ДИВІТЬСЯ, ЩО ПРИЙШЛО... УРЯД НАДІСЛАВ ВР ДЕЩО ПРО ПОДАТКИ

Ложка, як кажуть люди з хорошим апетитом, дорога до обіду, а «вдосконалення податкової політики шляхом зменшення податкового навантаження» — до другого читання бюджету-01. Принаймні так здається урядові, який до самого читання (і дуже проблематичного його, читання, результату) підкинув парламентаріям ще один привід поговорити і поголосувати. Привід зветься проектом закону України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України з питань оподаткування». Що ж до нас, то голосувати ми, мабуть, не будемо, а ось поговорити — залюбки. Про податки взагалі і про перспективи другого читання бюджету зокрема.

Косметичний набір

Бюджет — це вам не сто доларів, він подобається далеко не всім. Те, що Кабмін традиційно «втрапив» зі своїми бюджетними розрахунками, стало ясно ще до першого читання в парламенті. І втрапив він у просту, але неприємну ситуацію, коли: Президент, відпочивши від виборів, знову згадав про необхідність податкової реформи; губернатори, переживши референдум, згадали про своє невід’ємне право розпоряджатися бюджетними коштами; парламент, завжди готовий до нових виборів, ніколи і не забував про свою місію захисника інтересів (народних інтересів, мається на увазі). Все це й визначило офіційні вимоги до проекту бюджету-01 і неофіційне поле для торгів зацікавлених сторін.

Документ, про який піде мова, покликаний, схоже, імітувати виконання офіційних вимог — зокрема, сумнозвісне зниження податкового пресу вкупі з одночасним розширенням бази оподаткування, і щоб при цьому ще й доходи не зменшувалися. Відразу зауважимо, що запропоновані зміни (якщо парламент обговорить і прийме їх) діятимуть до прийняття Податкового кодексу, тобто до нових віників.

Отже, що в нас у косметичному наборі податкових новацій від Кабміну? Найбільш суттєві правки внесено, як і очікувалося, в оподаткування фізичних осіб (вони ж — громадяни). Максимальна ставка пропонується 25% (було — 30%). Усього ж прогресивна шкала передбачає три ставки: 10% — від доходів до 360 грн. на місяць, 15% — від 360 до 540 + 15% суми, що перевищує доход у 360 грн. на місяць, і, нарешті, від 540 + 25% суми, що перевищує доход у 540 грн. на місяць, оподатковуватиметься за ставкою 25%, як і було сказано. Крім того, «розмір соціальних пільг передбачається визначати виходячи з мінімальної заробітної плати — 118 грн.». Аби відпочити від цифр — ряд невеликих, але дуже принципових міркувань.

Насамперед — філософське питання: наскільки ефективна й виправдана в Україні практика оподаткування доходів громадян за прогресивною шкалою? Автор не в захваті від досягнень російської економіки, але тамтешня практика стягування податку на доход за єдиною ставкою (13%) — що з тисячі рублів, що з мільйона — видається не позбавленою раціонального зерна. І справді, якщо з громадянина, котрий примудрився одержати офіційно високий прибуток, зажадати 10%, він їх, швидше за все, віддасть — уникати податку в такій ситуації може коштувати дорожче, ніж заплатити. А ось при оподаткуванні солідних доходів за солідними ставками (25—30%) намір платника податків доходи ці взагалі сховати — росте, міцніє і, зрештою, перемагає.

Питання друге — очевидне й не філософське, а практичне. Часто-густо в сучасній бізнесовій практиці дуже важко розрізнити: що є прибуток приватного підприємства, а що — доход його власника, фізичної особи. Природно, якщо ставки податку на прибуток підприємств і податку на доходи фізосіб істотно різнитимуться, платник віддасть перевагу розрахунку з державою за нижчою ставкою — і матиме рацію. Очевидно, що рідний бюджет ризикує при цьому недорахуватися дечого у своїй дохідній частині. Тому видається незайвим подбати про встановлення однакових ставок обох податків.

Кабмін пішов іншим шляхом і знизив (у проекті) ставочку податку на прибуток підприємств на 1% (було 30%). Легше від цього може стати лише самому Кабміну, оскільки йде він шляхом, вказаним самим Президентом, — еволюційним, який поступово переходить у «реалізацію програми діяльності уряду». І нехай хтось спробує сказати тепер, що уряд не хоче полегшити долю платника податків, а хоче полегшити лише його кишеню. Знижують ставку? Знижують. Чого ж вам іще? Втім, Кабмін, слід віддати йому належне, планує вдвічі знизити ставку оподаткування дивідендів. Чи приведе це до шаленого припливу інвестиційних коштів — бозна, та все одно приємно.

Технічна корекція

У запропонованому парламентові списку податкових коригувань є кілька локальних, але цікавих задумів — з галузі металургії, сільського господарства й держмита. Почнемо з гірників-металургів.

У серпні 99-го гірничо-металургійне лобі вибило з парламенту й уряду режим пільгового оподаткування себе, любих. Режим запроваджено в порядку «економічного експерименту». З огляду на нинішні інтенції Кабміну, експеримент не дуже вдався. Його щасливим учасникам пропонується все ж таки, попри їхню приналежність до гірничо-металургійної благодаті, бодай 50% від належної ставки податку на прибуток підприємств. Як у зоні. У вільній економічній.

Село в Україні — це завжди щось спеціальне. У нашому випадку — претендент на спеціальний режим оподаткування ПДВ. Режим полягає в наступному: «сума, що визначається в ціні товарів (робіт, послуг) за фіксованою ставкою 5%, буде залишатися в розпорядженні таких суб’єктів господарювання, як компенсація сум ПДВ, виплачених у зв’язку з імпортом або придбанням товарів для власних потреб». У перекладі: кожен сам собі компенсатор. Урядові здається, що в цьому спецрежимі село почуватиметься краще і навіть розвинеться ринок.

Не будемо заглиблюватись у тонкощі кабмінівського проекту, хоча їх небагато. Особливо допитливі читачі можуть ознайомитися з порівняльною таблицею змін та їх ціною, а для не надто допитливих повідомляємо відразу: передбачається, що вся ця технічна косметика дасть додаткових 86 млн. грн. у бюджет-01. Теж на шляху не валяються. Але.

Знижувати податковий прес і взагалі серйозно реформувати систему — зараз саме час. Бо, хоч як це дивно, в економіці відбувається зростання. Бюджет-00 приємно дивує спостерігачів, оскільки перевиконується по доходах. Не набагато, на 2,2% з поправкою на реальну інфляцію, але перевиконується ж. Тобто саме зараз є той необхідний резерв, така собі дохідна «заначка» і підстраховка, що дозволяє компенсувати неминучі при зниженні податкового пресу втрати бюджетних ресурсів. Упустити такий момент було б прикро, але що вдієш, якщо наші власті замість необхідної пластичної операції віддають перевагу використанню пудри. Для обличчя і для мізків.