Межі допустимого в експериментах із воюючою армією

Міноборони замість димових шашок закупило на 72 млн грн суміш для страйкболу та димових завіс у кінематографічних зйомках. Військова прокуратура порушила провадження за ч. 3 ст. 425 КК - "недбале ставлення до військової служби". На тлі інших повідомлень це так, недбалість.

"Ширлан"

12 березня ц.р. канал "1+1" показав наметове містечко миколаївського полігона "Широкий лан", що потопає в паводку. Це нагадало похід бійців та офіцерів тамтешньої 53-ї бригади до миколаївської прокуратури в лютому 2016 р., викликаний аналогічними умовами. Тоді командування частини пішло під суд, а в березні 2017 р. Міноборони розпорядилося виділити 370 млн грн для будівництва стаціонарного військового табору. А в ніч на 13 березня на "Ширлані" зайнявся намет, у результаті чого загинув один військовослужбовець, семеро одержали поранення.

Ще в березні 2017-го міністр оборони Степан Полторак сказав: "Завершення першої черги будівництва заплановано на кінець цього року". Минув рік. 16 березня 2018 р. МО стверджувало: "235-й Міжвидовий центр підготовки частин і підрозділів ОК "Південь" Сухопутних військ Збройних сил України "Широкий лан" Миколаївщини продовжує свій розвиток у плановому режимі. Будівництво не зупиняється, попри природно-кліматичні умови. Об'єкти перебувають у майже 60-відсотковій готовності".

У телесюжеті повідомлялося, що з 370 млн грн виділено поки що 213 млн, або майже 60%. Пропорціъ "гроші/обсяг робіт" нібито дотримано. У цифрах. На об'єктах, розповідають очевидці, ситуація виглядає так: про 60-відсоткову готовність можна говорити лише щодо десяти чоловічих та однієї жіночої казарм; інфраструктура (котельня, водозабір, очисні споруди, водопровід, тепломережа тощо) готова відсотків на 10%. Їдальня на 3 тис. чоловік існує у вигляді "коробки". Можливо, подробиці підготувала для нас Центральна військова прокуратура, яка ще 12 березня ц.р. зареєструвала в Єдиному реєстрі кримінальне провадження №42018110350000024.

Експеримент

"Я та мої товариші по службі дуже сумніваємося, що нам дають продукти в повному розмірі. Зараз ми в зоні АТО, продуктів "натовських" немає вже кілька днів, крім цього, затримки постійно. А коли їх усе-таки привезуть, стан їх буде непридатний для вживання", - це цитата з листа в Міноборони від 27 лютого ц.р. військовослужбовця Олексія Гондарука 79-ї ОДШБр, яка знаходиться на "передку".

До 2004-го ЗСУ харчувалися руками військових кашоварів, які дісталися їй у спадщину від Радянської армії. Потім було впроваджено експеримент із забезпеченням харчування військових цивільними фірмами за принципом аутсорсингу, який став успішним і був розповсюджений на всі ЗСУ. У 2015 р. Проектний офіс реформ МО запровадив новий експеримент - з переходом на "систему продовольчого забезпечення із застосуванням каталогу продуктів харчування". Список запропонованих солдату продуктів було розширено, і по ньому частини замовляли фірмі-постачальнику той асортимент, з якого їжу готувала покликана назад стара кухарська гвардія.

"Експеримент спрямований на виконання завдань, визначених Воєнною доктриною України, що затверджена указом президента України від 24 вересня 2015 р. №555/2015, а саме: розвиток ЗСУ за західними стандартами, досягнення сумісності зі збройними силами держав - членів НАТО", - повідомляло на зорі запровадження чергового нововведення МО. Воно розклало по поличках усі вигоди. По-перше, економія держкоштів: "Витрати Міністерства оборони України на продовольче забезпечення зменшуються з діючої вартості 61,44 грн до 57,26 грн" (ціни кінця 2015 р., сучасні буде зазначено нижче. - С.С.).

По-друге, антимонополізм: "Для визначення переможців із надання послуг з поставки продовольства... Департаментом державних закупівель і поставки матеріальних ресурсів Міністерства оборони України були проведені відкриті електронні торги, за результатами яких були визначені постачальники послуг".

По-третє, жодних нарядів на кухню: "Не передбачається залучення військовослужбовців до несення служби в добовому наряді, адже ці функції покладають на цивільний персонал, який утримується у військовій частині за штатним розкладом".

По-четверте, антикорупційна складова: "Закупівлю послуг із поставки військовим частинам харчових продуктів здійснює Департамент державних закупівель і поставки матеріальних ресурсів МОУ в ході проведення відкритих торгів... Командир військової частини не має жодного стосунку до коштів, закупівлі продуктів і вибору постачальника".

Сьогодні важко сказати, чому, зважившись на черговий експеримент, МО заплющило очі на той факт, що система харчування ЗСУ за принципом аутсорсингу мала кінцевою метою адаптацію цього сектора тилового забезпечення саме для армії, яка веде реальні бойові дії. І чому, посилаючись на НАТО, думки фахівців альянсу не враховувалися. А вони звучали. "В арміях країн НАТО для забезпечення солдатів харчуванням використовується аутсорсинг, тобто цивільні компанії", - ще 2015-го казав у Києві представник агентства з матеріально-технічного забезпечення та закупівель НАТО (NSPA) Бюлент Тюдеш. "Що стосується миття посуду та прибирання - усе на аутсорсингу", - переконував він, зазначаючи, що в переважаючому числі армій альянсу до послуг "військових кухарів" не вдаються навіть під час воєнних операцій.

Експериментатори

Наш співрозмовник, офіцер зі служби тилу ЗСУ, дав добро на інтерв'ю, лише заручившись обіцянкою, що його ім'я та посаду, яку він обіймає, редакція не оприлюднить. "Я вважаю, що "каталог" - повернення до старої системи, - сказав він. - На сьогодні кухарями та працівниками кухні частини укомплектовують за рахунок бойового складу. Взяти хоча б "навчалку" "Десна": щоб розпочати харчування за каталогом, необхідно збільшити штат до 300 чоловік - за рахунок військових фахівців, які визначають боєздатність підрозділу".

Тут ми переб'ємо співрозмовника, щоб зазначити два моменти. По-перше, компанії, що працює в "Десні" на аутсорсингу, чомусь вистачало близько 120 співробітників. По-друге, якщо полічити всі переведені "на каталог" частини, то число вакансій по ЗСУ дорівнюватиме тисячам чоловік. Де збираються реформатори знайти фахівців некваліфікованої праці на зарплату, близьку до мінімальної, коли цей контингент давно вже освоїв схожі професії на Заході, які оплачуються в десять разів краще?

А тепер повернемося до нашого співрозмовника, який розкладає експеримент по поличках МО. Економія. "Сьогодні фірма, що працює на аутсорсингу, несе всі витрати, тобто закуповує продукти, виплачує зарплату працівникам, оплачує послуги ЖКГ, логістику, косметичні ремонти, додаткове харчування у свята, проводить закупівлю продовольства тощо, - каже він. - Для порівняння, у частинах, які перейшли "на каталог", близько 80 грн на добу йде лише на продукти; інші витрати несе держава. Раніше зарплату персоналу платили приватні компанії, тепер - держава. Якщо фірми виходили з 74 грн на добу (триразове харчування), то тепер до офіційно задекларованих 80 грн "за каталогом" треба додати всі витрати (ЖКГ, з/п, логістику, ремонт тощо). Із цього приводу був вердикт Рахункової палати зі скрупульозним підрахунком державних коштів. Але його тривіально засекретили".

З матеріалів, які потрапили до нас, відомо, що за підсумками аудиту 2016-го Рахункова палата констатувала: "Визначення доцільності переходу на нову систему харчування було здійснено без урахування ризиків". Серед них - збільшення вартості харчування ЗСУ на 30–40% порівняно з аутсорсинговою системою; відсутність конкуренції; низький рівень готовності військових частин до повернення до військових кухарів. Головний висновок Рахункової палати - реалізація експерименту збільшила витрати з держбюджету на 60%.

Антимонополізм. "У МО створено Центр розвитку та супроводу матзабезпечення ЗСУ, яким керує полковник Дмитро Марченко, - продовжує пан N. - Центр займається й розвитком матеріального забезпечення, і перевіркою, і слідчими діями, і виконанням покарань - слідчий, суддя, прокурор і кат в одній особі! У нас була військова частина-лабораторія №3466 - місяця чотири тому розформували. Хоча центр не має права проводити лабораторні дослідження, але вони їздять, відбирають на аналізи продукти".

Ще кілька слів від себе: договори про поставки за каталогом передбачають оновлення ("освіження") продуктів, у яких строк зберігання закінчився. Господарський кодекс (ст. 293) трактує це як бартер. А ч. 3 цієї статті вказує, що не може бути об'єктом бартеру майно, віднесене законодавством до основних фондів, які є державною власністю, якщо інша сторона договору не є державним підприємством (у нашій ситуації, коли договір укладається між МО та приватною фірмою, це саме той випадок). Словом, правильне та логічне положення про заміну прострочених продуктів на свіжі в умовах експерименту з "каталогом" не працює.

"Усіх кухарів і кухонних працівників у ході "експерименту" у фірм забрали та ввели в штатний розклад військових частин. Але з ряду причин їх виявилося недостатньо, - продовжує свою розповідь наш співрозмовник. - Відповідно, до роботи на кухні знову залучаються "товариші солдати". Тобто стовідсоткове повернення до "совкової" системи харчування з відволіканням армійців від бойової підготовки. Хоча міністру оборони добросовісно доповідають: "Бійців на кухні немає!". Це - відверта брехня".

Цим словам нашого співрозмовника теж є підтвердження. От акт №408/2/333 (від 12 серпня 2017 р.) позапланової перевірки комісії з управління розвитку та супроводу матеріального забезпечення ЗСУ в/ч А2802 (Миколаїв): "Приготування їжі для особового складу в частині здійснюється двома військовослужбовцями строкової служби, один із яких без відповідної підготовки та освіти".

Схема зловживань на поставках теж невигадлива. "Одна з частин замовляє фірмі-постачальнику продукти за каталогом, у тому числі 50 кг осетра, маючи на постачанні 800 чоловік, - розповідає інтерв'юйований. - По 63 г сирої риби на бійця? А після чистки та приготування що залишиться? Хоча за старою системою солдату призначено 150 г риби без голови, з головою - 195 г. От і виходить: продукти закупили, у казан заклали, а вихід порції невідомий. У книжках контролю він не відображається, перевірити немає можливості: тільки ціна та калорії, тому що зараз доведеної норми немає. Водночас, на відміну від харчування за каталогом, фірмам на аутсорсингу категорично заборонено змінювати одні продукти на інші. Наприклад, мають право давати замість м'яса курятину один, максимум два рази на тиждень. А "за каталогом" - майже щодня її шпарять, і ніхто на це не звертає уваги".

Де вихід?

"Оптимальний варіант - щоб договори з переможцями тендерів МО укладало не на рік, а хоча б на три-п'ять років, - висловлює свою точку зору наш співрозмовник. - Фірми могли б тоді складати з командуванням частини план роботи з ремонту приміщень, закупівлі обладнання тощо. А через п'ять років, виграють підрядники тендер чи ні, ця інфраструктура залишалася б у частині й служила далі. Прийде інша фірма, вона й продовжила б роботу, але був би стимул, була б перспектива для всіх. Адже за рік серйозні роботи спланувати неможливо".

"Їдальня на полігоні "Широкий лан" - це перша ластівка. Якби не загинув боєць, ніхто про це не став би й говорити, - переконаний офіцер. - Триває повернення до старої системи, триває велика брудна битва за бюджетні кошти, а солдат не наїдається. І ось побачите: він не мовчатиме".

У розмові з DT.UA Олексій Гондарук розповів, що, попри "покарання гривнею" (його позбавили частини грошової винагороди), він дечого все-таки домігся: Міноборони надіслало запитувані ним накладні на поставки продуктів, а також почало смикати командування підрозділу дзвінками, у результаті чого харчування солдатів усе-таки покращилося. Чи було це наслідком листа або результатом роботи цими днями в Міноборони комісії Державної аудиторської служби, невідомо.

Зате з компетентного джерела відомо, що в аудиту є підозри щодо серйозної корупційної складової навколо експерименту з каталогом. Також існують обґрунтовані побоювання, що остаточні висновки буде засекречено від широкої громадськості з простої причини: реформи - тверда валюта України на ринку світових інвестицій, західної довіри та західної ж військової допомоги. Одна річ - невдала реформа, зовсім інша - реформа, що прокралася. Хоча активність простого солдата, військової прокуратури, Рахункової палати, Держаудитслужби вселяє певну надію.

Утім, як стало відомо з джерел, що заслуговують на довіру, нині Міноборони "щільно працює" з Міністерством економічного розвитку та торгівлі на предмет включення витрат на харчування ЗСУ в Державне оборонне замовлення. Із засекречуванням цих витрат. Пояснення МО такого кроку майже логічне: із цифри видатків держбюджету на харчування армії супостат може легко визначити кількість її особового складу. Чому все-таки це "майже логіка"? Хоча б тому, що шпигуни про кількість наших бійців можуть легко довідатися, відкривши "Білу книгу" - щорічне видання МО та Генштабу, яке випускається з 2005 р. От чому нам ніяк не позбутися підозр, що, бажаючи сховати від громадського контролю мільярдний бюджет, ініціатори цього кроку переслідують трохи інші цілі, ніж захист від ворожої розвідки.

Реформа, що веде до роздування штату кухонних робітників за рахунок бойових фахівців, "експеримент", який повертає на кухню покликаних навчатися військовій справі по-справжньому, - це шлях у нікуди. "Міністр пропонує додати військовим частинам аж 78 нових видів господарської діяльності, - писала наша газета 2012-го в статті "Бойові свині Саламатіна". - Міністр оборони пропонує військовим зайнятися розведенням великої рогатої худоби, буйволів і домашньої птиці". За час, що минув, змінилося все: президент, міністр, армія, сама Україна, яка з мирної країни перетворилася на воюючу державу. Але чомусь до нинішніх реформаторів ніяк не дійде: український солдат чи у військовий, чи у мирний час не повинен бути рабом. Ні у свинарнику, ні на кухні.

Як відомо, в армії Риму до Пунічних війн заборонено було служити незаможним (не спроможним купити зброю та спорядження) і рабам. Після важкої перемоги над Карфагеном держава зважилася на експеримент - взяла на себе утримання воїнів і відкрила легіони для бідняків. Для рабів - ніколи.