ЕТЮД У ТЕМНО-СІРИХ ТОНАХ ЧИ ВДАСТЬСЯ ПОДАТКОВОМУ КОДЕКСУ НЕ ПОВТОРИТИ ДОЛІ ЗЕМЕЛЬНОГО?

Море темно-сірого й окремі яскраві спалахи жовтогарячого... Такою, якщо вдатися до кольорових асоціацій, бачиться мені дворічна доля Податкового кодексу. Сіре — це томи тексту, в яких філолог ногу зломить. Копітка робота з аналізу та відбракування тисяч(!) депутатських зауважень і пропозицій. Важкі, часто безплідні дискусії між Мінфіном, податківцями й депутатами, що періодично вихлюпувалися на голову громадськості й ні в чому не винної преси. Остогидлі політичні заклинання про необхідність складання чергового бюджету на новій податковій основі, заклики Президента поставитися до Податкового кодексу як до документа першочергової ваги... А віднедавна — ще й епістолярний порив. До профільного парламентського комітету надходять «звернення з місць»: так, мовляв, і так, обурені зволіканням, приймайте його, клятого, якомога швидше, несила жити під старим податковим тягарем, дайош новий! Пишуть, щоправда, не передовики соцзмагання, як у старі добрі часи, а всілякі мери та інші місцеві власті. А в їхнє таке вже нестерпне життя-буття віри не ймеш.

Втім, листи — це вже новий відтінок і новий поворот. А взагалі, якщо розібратися, навіть у такій специфічній справі, як розробка Податкового кодексу, є дещиця веселого. Пам’ятаю, як улітку
2000-го, при розгляді на сесійному засіданні аж шести (!) альтернативних проектів кодексу, і депутати, і гості ВР ледь стримувалися від сміху, слухаючи одкровення одного з авторів, який тільки й обіцяв, що бюджет України виросте за два-три роки в десять разів, зарплата «наблизиться» до 1000 дол. на місяць, якщо... запровадити систему галузевого оподаткування. Мотивація: галузевий податковий інспектор не піде на змову з інспектованим!

Тоді, влітку 2000-го, у депутатському середовищі було модно відзначитися як автор проекту Податкового кодексу. Зараз, 2001-го, коли всі помисли про вибори й чергові чотири роки безбідного існування, Податковим займаються дуже мало депутатів. І тільки за посадою...

Ще один яскравий, веселий мазок у нашій історії — неймовірний парламентський жарт цього літа. Це ж треба, із чималим запасом голосів скасували з 2003 року ПДВ! А потім, коли стало ясно, що загралися, взяли та й не проголосували за Малий податковий кодекс у цілому. До речі, із Малим теж не все зрозуміло: з якого доброго дива щойно сформований уряд Анатолія Кінаха так легко погодився з давньою депутатською мрією почати податкову реформу з прийняття саме «вузькоформатного» документа. Може, Анатолій Кирилович колись розповість у мемуарах?

...Гортаю блокнот зі своїми нотатками про парламентські засідання 5 і 12 липня минулого року, про те, як похапцем, під сильним президентським пресингом, проводилося «потрібне рішення» — про прийняття Великого кодексу в першому читанні. Як із справді альтернативних проектів за основу вибрали кращий (природно, кабмінівський) і на живу нитку намічали напрямки подальшої роботи над ним. До удавано-парадоксальних зауважень депутата Володимира Черняка в сесійній залі давно вже звикли, але ж саме він тоді висловив чудову думку: «Якщо ми будемо послідовними, це небезпечно. А голосуючи в першому читанні за документ, якого не існує в природі, ми відкриваємо шлях до прийняття Податкового кодексу».

І які ж успіхи на цьому шістнадцятимісячному шляху? Розбіжності між Кабміном та парламентським комітетом з фінансів та банківської діяльності зберігаються. Причому смислові. Однак у гру знову вступає Президент. Після скандального, але прийняття Земельного кодексу Леонід Данилович твердо вирішив до кінця року збагатити національне законодавство ще й кодексом Податковим. Друге читання відбудеться 29 листопада — після зустрічей депутатів із прем’єром це обговоренню вже не підлягає. Орієнтовно визначено дату третього читання і прийняття документа в цілому — 13 грудня 2001 року. Тож, схоже, в обох сторін податкового процесу немає вибору — «брак» і «недоробки» слід усунути за два тижні.

А поки що головні вітчизняні фахівці з Податкового кодексу — заступник голови Державної податкової адміністрації Олексій Шитря та перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів та банківської діяльності Сергій Терьохін обговорюють якість підготовленого документа на шпальтах «ДТ». Хто з них має рацію, у кінцевому підсумку покаже практичне застосування нових податкових норм на практиці, але це перспектива — у кращому випадку! — 2003—2004 років. Та от біда: успішний 2003-й неможливий без певних надзусиль нині, наприкінці 2001-го...