КРИМ ЖИТИМЕ ВІДПОВІДНО ДО КОШТІВ... ІЗ КИЄВА? БЮДЖЕТ-04 АВТОНОМІЇ НА ДВІ ТРЕТИНИ СКЛАДАЄТЬСЯ З ДОТАЦІЙ І СУБВЕНЦІЙ. ЯК ВІДНОВИТИ МІСЦЕВІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСІВ?

Попри те, що новий бюджет Криму вперше за кілька років був прийнятий наприкінці минулого року — ще 25 грудня — і 2004-го автономії не довелося жити за старим бюджетом, у кредит, не можна сказати, що депутати занадто поспішали. Саме навпаки: параметри фінплану автономії на 2004 рік до затвердження обговорювалися і на депутатських слуханнях, і в комісіях, і з активістами місцевого самоврядування, і в пресі. Судячи з усього, це дивне співвідношення, коли власні доходи становлять 40%, а дотації та субвенції з держбюджету — 60, було нелегким для автономії, яка раніше твердила про свою самодостатність і періодично вимагала від центру права на одноканальний бюджет. Відтак навіть у конституції АРК записали, що всі податки та збори залишаються в місцевій скарбниці.

З минулого року в Криму ввели два власних податки — із курортників і з автоперевізників у курортній сфері, але й це не допомогло. Однак міністр фінансів Олександр Гресс зазначив: «Це єдиний раз, коли Крим ухвалює бюджет вчасно, і це найреальніший бюджет за весь час»...

Закриваючи обговорення бюджету, глава парламенту автономії Борис Дейч висловив уже не побажання, а вимогу — і далі працювати над збільшенням доходної частини. І завдання це залишиться актуальним, певне, на весь нинішній рік. Так само, як воно ж було актуальним протягом усього 2003-го. Хоча, порівняно з 2002-м, доходи кримського бюджету за минулий рік збільшилися на п’яту частину, у повітрі все одно зависнули непрофінансованими потреби більш ніж на 50 млн. грн. — ціла низка програм і заходів.

Якщо підходити з такими ж «потребами» до бюджету 2004 року, то, за словами Бориса Дейча, необхідно збільшити дохідну частину більш ніж на 200 мільйонів. Але це нереально, оскільки торік Крим пережив кілька серйозних фінансових потрясінь. Перше з них — втрата 80% акцизного збору від перереєстрації горілчаної компанії «Союз-Віктан» із Криму в Київ. Якщо доти автономія збирала 224 млн. горілчаних акцизів, то тепер — якихось 60 млн. Глава уряду АРК Сергій Куніцин уже сказав, що Крим ініціює зміни в податкове законодавство з тим, щоб запровадити норму, відповідно до якої виробничі компанії сплачують податок не за місцем реєстрації головного офісу, а за місцем виробництва основної продукції. Глава Кабміну України Віктор Янукович під час перебування в Криму з такою постановкою питання погодився: так, у цьому є сенс, оскільки методом простої перереєстрації основних платників податку будь-який регіон можна буде пустити по світу. Інша річ — місце виробництва: ані цехи, ані джерела сировини, ні робочу силу так просто не перемістиш, а тому така норма має гарантувати регіонам фінансову стабільність, не те що нині.

По-друге, регіон спіткало спільне для всіх областей лихо. Нинішнього року в Криму практично на 10% зменшаться надходження прибуткового податку у зв’язку зі зменшенням його ставки до 13%. У зв’язку зі зниженням ставок податку на прибуток підприємств із 30 до 25% автономія, відповідно, отримає менше корпоративного податку. Не справдилися надії автономії і на збір місцевих податків, яких зібрали менше від половини запланованого. Таким чином, республіканський бюджет становитиме нинішнього року 605,6 млн. гривень, причому власні доходи налічують лише 206 млн., тобто становлять 40,2% від потреби.

Що стосується зведеного бюджету Криму, тобто з урахуванням бюджетів міст і районів, то картина приблизно така ж: при загальному обсязі зведеного бюджету близько 1,3 млрд. гривень власні надходження плануються в обсязі 761 млн., а міжбюджетні трансферти — 554 млн. І частка дотацій трохи менша, але радіти з такої обставини не випадає.

У зв’язку з цим Борис Дейч і Сергій Куніцин перенесли питання в іншу площину: «Треба дивитися, не скільки бракує, а скільки й де недобираємо». І коли придивилися конкретніше, виявилося, що за іншого підходу до справи на місцях бюджет міг би бути значно багатшим...

Наприклад, тільки перевірками КРУ розкрито порушень у витраті місцевих бюджетів на 16 млн. гривень. За підрахунками Сергія Куніцина, усілякі пільги щодо плати за землю тільки в курортному секторі автономії становлять понад 112 млн. Безперечно, чимало їх при нашій недосконалій системі господарювання все ще необхідні, як, наприклад, 100-відсоткова пільга із плати за землю для дитячих здравниць, адже вартість путівки й так зашкалює за всі мислимі межі. Однак поруч із цим багато місцевих рад практично відмовилися від оцінки землі, необгрунтовано знижують орендну плату цілком заможним платникам. Так, наприклад, тільки через надані Алупкінською міськрадою пільги бюджет міста недоотримав 284 тис. гривень, Ялта — 249 тис. А втрати алуштинського бюджету через невчасність укладання договорів оренди становили 372 тис. гривень.

Борис Дейч дорікнув Мінфіну і місцевим радам за те, що вже кілька років у Криму говорять про забезпечення прозорості процесу продажу землі, про організацію конкурсів, аукціонів із продажу, здавання в оренду і надання земельних ділянок. І водночас, коли, за неофіційними даними, вартість сотки кримської приморської землі на чорному ринку сягає 5 тис. доларів, у бюджет на 2004 рік не закладається ні шеляга доходів від цих операцій. Не даремно на недавній нараді з проблем землекористування в Криму її учасники висловлювалися за додаткове внесення в дохідну частину бюджету серйозної суми від земельних аукціонів. Тепер наполягає на цьому і глава парламенту, однак передумов до того, що нинішнього року землю продаватимуть або даватимуть в оренду виключно через аукціони, немає ніяких. Особисті вигоди для місцевих чиновників від тіньового обороту землі важать значно більше, ніж доходи держави від прозорих трансфертів із землею, тому для розв’язання проблеми знадобляться, швидше за все, законодавчі важелі, а їх наразі немає. І недаремно: землею торгують — тільки, може, трохи дешевше! — не тільки в Криму...

На думку Бориса Дейча, у Криму превалює бухгалтерський, а не економічний підхід до бюджету. Кримчани, наприклад, цілком заслужено пишаються тим, що зростання у промисловості становило 17%. Але що це дало республіканському і місцевим бюджетам, які продовжували заощаджувати на культурі, медицині, освітянах? За словами С.Куніцина, проведений урядом аналіз роботи республіканських промислових підприємств засвідчив, що податку на прибуток разом із дивідендами від володіння автономією акціями в бюджет внесено всього... 1,5 млн. гривень. Люблять підприємства показувати баланси зі «збитками», нічого не скажеш, однак мусить же хтось вести реальну бухгалтерію — Мінфін чи Мінекономіки? Як, тобто з якою ефективністю використовується республіканське й комунальне майно?

В Алушті, наприклад, КРУ виявило, що від реалізації об’єктів приватизації в місцевий бюджет не перераховано 500 тис. гривень, які мають піти на розробку генплану розвитку міста. У Керчі незавершене будівництво незаконно передали безплатно, тоді як воно могло принести в бюджет 1,147 млн. гривень. Таким чином, кримський уряд окреслив ще одну сферу резервів, які слід активно використовувати нинішнього року.

Сергій Куніцин справедливо зауважив, що тільки після цього можна братися за реальне створення привабливого інвестиційного середовища, яке дозволить залучити додаткові — а можливо, навіть основні! — кошти на розвиток курорту й виробництва, а вже вони забезпечать нові доходи бюджету.

Поки що, зваживши на становище бідуючої автономії, Кабмін і Верховна Рада України пішли на серйозні фінансові поступки: в республіці, як і раніше, залишено весь акцизний збір, дозволено продовжити експеримент із місцевими податками, яких планується зібрати не менш як 7,5 млн. гривень. Криму збільшено дотацію за статус автономії, заплановано багато інших субсидій.

Як же вдалося піддобрити Київ? За словами Бориса Дейча, «у держбюджеті закладено достатньо коштів на різні державні програми, і не можна соромитися лобіювати наші кримські інтереси в київських коридорах. Тільки від нас із вами, від нашого професіоналізму, наполегливості залежить, яка частка їх опиниться в Криму». Цілком резонно. Але тут можна не тільки придбати — можна й добряче помилитися. Левова частка дотацій, як стало відомо, має прийти по таких «спецканалах», як, наприклад, «Програма розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного і міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру», Програма репатріації колишніх депортованих тощо. А по деяких інших напрямах гроші існують лише на папері. Наприклад, і торік, і нинішнього року не «перенесено» у держбюджет, відповідно, 23 і 16 млн. гривень, які мають надійти за Програмою розвитку курорту.

Тому Борис Дейч і підкреслює, що робота не завершується з ухваленням бюджету, а навпаки — лише починається. І бюджет-04 не може бути ні чим іншим, як просто тренувальним етапом до того, щоб уже бюджет 2005 року був якісно новим — якщо не цілком самодостатнім, то хоча б меншою мірою залежним від держбюджетних коштів. А тут уже багато залежить від тенденцій, які нині переважають в економіці Криму.

На думку міністра економіки Володимира Куліша, АР зараз долає наслідки глибокої економічної кризи. Валова додана вартість на душу населення в Криму поки що нижча від середньоукраїнської, хоча у кримчан є всі умови виробляти продукції та послуг значно більше, ніж у середньому в країні. З іншого боку, міністр вважає недосконалою і структуру кримської валової доданої вартості. У розвинених країнах частка галузей матеріального виробництва становить у ній близько 30%, а частка сфери послуг — близько 70. Кримське співвідношення інакше — 48:52. Тому вже з нинішнього року частка сфери послуг, а отже, ефективність таких галузей, як курорт і туризм, має істотно зрости. Саме структурні зрушення в економіці дозволять, на думку міністра, звільнити в майбутньому кримський бюджет від ганебної залежності від дотацій із центру...