"Кредитна апатія", або Чому банки не кредитують бізнес?

Чому українська економіка зростає так повільно? Коли в Україну прийде велика хвиля інвестицій? Чому банки так мляво та неохоче надають кредити бізнесу? На ці запитання знов і знов шукають відповіді політики, урядовці та експерти. Очевидний діагноз слабкому зростанню встановлено правильно: низький рівень інвестицій, що існує зараз, не може надати поштовху знекровленій війною та корупцією економіці, яка майже тупцює на місці. Однак чіткого плану, як спрямувати гроші у виробничу продуктивну сферу економіки та послідовно реалізувати цей план в Україні, поки що не видно.

Джерела фінансування бізнесу можна класифікувати як зовнішні і внутрішні, банківські та небанківські, і нижче ми розглянемо більш детально проблеми саме банківського кредитування, або що заважає цьому процесу для пожвавлення бізнесу.

На готовність банків кредитувати економіку, серед інших чинників, впливають наявність у них достатньої ліквідності, ризик неповернення кредиту та його прибутковість. Тому проблеми низьких обсягів кредитування можна пояснити, поділивши їх на дві групи - внутрішні, що притаманні власне банківській системі та здебільшого впливають на рівень ліквідності, і зовнішні, які умовно перебувають поза банківською системою, підвищуючи ризики, та впливають на дохідність кредитування.

До основних внутрішніх проблем слід віднести низьку капіталізацію банків і високий рівень проблемних кредитів (Non-Performing Loans), вирішення яких лежить у сфері відповідальності регулятора, що здійснює банківський нагляд і регулює банківську систему.

Також недостатньо ефективним є рівень управління та контролю за банками, і особливо за тими, що належать державі. Їх частка становить більш як половину банківської системи. І тут справді могло б допомогти прийняття законодавцями проекту закону щодо особливостей управління державними банками (реєст. №7180 від 5 жовтня 2017 р.). Зокрема, ухвалення цього закону передбачає вибори нових наглядових рад у державних банках за участі незалежних, політично незаангажованих експертів, що обиратимуться на конкурсній основі.

Слід також вдосконалювати регулювання банківської системи та фінансового ринку, і тут було б корисним якнайшвидше прийняття закону щодо підвищення ефективності виведення банків з ринку, продажу активів банків, а також адаптації до міжнародних стандартів та актів законодавства ЄС (реєст. №6273 від 31 березня 2017 р.) і закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг (реєст. №2413а від 20 липня 2015 р.).

Істотно впливає на рішення банків і проблема асиметричної інформації, яка не надає кредитору чіткої правдивої інформації про кредитну історію та фінансовий стан позичальника і яка має наслідком проблеми "зворотної селекції" та "морального ризику". Для вирішення цієї проблеми було б дуже корисно ухвалити закон про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України" (реєст. №7114 від 15 вересня 2017 р.).

До основних зовнішніх проблем належать:

1. Захист прав кредитора.

Основним полем діяльності влади у цьому напрямі має бути поліпшення законодавства та посилення контролю за його виконанням. Зокрема, необхідно прийняти такі законопроекти:

- "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (№3132-d від 21 жовтня
2016 р.), для сприяння процесу реструктуризації та підвищення ефективності ліквідації;

- "Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані для придбання єдиного житла" (№4004-д від 17 червня
2016 р.);

- "Щодо спрощення і пришвидшення процесу судового захисту порушених прав та законних інтересів осіб" (№5073 від 6 вересня 2016 р.);

- "Щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві" (№3768 від 14 січня 2016 р.), дасть можливість запровадити автоматичну процедуру вилучення малих боргів;

- "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу" (№6303 від 6 квітня 2017 р.), встановить більшу незалежність комісії з цінних паперів і поступово відмінить фінансування з бюджету.

2. Спрощення процесу реалізації застави мало б запровадити механізм справедливої оцінки ринкової вартості застави та прозорого процесу її реалізації.

3. Відсутність достатньої кількості якісних позичальників.

Посилення контролю за кредитною діяльністю банків з боку міжнародних інституцій і НБУ може стримувати фінансові установи у наданні кредитів бізнесу, операції з яким можуть класифікуватися як підозрілі щодо корупції. Тому треба підвищувати вимоги щодо прозорості бізнесу до вимог щодо позичальника, які ставлять перед банками регулятор і міжнародні банківські стандарти.

4. Ефект витіснення (crowding out effect) і висока інфляція. Маючи достатню ліквідність для кредитування економіки, банки при достатній ліквідності віддають перевагу купівлі державних цінних паперів. Тому уряду та НБУ потрібно посилити координацію фіскальної та монетарної політики з метою зменшення запозичень на внутрішньому ринку, зниження інфляції та відсоткових ставок. Зниження інфляції до однознакових рівнів має бути не лише ціллю НБУ, а й спільною разом із урядом метою. Зокрема, при високій і нестабільній інфляції важко розрахувати чисту поточну вартість (Net Present Value) проекту, під який надається кредит, і, відповідно, важко оцінити спроможність позичальника при інших рівних розрахуватися за кредитом.

5. Загальна довіра до країни та банківської системи залишається дуже низькою, тому необхідно нарешті терміново зайнятися зниженням рівня корупції та виведенням бізнесу із "тіні".

6. Недостатня кредитна культура в Україні щодо повернення боргів також є перепоною для кредитування. І тут треба використовувати більше "батіг", бо сила закону полягає в його невідворотності щодо порушників. А для цього необхідна:

7. Реформа судової системи, яка дасть змогу неупереджено забезпечувати виконання всіх законів, що регулюють відносини банків і бізнесу.

***

Фахівці й експерти вже обговорили та оцінили можливий позитивний вплив на активізацію банківського кредитування від прийняття вищезгаданих законопроектів і реформ. Усі проекти цих законів підготовлено й узгоджено українськими та міжнародними економістами та юристами. Тепер час владі приймати та виконувати ці закони. Рецепт ліків від хвороби підготовлений, тож треба негайно виправляти стан бізнес-клімату в цілому і, зокрема, кредитного ринку в Україні.