НА ОПЕРАЦІЙНОМУ СТОЛІ — ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС «СКАЛЬПЕЛЯМИ» Й «НИТКАМИ» ЗАБЕЗПЕЧИЛИ ФІНАНСОВИЙ І БАНКІВСЬКИЙ КОМІТЕТИ ВР

Хто б міг подумати, що першим і, по суті, основним питанням таких представницьких зборів («круглий стіл» зацікавив не лише парламентаріїв, а й Кабмін, Мінфін, ДПА, підприємницькі структури) стане банальне «потрібний чи ні Податковий кодекс», а якщо потрібний, то коли, і наскільки реально прийняти його до кінця поточної сесії. І це при тому, що такий архіважливий документ після екстреного прийняття в першому читанні пролежав майже рік. Після підготовки бюджету-01 на старій податковій базі про Податковий кодекс, за інерцією, продовжували говорити багато, але на цьому, схоже, уся робота й кінчалася. Справді, куди було спішити? Часу стало вдосталь: вважай, дві парламентські сесії попереду. Та й кому хочеться розгрібати тисячі нових правок і пропозицій, що все надходять і надходять, до документа, який був формально прийнятий на рівні сирої концепції, непоганої лише з урахуванням обов’язкової наступної переробки?

Як і рік тому, у квітні схаменулися і зрозуміли, що знову немає жодної можливості встигнути до серпня, знову держбюджет на наступний рік буде неповноцінним: Бюджетний кодекс є, а Податкового — немає. Що це означає, розуміють усі «хірурги» й «терапевти», ті, хто зібрався 3 квітня за «круглим столом» на вулиці Грушевського, — якщо кодекс вчасно не прийняти й цього разу, то спішити вже довго не доведеться. Наступні вибори до ВР зроблять свою справу, і тоді дай-то Боже, щоб документ став у шеренгу бодай із 2004 року. І потім, ще питання, який документ у підсумку отримаємо. Адже ніхто не впевнений, що на зміну сьогоднішнім «маститим професіоналам»-парламентаріям не прийдуть зелені (тобто недосвідчені) новобранці, портфелі яких будуть ущерть напаковані лише популістськими ідеями.

Автор не має жодного бажання згущати барви, але ймовірність такого песимістичного кінця не така вже й мала. У кожному разі ключові постаті профільного парламентського комітету, від яких значною мірою залежить доля документа, судячи з усього, налаштовані на мінорний тон. Почасти зрозуміти їх можна, адже, щоб підготувати якісний документ, доведеться все почати з самого початку. А на сьогодні початком стали вже навіть не розділи, де викладено конкретні податки та збори, а вступна частина і сам зміст Податкового кодексу! Виявляється, досі немає домовленості навіть з концептуальних питань, не визначено й «джентльменського» набору податків. Про ставки ж оподаткування тим паче не йдеться.

Не інакше як малокорисною спробою гасити пожежу з допомогою дитячого відерця зі жменею піску видається пропозиція першого заступника голови комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності Сергія Терьохіна. Він має намір терміново рятувати ситуацію вже навіть не так званим малим податковим кодексом, а витягами з нього обсягом вісім-дев’ять сторінок, які, на його думку, дозволять залатати зяючі проломи в податковому законодавстві. Тим часом кількість законодавчих актів, які регулюють непомірно розбухлу сферу оподаткування, вже сягнула за 780 одиниць і продовжує неухильно зростати. Цілісної ж системи як не було, так і немає. Вже навіть перші особи ДПА зізнаються, що дати раду цим нетрям немає жодної можливості. Звідси, мовляв, і вал відомчих листів та інструкцій. Лише закон «Про податок на додану вартість», здається, скоро зведе їх з розуму — розрив між тим, що є, і тим, що має бути, виріс до 10 млрд. грн. (6 млрд. не заплатили податковій, 4 млрд. заборгувала вона).

Врешті-решт, зусиллями першого заступника глави бюджетного комітету Інни Богословської, яка була ініціатором цього хірургічного консиліуму, вирішили реанімувати Податковий кодекс з допомогою всіх гілок влади, відповідальних міністерств та відомств. А після його прийняття надавати чинності податковій конституції частинами, для чого терміни впровадження зафіксувати в перехідних положеннях до документа, як це було зроблено в горезвісному законі про скасування картотеки №2. Добрі наміри, нічого не скажеш. Що з цього може вийти, неважко припустити. Особливо з урахуванням очевидного цейтноту. Якщо в «картотечному» законі чорт ногу зламає через нестикування термінів надання чинності взаємопов’язаним статтям, то з податковим айсбергом із його хитросплетіннями та взаємовпливами податків і зборів можна такого накоїти...

Олексій Шитря, заступник глави ДПА:

— Кодекс має бути прийнятий до серпня, а всі зміни правил гри — враховані в бюджеті 2002 року. Для цього ми готові працювати 24 години на добу. Перед нами ставлять завдання поліпшити адміністрування і прищепити принцип добровільності, але для цього потрібні прості та зрозумілі закони. А що відбувається насправді? Збитки від хаотичності чинної системи оподаткування обчислюються вже мільярдами. Згадайте пільги СП, погляньте, що сьогодні відбувається з акцизним збором на продукцію, виготовлену з давальницької сировини. Законодавче поле ПДВ взагалі зруйновано. Аграрники тягнуть ковдру на себе, виводять сільське господарство з-під оподаткування...

Сергій Терьохін, перший заступник голови комітету ВР із питань фінансів і банківської діяльності:

— У більшості країн немає Податкового кодексу, замість нього — лише сукупність відповідних законодавчих актів, які є і в нас. Головна його перевага в тому, що можна за один раз провести ревізію неправильних норм, безладно розкиданих у різних законах. Тому нічого не станеться, якщо кодекс нині не буде прийнятий.

Питання це не економічне, а, швидше, морально-етичне чи, якщо хочете, політичне. Потрібно зробити нормальний документ, а це титанічна праця. Самих тільки оригінальних поправок надійшло близько 4 тисяч. А головне, слід добряче поміркувати над новою концепцією.

Жаль, що у своїй роботі над документом ми так і не отримали практичної підтримки уряду. Якщо кабмінівські чиновники й приходили в комітет, то лише на 10—15 хвилин. Для них важливіші їхні власні засідання. Комітет продовжуватиме роботу, незалежно від участі в ній Кабміну. Завдання — підготувати кодекс до кінця року. У кращому разі, ми вийдемо на друге читання в другій половині осені. У рамках же сьомої сесії потрібно внести зміни в закони про ПДВ і податок на прибуток підприємств.

Михайло Бродський, голова комітету ВР із питань промислової політики й підприємництва:

— Фракція «Яблуко» категорично проти відстрочки прийняття Податкового кодексу. Давайте, зрештою, виводити економіку з тіні. Настав час знижувати податки — це головне. Інакше люди просто поїдуть працювати в Росію, де це вже зробили. А що ми робимо? Податкова створює свою партію...

Валерій Литвицький, керівник групи радників прем’єр-міністра:

— Сприймаю ідею прискорення прийняття кодексу й не поділяю скепсису щодо браку часу. Податковий кодекс у наших умовах — це старт не лише податкової реформи, а й бюджетної. Він дасть можливість доповнити економіку попиту економікою пропозиції. Однак все потрібно робити системно, слід подбати про компенсатори зниження податкового пресу. На початковому етапі реформи розриву в бюджетних надходженнях навряд чи вдасться уникнути. Лише скороченням витрат покрити його неможливо, тому слід дуже уважно подивитися, наскільки істотно це вплине на соціальну сферу.

Валерій Альошин, голова комітету ВР із питань фінансів і банківської діяльності:

— Шкода, що торік не домовилися з Кабміном і не прийняли малого податкового кодексу, який зменшував ставки прибуткового податку й збільшував норми амортизації. Це б уже тепер дало позитивні стимули економіці.

У посланні Президента ВР стоїть завдання прийняти Податковий кодекс нинішнього року. Тому було б добре, якби ми всі підключилися до роботи і парламент зміг завершити друге читання на поточній сесії. Тоді б можна було розробити новий бюджет з урахуванням внесених змін. Решту роботи над документом можна завершити поступово, до кінця року.

Геннадій Балашов, народний депутат:

— ПДВ — годівниця для багатих і податкової служби. Акцизи породжують контрабанду й корупцію в митній службі. Прибутковий податок із громадян — стимул для приховування прибутків. А Податковий кодекс — сума всіх цих нісенітниць.

Інна Богословська, перший заступник голови комітету ВР із питань бюджету:

— Кодекс потрібно приймати. Економіка країни на піднесенні, тому ми маємо можливість зменшити податковий тиск і не допустити провалу бюджетних надходжень. Росія це підтвердила на практиці. У них за перших два місяці 2001 року йде приріст податкових надходжень за рахунок детінізації.

Петро Порошенко, народний депутат:

— Я за негайне прийняття. У нас немає альтернативи. Іншої такої нагоди не буде: економічне піднесення — це шанс від Бога. Однак я проти малого кодексу, оскільки він знову прирікає нас на нестабільність.