ЛЕГАЛІЗАЦІЯ: З ТІНІ — У ПОЛУМ’Я...

З миру по нитці — голому мотузка. З голих по мотузці — можна рапортувати про відмінні показники національної текстильної промисловості за перший квартал, про популярність вітчизняного товаровиробника серед голого населення... І т.д., і т.п.

Але йдеться, власне, не про це. Йдеться — про майбутню легалізацію тіньових прибутків громадян. З миру по нитці... Дивись, і ввіллється що-небудь коли-небудь у реальну українську економіку... Як співають у дещо перефразованій російській пісні, «может, кто-то кое-где у нас порой честно жить захочет».

Очевидно, так гадають... Ні! Так декларують вищі українські чини своєю законотворчістю.

А взагалі, історія питання така. Президент підписав указ, яким накреслив курс на легалізацію тіньових прибутків українських громадян. Цим же указом Президент зобов’язав Кабмін підготувати відповідний законопроект.

Сказано — Кабмін зробив. Усі заявлені в указі Президента побажання в підготовленому Кабміном законопроекті врахував. Але не врахував побажання адміністрації Президента. У результаті — адміністрація підготувала свій законопроект.

А є ще народний депутат такий — Сергій Терьохін. Не Президент, не прем’єр-міністр і, як і раніше, не міністр фінансів. Але депутатська совість, але депутатське его, але... Хай там як, а пан Терьохін підготував свій законопроект. І знов про те саме — про легалізацію тіньових прибутків громадян.

Загалом, один указ і три законопроекти народилися для того, щоб не зовсім законослухняні громадяни України чесно зізналися у своїх фінансових гріхах, купили якусь індульгенцію (приміром, за 10% від коштів, що підлягають легалізації) і пішли собі тихо й мирно в реальну економіку, і спали б ночами спокійно...

…Один указ і три законопроекти народилися для того, аби громадяни України захотіли працювати на знос і сплачувати непомірні податки, виконувати суперечливі закони й будь-якої миті чекати на нові «закономаразмуси», терпіти сваволю чиновників і бандитів і за всіх цих умов — могли спати ночами спокійно...

Ой як добре! Ось так би все й вийшло!.. Якби тільки громадяни хоч трішки довіряли Владі...

Але ми не довіряємо Владі. Ми остерігаємося будь-яких рухів її тіла. Не тому, що підробляємо потай і страшенно багатіємо від тіньових прибутків. Ні, страшенно не багатіємо. І проте всі ми — тіньові «доходяги», котрі одержують свої гроші по другій зарплатній відомості.

Ми — кумедні тіньові «доходяги». Позаяк, заробляючи в тіньовому секторі собі на життя, ми справді працюємо. Але ж загальновідомо: щоб розбагатіти, працювати не потрібно — потрібно придумати щось інше...

Усе це тобі самій чудово відомо, Владо. Адже ти також не живеш на офіційну зарплату! Ну зізнавайся!.. Не зізнаєшся?.. То чому від нас ти вимагаєш такої нездорової відвертості?!

Ми ж просто боїмося тебе, Владо! Ти — собака Баскервілів на болотах нашої економіки. Звісно, «собака бывает кусачей только от жизни собачей»… А в тебе було собаче життя, Владо. Життя не Шаріка, але Цербера. І в цьому не твоя провина, Владо, — у цьому наша «хвостовиляюча» сутність.

Ми самі завжди намагалися кинути тобі кістку, дати тобі «на лапу»... Так, ми самі не по-людськи ставилися до тебе, Владо. То чого ж нині чекаємо від тебе людського ставлення? Ми не тішимо себе надією — тому й ховаємося...

Слово — чиновникам

Можна довго розмірковувати про необхідність або, навпаки, непотрібність майбутнього закону про легалізацію тіньових прибутків громадян. Можна довго ламати списи й сушити голови. Однак розробляти цей закон — не нам, приймати його — також не нам, стежити за його виконанням — тим більше не нам.

Тому є сенс надати слово тим, від кого реально залежить, коли і в якому вигляді цей закон з’явиться. Є сенс надати слово, вже не осудіть, чиновникам.

Отож читай, народе, і роби висновки! Адже єдине, що ми реально можемо тут зробити, — це зробити висновки... Навіщо їх робити? А щоб не попадатися!

Євген Григоренко, перший заступник керівника головного управління з питань економічної політики адміністрації Президента України: «Принаймні цим законом гірше ми не зробимо. Тож не варто нам продовжувати чекати, поки в нас виникнуть сприятливіші податкові умови, умови для інвестування, а вже нині йти на цей крок.

Але якщо ми сьогодні обдуримо цих людей, якщо ми сьогодні вчинимо непослідовно, то наступного разу, навіть якщо ми знайдемо кращий спосіб повернення й легалізації тіньових коштів, люди нам уже не повірять».

Юрій Єхануров, перший віце-прем’єр-міністр України: «Перед Кабміном було поставлене завдання написати законопроект щодо легалізації тіньових прибутків громадян. Тому Кабмін на себе цю роботу й узяв.

Ну а кожен економіст може зробити свій розрахунок. І тому оцінка ймовірного економічного ефекту від майбутнього ухвалення цього закону має суто суб’єктивний характер. Мені, правду кажучи, зараз, о восьмій вечора, після переговорів із МВФ, важко що-небудь сказати, я просто зараз не в змозі».

Джуліан Беренгаут, глава місії МВФ в Україні: «У Міжнародного валютного фонду є певний досвід розгляду проектів з податкової амністії як одного із засобів збільшення державних прибутків. Але такі заходи спрацьовують лише в тому разі, якщо вони мають справді надзвичайний характер і не застосовуються надто часто.

Щодо українських намірів здійснити легалізацію тіньових прибутків, наше зауваження полягає в тому, що оподаткування коштів, що підлягають легалізації, має здійснюватися за тими самими ставками, які застосовують в Україні до нормально отриманих прибутків».

Олександра Кужель, голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва: «Гадаю, ми не отримаємо результату, на який розраховували ті, хто готував указ Президента про легалізацію тіньових прибутків. Це перше, про що говорять усі. І це була моя перша реакція на цей указ. Ми пам’ятаємо анонімні рахунки, розкриті ДПАУ. А ВР приймає в першому читанні Кримінальний кодекс, де закладає поняття «спекуляція». І що це таке — «спекуляція» — у ринковій економіці?

Крім того, за підрахунками фахівців, 72% підприємців в Україні вирішують усі свої питання через неформальні стосунки. І ось із цих 72% кожен думатиме: «Навіщо мені легалізувати свої кошти, якщо в мене є товариш — заступник начальника, приміром, районної податкової, котрий мене прикриває?!»

Отож сьогодні більш результативно буде просто оголосити амністію всіх податкових порушень до 2000 року — тобто «нульовий» варіант. Оскільки в нас нині неможливо займатися бізнесом і не порушувати законодавство».

Сергій Лєкар, начальник головного управління оподаткування фізичних осіб ДПАУ: «Закон на виконання указу Президента про легалізацію тіньових прибутків громадян розробляється не задля збільшення надходжень до бюджету. Головне його завдання в тому, щоб захистити від подальших фінансових санкцій та кримінальної відповідальності тих людей, котрі добровільно захотіли легалізувати свої кошти й сплатити податки.

Нині, приміром, на розгляді ВР знаходиться законопроект, який встановлює податок на майно, що нараховуватиметься в розмірі певного відсотка від вартості конкретного об’єкта. А отже, під час обліку цього майна виникне запитання, за які кошти все це куплено. Також готується закон про контроль за витратами фізичних осіб. Тобто витрати, здійснювані громадянином, порівнюватимуть із його фактичними доходами.

Таким чином, кроки з легалізації прибутків громадян держава здійснює, аби дати громадянам шанс добровільно показати свої реальні доходи, і з тієї суми, з якої не сплачено податки, їх сплатити».

Від автора. Перепрошую чотириногих друзів людини за не зовсім коректне порівняння, використане в статті.

Від редакції. Хочете — вірте, хочете — ні, але цю статтю написано ще минулого літа, і вона багато місяців пролежала в редакційному портфелі, чекаючи приводу для публікації.

Що поробиш — привід з’явився лише в березні. Цього тижня Верховна Рада розглядала три законопроекти з цієї проблеми — президентський, депутата Терьохіна, а також поданий у лютому ц.р. проект депутатів Омельченка—Єрмака, що передбачає амністію з цілої низки «господарських» статей Кримінального кодексу зі сплатою 25% від прихованих колись доходів до державної казни.

Рішення знову не прийнято. Як іронічно зазначив пан Терьохін, «будемо працювати далі».