Готівка з пропискою

Активне перетікання валюти в «кеш» нині завдає платіжному балансу навіть більших втрат, ніж дефіцит у зовнішній торгівлі. Так, за січень-липень цього року Україна імпортувала товарів на 6,5 млрд. дол. більше, ніж експортувала. При цьому попит на готівкову валюту перевищив її пропозицію більш як на 7 млрд. дол. (з урахуванням серпня - 8 млрд. дол., а за весь минулий рік - близько 10 млрд. дол.).

І аналітики, і представники НБУ припускали, що така значна динаміка «витоку» валюти з банків зумовлена не стільки потребами населення, скільки апетитом «тіньового» сектора. Знайдений банківським регулятором інструмент протидії - паспортизація валютообміну - украй неоднозначно сприйняли у суспільстві.

Постанова НБУ №278 («Про затвердження змін в Інструкції про порядок організації та здійс­нення валютно-обмінних операцій на території України»), яка вже наробила багато галасу, набула чинності, як відомо, 23 вересня ц.р.

Найбільш резонансна її норма - Нацбанк зобов’язав фінустанови при здійсненні валютно-обмінних операцій установлювати резидентність клієнта, його прізвище, ім’я, по батькові з допомогою документа, що засвідчує особу (для цього робиться ксерокопія, у випадку з паспортом - першої сторінки). Цим же документом НБУ підвищив ліміт продажу валюти для фізосіб «в одні руки» в одному банку за один день із 80 тис. грн. до 150 тис. (в еквіваленті). Також визначено, що якщо обсяг угоди становить 50-150 тис. грн., має відбуватися повна ідентифікація, у тому числі з установленням серії та номера паспорта (іншого документа, що засвідчує особу), дати й органу його видачі, місця проживання (реєстрації), номера облікової картки платника податків (за наявності).

У Нацбанку говорять, що обов’язкова перевірка резидентності особи, яка обмінює валюту, існувала ще з 1993 року - з моменту прийняття декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». І в цьому сенсі, як заявив агентству УНІАН голова НБУ Сергій Арбузов, «ніяких принципових нововведень немає: ті правила валютно-обмінних операцій, які існували для банків, не змінилися, а ми лише зобов’язали своєю постановою №278 їх виконувати».

За словами директора гендепартаменту грошово-кредитної політики НБУ Олени Щербакової, основна мета регулятора - «прибрати готівкові операції у валюті», «виштовхнути все це у ринок банків», збільшивши в такий спосіб частку безготівкових операцій. Нацбанк очікує скорочення чистого попиту на готівкову валюту вчетверо. Надії на таку динаміку дають результати першого дня дії 278-ї постанови. Згідно з озвученими НБУ даними, після запровадження нових вимог у п’ятницю, 23 вересня, чистий валютний попит на тлі четверга скоротився з 153 млн. дол. до 46 млн. Загальна ж ціна питання теж чимала. За оцінками НБУ, зараз поза банками в Україні може обертатися близько 70 млрд. дол. готівкової валюти.

Думки експертів з приводу того, куди піде незадоволений попит, розділилися. Прихильники очікують, що вимоги НБУ вдарять по чорному ринку, адже банкам - учасникам цих операцій буде складніше прокручувати великі обсяги валюти. Критики ж цього рішення, навпаки, прогнозують розквіт чорного ринку, формування паралельного курсу (поряд з офіційним і банківським). Як доказ наводиться активізація у столиці міняйлів, які продають долари без документів за 8,15 грн./дол. У цьому ж контексті в Асоціації українських банків зазначали, що «офіційна частина операцій зменшиться, тіньова - збільшиться; ті ж обсяги конвертації, які йшли під «кришею» у мільярдних сумах, так і йтимуть».

Можливим способом маніпулювання називається використання даних, отриманих під час ідентифікації одних клієнтів, для приховання операцій інших. Однак у НБУ наголошують, що таке «приписування» (за фактом, підробка документів) - кримінал чистої води, і «промислових» масштабів навряд чи варто очікувати. Крім того, О.Щербакова зазначила, що не допустити підживлення чорного ринку банками повинен нацбанківський валютний контроль.

Одним із мотивів встановлення резидентності клієнтів, які здійснюють валютно-обмінні операції, на Інститутській називали необхідність виконання Україною зобов’язань перед FATF щодо протидії легалізації та відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом. Учасники ринку на такі запевняння реагують досить скептично. Наприклад, в АУБ звертали увагу на нелогічність такого методу боротьби. Мовляв, відмивання коштів здійснюється насамперед при конвертації готівкових коштів у безготівкові, а не при обміні однієї валюти на іншу.

Схоже, що банківський регулятор покладає певні надії на психологічний ефект від необхідності пред’явлення клієнтами документів, які засвідчують особу. Як констатували банкіри, після 23 вересня попит на валюту з боку населення хоч і не дуже істотно, але все ж таки знизився. У цьому разі на руку НБУ грає небажання багатьох «світитися» через побоювання, що отримана банками інформація піде, наприклад, у податкову. Багато говориться і про загрозу потрапляння такої інформації в розпорядження кримінальних структур. У Нацбанку запевняють, що при дотриманні допустимого ліміту ці дані не виходитимуть за межі банків, не збиратимуться в єдині бази, не передаватимуться в НБУ або інші відомства, тому що ця інформація є банківською таємницею, яка у нашій країні досить суворо дотримується. І податкова служба або Держ­фінмоніторинг зможуть вимагати таку інформацію тільки за рішенням суду.

Нервозність населення підігрівається тим, що дотепер так і не було озвучено точного переліку документів, які можна пред’являти, окрім паспорта. В листі НБУ до банків (№28-211/3864-11318) зазначено, що громадяни України можуть використовувати тільки паспорт і закордонний паспорт (без позначки, що підтверджує постійне проживання за кордоном). Раніше директор департаменту контролю, методології та ліцензування валютних операцій НБУ Н.Пасенова зазначала, що юристи регулятора негативно поставилися до використання військового квитка, пенсійного посвідчення, прав водія, читацьких квитків. При цьому в Нацбанку звертають увагу на досвід Італії, Угорщини, Греції, Китаю, Японії, Росії, Болгарії, де обов’язковим є пред’явлення саме паспорта при обміні валюти.

У зв’язку з цим на адресу НБУ звучала критика навіть в уряді, щоправда, не дуже гостра. Так, прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що хоча «рішення НБУ, у принципі, правильне, сумнівів не викликає», однак «не можна обмежувати свободу ­людей».

Операторів ринку зовсім не радує те, що відтепер «протоколювати» доведеться обмін навіть п’ятидоларової банкноти. Тому кожен обмінний пункт доведеться забезпечити не тільки ксероксом, а й чималими запасами паперу, на який теж доведеться досить істотно витрачатися.

Очевидний розумний компроміс, який підтримують не тільки учасники рику, - встановлення якогось прийнятного мінімального обмінного ліміту, у разі дотримання якого ідентифікація не буде потрібна. За даними джерел DT.UA, у НБУ як варіант розглядається поріг у 8 тис. грн. «Ми не виключаємо, що через якийсь час, коли громадяни звикнуть до нових правил і всі хвилювання уляжуться, ми дозволимо банкам здійснювати обмін валюти на незначну суму без пред’явлення клієнтом паспорта. Ліміт таких операцій поки що називати рано», - зазначив голова НБУ С.Арбузов у коментарях УНІАН.

Певні претензії до банківського регулятора висловлювалися і з приводу порядку здійснення валютно-обмінних операцій нерезидентами, хоча, як запевняють у Нацбанку, відносно іноземців процедура залишилася незмінною. Зокрема, про необхідність її спрощення говорив віце-прем’єр Б.Колесніков. Оскільки він підкреслював, що пред’яв­лення паспорта - не рідкість для іноземців, мабуть, на його думку, доопрацювання потребує процеду­ра одержання довідки при обміні інвалюти. За діючим режимом, вона ще знадобиться при виїзді іноземця з України (зворотний обмін здійснюється після надання довідки; сума цієї операції не може перевищувати обсягу валюти, проданої при в’їзді в Україну). Очікується, що футбольні вболівальники під час європейської першості привезуть в Україну як мінімум 500 млн. євро готівки. І навряд чи враження про нашу країну гостей чемпіонату поліпшать неминучі накладки із загубленими квитанціями при зворотному обміні.

Дещо пікантним положенням у постанові №278 є відмова Нацбанку від права встановлювати банкам граничну маржу операцій з готівковою валютою. Ця обставина видається трохи дивною на тлі заяв регулятора про низьку активність банків на кредитному ринку й надмірну - на валютному. Тому залишається відкритим запитання - а чи не підігріває тим самим НБУ валютні апетити банків?

Однак основна інтрига навіть не в цьому. Не виключено, що певну роль у появі 278-ї постанови могло відіграти і наближення виборів. Не випадково багато політичних сил узялися критикувати документ. І річ тут не тільки в тому, що з’явився зайвий привід попіаритися через заклик скасувати «антинародне» рішення.

Очевидно, що передвиборні кампанії фінансуватимуться в тому числі за рахунок коштів українських резидентів, які вони накопичили за кордоном. В Україну ці ресурси проникатимуть різними каналами. Але в будь-якому разі рано чи пізно, «оптом» чи «уроздріб» треба буде здійснити валютний обмін. Зважаючи на те, що для перемоги на виборах, як стверджують люди обізнані, кожному претенденту-мажоритарнику доведеться викласти в середньому 2-3 млн. дол., ті 225 округів у масштабах держави (плюс не менш витратні партійні кампанії) виллються як мінімум у мільярд північноамериканських. Один з опозиціонерів уже заявив, що дані, отримані при валютно-обмінних операціях, можуть бути використані для «політичних репресій». Разом з тим необхідно мати на увазі, що постанова №278 може вплинути на фінансування кампаній (отже, і на розстановку сил) і можновладців. Адже далеко не всі групи впливу в «партії влади» однаковою мірою тримають свої кошти усередині країни. І далеко не факт, що в нацвалюті.