Банки приборкали ажіотаж. Від економічної кризи країну вберегли ті, кому вона невигідна

На щастя для України, не справдилися прогнози Президента про те, що в державі повномасштабна економічна криза. Попри напружену ситуацію в зв’язку з виборами, наша країна зберегла пальму першості за обсягами промислового виробництва не лише в СНД, а й у всій Європі. За останніми прогнозами, зростання валового внутрішнього продукту цього року досягне дуже солідного показника — понад 12%. Вельми важливим є той факт, що окрім сировинного сектора, де частка доданої вартості не надто велика, останнім часом прискореними темпами розвиваються такі високотехнологічні галузі, як машинобудування, легка промисловість, наукомісткі виробництва.

Певні негативні тенденції в економіці, що почали розвиватися після другого туру виборів президента, мають короткостроковий характер, зумовлений винятково політичною складовою. Під впливом безладдя у вищих ешелонах влади люди на якийсь час втрачають віру в завтрашній день. Аж ніяк не ідеальними у своїй оцінці ситуації були і представники діючого Кабінету міністрів, які нерідко виносили на публіку суперечливі судження. Насторожила наших громадян і занадто емоційна заява діючого гаранта Конституції, який чомусь у винятково політичних подіях бачив і нібито бурхливу економічну кризу. За всієї поваги до високопрофесійного банкіра, менеджера і політика Сергія Тігіпка, не можна не наголосити на тому факті, що його несподівана відставка лише додала вугілля в топку зародження занепокоєння суб’єктів господарювання. У найгіршому світлі показали себе керівники та ради низки областей України. І якщо депутати деяких обласних і міських рад Західного регіону дозволили собі політичні заяви про визнання Президентом України Ющенка, то губернатори східних областей пішли значно далі: привселюдно закликали фактично до зміни конституційного ладу і водночас почали шантаж центральних органів влади, пообіцявши не перераховувати податки до державного бюджету. А поділ країни загрожував і розривом єдиної банківської системи...

У таких складних умовах фактично єдиним органом, що зберіг рівновіддаленість від різних політичних сил, залишився Національний банк. Саме НБУ взяв на себе всю повноту відповідальності за стабільність фінансової системи країни. У той час, коли країні загрожував фінансовий колапс, який міг би призвести до припинення розрахунків між суб’єктами підприємницької діяльності, керівники Нацбанку ухвалили доленосну для фінансової системи країни постанову №576 від 30 листопада 2004 року, що дала можливість швидко припинити розповзання паніки серед населення та підприємців. Цей документ законодавчо дозволив комерційним банкам здійснювати платежі клієнтів наступного дня після подання платіжного доручення, на місяць заборонив дострокове повернення депозитів юридичних і фізичних осіб (за умови неухильного дотримання графіка виплати відсотків).

З метою запобігання відтоку коштів з України НБУ запровадив строком на місяць так звану кредитну стелю, не дозволивши банкам перевищувати обсяг активних операцій порівняно із зафіксованим за станом на 30 листопада 2004 року. Для запобігання появі надлишкової готівкової грошової маси було запроваджено обмеження на зняття коштів із поточних рахунків юридичних осіб і встановлено ліміти на одержання готівки в банкоматах. Такі жорсткі, але професійні і своєчасні заходи дали змогу стабілізувати ситуацію. Слід зазначити, що все це навряд чи було б можливо без активної участі найбільших комерційних банків у розробці постанови №576.

За словами голови правління Укрсоцбанку Бориса Тимонькіна, «ця постанова — результат роботи представників десяти найбільших банків і керівників НБУ». І найголовніше полягає в тому, що банки свідомо відмовилися від проведення спекулятивних операцій, далекосяжно принісши одномоментну вигоду в жертву справі збереження фінансової системи України. Віце-президент банку «Надра» Світлана Сиротян зазначає: «Ніяких спекуляцій у період піка ажіотажу в банку «Надра» не було і бути не може. Для нас репутація банку значно дорожча від сумнівних короткострокових прибутків. Приємно зазначити, що не тільки «Надра», а й багато інших українських банків, усвідомивши ступінь своєї відповідальності у ситуації, що склалася, продемонстрували професіоналізм і поставили суспільні інтереси вище від власних».

Аналогічної точки зору дотримується голова правління АКІБ «Укрсиббанк» Олександр Адарич, який заявляє, що «довіра клієнтів банку завойовувалася не один рік, протягом усього періоду нашої роботи ми прагнули убезпечити наших клієнтів від різних ризиків. І природно, що в період кризи ми думали не про те, як скористатися ситуацією, а як захистити наших вкладників. Тому навряд чи варто говорити, що рішення відмовитися від спекуляцій якимось чином вироблялося. Це рішення закладене в саму місію банку».

Далекоглядна позиція банкірів допомогла економіці країни в короткий строк і практично без втрат оминути пастки фінансової нестабільності. Олександр Адарич зазначає, що «криза викликана винятково політичними чинниками і практично не пов’язана з економічною ситуацією. Це перший момент, завдяки якому можна говорити про досить стрімку стабілізацію, що може настати. Другий момент — це, безумовно, дії НБУ і деяких банків». І з цим неможливо не погодитися.

Майже півроку Національний банк очолював молодий, але високопрофесійний і відповідальний фінансист, який за основу брав винятково інтереси держави, її фінансової та банківської системи. Керівництво НБУ на чолі з Арсенієм Яценюком у вирішальний момент спрацювало грамотно й оперативно, сміливо пішовши на рішучі кроки, вибравши єдино правильний варіант вирішення проблеми.

Світлана Сиротян стверджує, що «кризова ситуація вже позаду. Українська банківська система довела, що здатна вистояти навіть у найнесприятливіших умовах і подолати будь-які, як політичні, так і економічні кризи». Звісно ж, на нас чекає тривожний період, пов’язаний із переголосуванням другого туру. Але, за словами Бориса Тимонькіна, «якщо після виборів ми протягом двох тижнів знатимемо ім’я нового Президента і ще протягом двох тижнів буде сформовано уряд, то психологічний клімат налагодиться відразу».

Досить важливим є й той факт, що в цей тривожний період комерційні банки вважали за краще на якийсь час забути про жорстку конкуренцію, абсолютно справедливо вирішивши, що банкрутство навіть одного банку призведе до втрат трудових заощаджень громадян, результатом чого могло бути зниження довіри до всієї банківської системи України загалом. Гасло «Возьмемся за руки, друзья, чтоб не пропасть поодиночке» стало як ніколи актуальним навіть у висококонкурентному консервативному банківському середовищі. За увесь час української незалежності це був перший випадок подібної консолідації. Що є свідченням якісної еволюції банківського сектора.

Позитивний досвід роботи в нинішніх складних умовах, успішна реалізація проектів щодо створення по-справжньому потужних, високотехнологічних фінансових структур дають надію на те, що найближчим часом саме українські банкіри будуть здатні генерувати і втілювати в життя продумані економічні та законодавчі ініціативи. Це особливо важливо напередодні втрати Національним банком права законодавчої ініціативи. Події, що відбулися, показали, що чинне законодавство аж ніяк не позбавлене недоліків. На думку Олександра Адарича, найближчим часом слід внести зміни до Цивільного кодексу, скасувавши норму про можливість дострокового розірвання строкових депозитних вкладів, а також законодавчо закріпити обов’язки НБУ рефінансувати банківські установи в періоди нестабільності. Банкіри також вважають, що найсерйознішим чином слід підійти до проблеми законодавчої зміни пріоритетів у відносинах «кредитор-позичальник».

Одну з найважливіших проблем Борис Тимонькін вбачає у тому, що через зайвий лібералізм чинного законодавства комерційні банки не можуть розраховувати на депозити, як на стійкий стабільний пасив. При цьому кошти, видані як кредит, неможливо затребувати миттєво, і не тільки через умови договорів між банками і позичальниками, але передусім з огляду на те, що ці гроші вкладені в довгострокові проекти. На думку банкіра, для бажаючих у будь-який момент скористатися коштами існують поточні рахунки, депозитні ж договори не можуть бути достроково розірвані в односторонньому порядку з ініціативи однієї зі сторін.

За словами С.Сиротян, нині банки, і «Надра» зокрема, готують ряд законодавчих ініціатив разом зі спеціалістами НБУ, Асоціації українських банків, Київської банківської спілки. На стадії обговорення — питання роботи платіжних систем, порядку виконання платежів. Це дуже актуальні проблеми, що безпосередньо впливають на якість роботи фінансових установ і на забезпечення економічних інтересів їхніх клієнтів.

Аналізуючи минулі тривожні події, можна з упевненістю сказати, що завдяки професійним, відповідальним і своєчасним спільним діям НБУ і комерційних банків ситуація у фінансовій системі України стабілізується. Клієнтські платежі здійснюються вчасно й у повному обсязі, немає приводу для ажіотажу на валютному ринку, помітний істотний приріст депозитних вкладів громадян і юридичних осіб. Все це дає підстави стверджувати: Україна має сильну банківську систему з достатнім запасом міцності навіть в умовах підвищення політичних ризиків...