У перегонах за вищі посади в ЄС і НАТО Східна Європа ставить собі питання — "ми рівні чи ні?" — Politico

Через два десятиліття після вступу до Європейського союзу і НАТО країни Східної Європи побоюються, що їх знову обійдуть стороною, коли наприкінці цього року відбудуться перестановки на вищих посадах в обох організаціях. Можливе призначення прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте новим генсеком НАТО цього літа, ймовірно, отримало схвалення Вашингтона, Лондона, Парижа і Берліна. Однак серед багатьох нових членів альянсу, особливо тих, хто межує з Росією, Білоруссю та Україною, прийом був куди менш теплим, пише Politico.

"Який моральний авторитет у цього хлопця?" — сказав колишній президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес, вказуючи на те, що Нідерланди не змогли виконати зобов'язання НАТО витрачати 2% ВВП на оборону протягом 13 років перебування Рютте на посаді прем'єр-міністра.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Марк Рютте заручився підтримкою понад 20 країн-членів НАТО

Серед інших претендентів на цю посаду — президент Румунії Клаус Йоганніс і прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас. Уряд Йоганніса повідомив НАТО про його потенційну кандидатуру в лютому, а прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас, ще не подала свою кандидатуру, але висловила зацікавленість минулого року.

"Якщо ми подумаємо про географічний баланс, то це буде четвертий генеральний секретар [НАТО] з Нідерландів... І тоді постає питання, чи є в НАТО країни першого і другого рангу... Ми рівні чи не рівні?", — каже Кая Каллас.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Президент Румунії хоче стати новим головою Євроради — Bloomberg

Ще одна надія прем'єра Естонії на вищу посаду — змінити іспанця Жозепа Борреля на посаді верховного представника ЄС із закордонних справ. Однак не всі впевнені, що в неї є шанс. Один із чиновників ЄС анонімно сказав, що ідея призначення Каллас головним дипломатом Євросоюзу "залишається чутливою" для деяких європейських столиць.

Країни Східної Європи займали небагато керівних посад в ЄС і НАТО, оскільки більшість з них приєдналися до цих двох організацій у 2004 році, приблизно через 15 років після падіння "залізної завіси". В Естонії, Литві та Латвії високопосадовці вважають, що великі держави Західної Європи все ще мають несправедливе упереджене ставлення до них, зокрема, з огляду на їхню жорстку позицію щодо Росії після повномасштабного вторгнення в Україну.