Українці, які через повномасштабне російське вторгнення іммігрували до Швеції, інтегруються у місцеве суспільство швидше за інші групи біженців, йдеться у звіті Міжнародної організації з міграції, проведеному на замовлення уряду в Стокгольмі.
Згідно з опитуванням, 66% українців, які осіли у Швеції, зараз мають роботу. У 2023 році таких людей серед українських іммігрантів було 56%.
Також, згідно з даними опитування, близько 47% українців в тій чи іншій мірі розмовляють шведською мовою, хоча ще торік таких було 26%.
Загалом українці задоволені перебуванням в країні, та кажуть, що вдячні Швеції за допомогу.
«Українці продовжують шукати більшої стабільності у Швеції та виявляють обмежений інтерес до повернення в країну, навіть якщо це дозволяє ситуація», – йдеться у звіті. Аналітики пояснюють це тим, що «інвестиції в інтеграцію у шведське суспільство приносять покращення умов життя та праці».
Близько 81% українців у Швеції заявили, що не планують переїжджати з нинішнього місця проживання, що на 9% більше, ніж під час опитування торік. Водночас частка тих, хто планує найближчим часом повернутись до України зменшилась із 2 до 1%. Так само із 17% до 11% поменшало тих, хто ще не визначився із планами остаточно. Також скоротилась частка українців, які сподіваються повернутися додому, як тільки це буде безпечно, з 28% у 2023 році до 13% у 2024 році.
Тим не менше українці зазначають, що часто мають проблеми з визнанням своєї професії та отриманням реєстрації, необхідної для отримання соціальних прав.
У Швеції офіційно зареєстровано 39 тис. біженців з України. Це менше, ніж у сусідніх Норвегії та Фінляндії, однак ці країни, відповідно мають більше населення. Соціологи кажуть, шо менший приплив іммігрантів з України до Швеції може пояснюватись «поганою репутацією» країни, яка прийняла значну кількість іммігрантів із Сирії, Афганістану та країн Північної Африки, однак зіткнулась із серйозними проблемами, пов’язаними з інтеграцією та злочинністю.
Опитування українців у Швеції проводилося з 24 квітня по 15 травня 2024 року та охопило 3451 респондентів, серед яких 64% жінок, 35% чоловіків та 1% інші. З них 99% – громадяни України та 1% – громадяни третіх країн.