Президент Румунії хоче стати новим головою Євроради — Bloomberg

Президент Румунії Клаус Йоганніс хотів би стати наступним головою Європейської Ради після потенційної дострокової відставки Шарля Мішеля. Про це повідомляє Bloomberg.

Йоганніс приєднується до невеликого списку потенційних претендентів - включаючи колишніх прем'єрів Італії Маріо Драгі та Люксембургу Ксав'є Беттеля. Президент Євроради головує на засіданнях 27 лідерів ЄС і представляє Союз у питаннях, пов'язаних із зовнішньою політикою.

Плани Шарля Мішеля достроково піти у відставку з посади глави Євроради, якщо його оберуть до Європарламенту, запустили ранні дискусії щодо розподілу вищих посад в ЄС - складну систему, яка враховує національну і політичну приналежність кандидатів. Зазвичай такі переговори починаються після європейських виборів.

Драгі повернувся в центр уваги на тлі участі у підготовці доповіді про європейську конкурентоспроможність для Єврокомісії, підживлюючи припущення про те, що він може претендувати на посаду в ЄС. Однак ЗМІ пишуть, що Драгі, який також був очільником Європейського центрального банку, не зацікавлений у цій посаді.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Рада ЄС узгоджує елементи нового механізму підтримки України на 50 мільярдів євро

Другий президентський термін Йоганніса закінчується наприкінці року, і він не має права балотуватися знову. Його може чекати важка боротьба за посаду глави Євроради, якщо президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн отримає другий термін, оскільки вони обидва є членами правоцентристської Європейської народної партії.

Європейські вибори відбудуться з 6 по 9 червня, що додає ще одне ускладнення до термінів кадрових перестановок.

Якщо Мішель буде обраний у червні, він може піти у відставку в липні, до запланованого закінчення терміну своїх повноважень у листопаді. Якщо не буде досягнуто домовленості щодо його наступника, цю роль тимчасово може взяти на себе прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, оскільки його країна буде головувати в ЄС на ротаційній основі протягом шести місяців.

Майбутнє головування Угорщини непокоїть лідерів ЄС і може стати сильним стимулом для компромісу після виборів, особливо з огляду на те, що Орбан блокує допомогу Україні. Він також ставить під сумнів, чи слід називати повномасштабне вторгнення Росії в Україну війною, і був єдиним лідером ЄС, який зустрівся з президентом РФ Владіміром Путіним після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт глави Кремля.

Беттель, колишній прем'єр-міністр Люксембургу і чинний міністр закордонних справ, нещодавно заявив, що наразі він не є кандидатом на посаду глави Євроради і хоче залишитися у своїй країні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Торги Орбана: чого Угорщина насправді домагається від України

Наступного року на Європу очікує багато виборів і, відповідно, електоральних потрясінь. Політичний ландшафт західніше України може змінитися. Як все це може вплинути на європейську підтримку нашої країни у протистоянні агресії Росії, розповідав Петро Герасименко.