у НБУ), збільшення обсягу банківських операцій при запровадженні такого порядку сплати податків буде неістотним. Тим паче що банки, як суб’єкти підприємницької діяльності, самі дуже зацікавлені у збільшенні обсягів надання платних послуг.

При цьому слід зазначити, що запровадження пропонованого механізму поділу рахунків не потребує додаткового бюджетного фінансування, а операційні видатки банків з надлишком покриваються платою за надані послуги (за проведення банківської операції за одним платіжним дорученням, незалежно від суми платежу, — приблизно одна гривня), які завжди оплачували й оплачують суб’єкти підприємницької діяльності за укладеними між ними й банками договорами.

Для суб’єкта підприємницької діяльності, який за обсягом грошового обороту, відповідно до чинного законодавства, є платником ПДВ, суми додаткових витрат за банківські послуги (від 15—20 гривень на місяць і вище, залежно від кількості платежів і, відповідно, обороту) настільки малі в місячному обороті, що ніяк не вплинуть на фінансові результати його діяльності (і тим паче не спричинять масових банкрутств). А суб’єкти підприємницької діяльності, котрі не є платниками ПДВ, загалом не матимуть ніяких додаткових витрат.

Не секрет, що зміна механізму сплати податків потребуватиме певного коригування чинного законодавства. У цьому зв’язку відповідні законопроекти вже надіслано в комітети Верховної Ради й Кабінет міністрів України. Сподіватимемося, що їх уважно вивчать і схвалять.

Чи мають ці нововведення противників? Безперечно. Це особи, котрі так чи так пов’язані з тіньовими структурами й «готівковими» конторами. Ясна річ, буде задіяно дуже потужні сили, аби перешкодити ухваленню вищевказаних поправок і доповнень до чинного законодавства. Але є впевненість, що прибічників цих доступних для розуміння кожного громадянина і водночас надзвичайно важливих для економіки країни нововведень, особливо в нинішній складній криміногенній обстановці, виявиться значно більше. Настав час створити надійний системний заслін розкраданню як бюджетних грошей, так і коштів, які належать акціонерам та інвесторам різних підприємств. Можна розраховувати, що нашу пропозицію якнайактивніше підтримають народні депутати, незалежно від їхньої партійності, яким небайдужа доля України. І відповідні законопроекти буде винесено на розгляд сесії негайно, у першочерговому порядку.