У Польщі заявили, що повернення українських чоловіків призовного віку додому матиме економічні наслідки – Forbes

Після прийняття в Україні нового закону про мобілізацію, який має набути чинності 18 травня, Польща пообіцяла допомогти Україні в репатріації чоловіків, які підлягають призову.

Окрім етичних міркувань, цей крок може мати значний негативний вплив на польську економіку, оскільки тисячі громадян України, які проживають у країні, можуть бути змушені залишити роботу та піти в армію, повідомляє Forbes.

Крім того, зростають побоювання, що значна кількість із них намагатиметься залишити Польщу, щоб уникнути призову.

З понад мільйона українців, які приїхали до Польщі з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, 371 тисяча – це чоловіки призовного віку, які за законом можуть підлягати обов’язковій військовій службі.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Каміш раніше заявив, що Варшава готова допомогти українській владі повернути чоловіків, додавши, що щодо механізмів, які може використовувати Польща, «можливо все».

Невизначеність змусила багатьох сумніватися у своєму майбутньому в країні.

Тридцятирічний українець із Варшави, який побажав залишитися анонімним, каже, що вважає, що ситуація може змусити деяких українців переглянути своє місце проживання в Польщі, враховуючи, що інші країни регіону, зокрема Естонія та Німеччина, виключили репатріацію.

«Ті, хто не хоче підлягати призову, будуть шукати способи за будь-яку ціну уникнути повернення в Україну, навіть якщо це означатиме приєднання до сірої економіки чи переїзд з родиною в іншу країну. Польща може в кінцевому підсумку втратити частину своєї необхідної робочої сили», – додає він.

Андрій Арканюк, фахівець з легалізації зайнятості в агентстві з працевлаштування Contrain Group, каже, що не очікує раптового відтоку українців із Польщі, але він бачить підвищений інтерес до переїзду до таких країн, як Німеччина чи Іспанія, а також за межі ЄС.

Водночас він зазначає, що Київ і Варшава підписали угоду про спрощення виконання судових рішень в обох країнах, тобто заочні рішення за ухилення від мобілізації в Україні можуть бути успішно виконані в Польщі.

«Якщо це станеться у великих масштабах, може статися масовий виїзд громадян України призовного віку з Польщі», – заявив він.

У звіті Deloitte для УВКБ ООН, Агентства ООН у справах біженців, було встановлено, що українські біженці складали 0,7-1,1% ВВП Польщі в 2023 році, а в довгостроковій перспективі цей показник зросте до 0,9-1,35%.

Завдяки збільшенню фонду заробітної плати, більшому приватному споживанню та припливу іноземного капіталу державні доходи Польщі зросли на 10,1-13,7 млрд злотих (2,525-3,425 млрд доларів) у 2022 році та на 14,7-19,9 млрд злотих (3,675-4,975 млрд доларів) у 2023 році, що значно компенсувало державні витрати на біженців у 15 мільярдів злотих (3,75 мільярда доларів) у 2022 році та 5 мільярдів злотих (1,25 мільярда доларів) у 2023 році, згідно зі звітом.

Більшість українців у Польщі зайняті в таких галузях, як промисловість, транспортні послуги та будівництво, причому майже половина з них займає посади, нижчі за їхню кваліфікацію.

Багато біженців також обрали підприємництво. Минулого року майже 10% нових фізичних осіб-підприємців у Польщі були українцями, причому найбільше у сфері будівництва, інформаційно-комунікаційних та інших послуг.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Німеччині живуть 1,1 млн українських біженців, працює лише кожен п'ятий — Bild 

Крім економічних міркувань, заява польського уряду викликала дебати щодо етичності рішення.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Україні доведеться «проявити ініціативу» у підході до цього питання, оскільки для Польщі «етично неоднозначно» репатріювати чоловіків.

«Хоча, звісно, ми розуміємо, що Україна потребує своїх захисників, щоб захистити свою Батьківщину», – додав він.

Раніше Міністерство закордонних справ України призупинило консульське обслуговування чоловіків віком від 18 до 60 років, які проживають за межами України.

Більшість українців, які прибули до Польщі після лютого 2022 року, отримали тимчасовий захист, що дозволяє їм працювати та отримувати доступ до державних послуг навіть без дійсних документів, що посвідчують особу. 

Нагадаємо, раніше Верховна Рада дозволила мобілізацію засуджених.