Роман із Вашингтоном: чим обернеться флірт сепаратиста Додіка

Колишній президент Республіки Сербської (одного з ентитетів Боснії і Герцеговини (БіГ) Мілорад Додік, який вважає себе великим дипломатом і надією Вашингтона на Західних Балканах, одержав жовту картку від Державного департаменту США.

Трохи передісторії. Минулий рік для Боснії і Герцеговини ознаменувався небаченою раніше політичною кризою, яка винесла на порядок денний питання про існування цієї держави. Тодішній президент РС Додік, головний сепаратист регіону, друг і союзник Володимира Путіна, намагався виштовхнути РС із БіГ. Але правова система країни знайшла в собі сили здійснити, мабуть, першу рішучу контракцію, й рішеннями Суду та ЦВК БіГ позбавила його крісла президента ентитету. Громадянинові Додіку також заборонили займатися політичною діяльністю, хоча дозволили очолювати Союз незалежних соціал-демократів (СНСД).

Позачергові президентські вибори породили надію на закінчення «епохи Додіка» й прихід до влади проєвропейської опозиції. Однак цього не сталося: новим президентом обрали Сінішу Карана — багаторічного союзника президента колишнього. Все залишається, як за часів Додіка.

Союзник пропутінського Додіка оголосив про перемогу на президентських виборах у Республіці Сербській

Користуючись пасивним ставленням ЄС до проблем БіГ, залишаючись на чолі керівного СНСД, Додік розгорнув бурхливу зовнішньополітичну діяльність, зустрівшись останнім часом із деякими лідерами в Белграді, Будапешті, Загребі, Тель-Авіві. З тими, хто все ще сприймає Додіка як чинного президента й спокійно спостерігає за пожвавленням його сепаратистської риторики. Додіка й декого із цих лідерів поєднують дружні стосунки з кремлівським диктатором.

У цій специфічній спільноті кожен отримав свою роль.

Сербський президент Александар Вучич надає Додіку політичну, ідеологічну та фінансову підтримку. Їх поєднує «сербський мир» у всіх його проявах — церква, спільний друг Путін, бажання об’єднати всіх сербів регіону в одну державу. Підтримка такого сильного регіонального лідера, як Вучич, дає змогу колишньому президентові РС залишатися в політиці й дестабілізувати ситуацію, ігноруючи рішення Суду та ЦВК БіГ.

Будапешт узяв на себе убезпечення вождя сепаратистів і його соратників. У серпні 2025-го, напередодні винесення вироку Додіку, в Баня-Луці з’явилися 70 збройних угорських спецназівців. Напередодні другого туру президентських виборів (8 лютого 2026 року) на базі МВС РС у Залужанах відкрився офіс Угорського антитерористичного центру, єдиний у своєму роді. Центральна влада та спецслужби БіГ не тільки не давали дозволу на проведення цих спеціальних політичних збройних операцій — їх навіть не сповістили про це. І, мабуть, невипадково іноземний спецназ та його офіс розмістилися на тій самій базі, де російські інструктори раніше навчали поліціянтів ентитету. Та й самі акції відбувались у стилі російських спецслужб.

Тель-Авів став майданчиком, звідки за мовчазного схвалення Біньяміна Нетаньягу Додік віщав про «непотрібність» Дейтонських мирних угод. Він отримав запевнення в розвитку економічного співробітництва між двома країнами, підтримку Ізраїлем своїх сепаратистських планів і права на самовизначення. За словами самого Додіка, це стало «успіхом, досягнутим в Ізраїлі».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Президент Республіки Сербської Додік заявив про вихід з Боснії і Герцеговини

Додік — єдиний із небагатьох сербських політиків, хто успішно співпрацює з хорватською політичною елітою в Загребі. Сполучна ланка — лідер Хорватської демократичної співдружності БіГ Драган Чович, який завзято пропагує ідею створення третього, хорватського ентитету. Політики з Хорватії ніколи не заявляли про підтримку додікового сепаратизму. Але по суті ідея третього ентитету доповнює його й теж спрямована на підрив Конституції БіГ і Дейтонських мирних угод, єдності країни.

У Вашингтоні громадянина Додіка роками розглядали як головного збурювача спокою на Західних Балканах. У серпні 2025 року, після винесення обвинувального вироку Додіку, США вкотре ввели санкції проти нього й низки політиків РС.

Та після цього почалися дива. Низці американських лобістів, простимульованих мільйонами доларів із Республіки Сербської, вдалося багато в чому змінити погляд політикуму США на Додіка й РС, а Держдепартамент почав говорити про партнерство, що ґрунтується на спільних інтересах. Політики СНСД стають бажаними гостями у Вашингтоні, а недавно введені проти Додіка санкції скасували, й він отримав запрошення на молитовний сніданок, влаштований для друзів і партнерів США. Ці зміни стали результатом успішної дипломатичної операції РС.

Візит до США засвідчив початок геополітичної зміни балансу сил у БіГ і регіоні. Почавши зближуватися з токсичним Додіком, Трамп і його адміністрація мають дві мети.

Reuters: Президент Сербії розповів, як країна позбавляється залежності від газу з РФ

По-перше, перетворити ентитет на центр інвестицій у регіон, одержавши натомість доступ до його чималих природних багатств — як водно-енергетичних, так і корисних копалин (зокрема літію). Цілком імовірно, що адміністрація Трампа побачила в Додіку політика, який допоможе зменшити вплив занадто обережного Євросоюзу, «витиснувши» його з БіГ, а потім і з Західних Балкан.

 По-друге, створити з РС заслін на шляху спроб Росії проникнути на Західні Балкани. Але для цього Додік і Кº мають на 180 градусів змінити відносини з Кремлем і перейти від обміну люб’язностями з ним до прагматичних відносин зі США, що ґрунтуватимуться на економічних інтересах. Завдання не з простих — дружбу з Росією закладено в ментальності більшості сербів.

Перші кроки вже зроблено. Додік та інші партії БіГ нарешті домовилися про будівництво Південного інтерконектора, стратегічно важливого газопроводу, що сполучає газотранспортні системи Хорватії та БіГ. У такий спосіб буде диверсифіковано постачання газу до БіГ, і це дасть змогу позбавити її залежності від РФ. Як заявив у Баня-Луці спецпредставник президента США з питань глобального співробітництва Паоло Замполі, він одержав пакет інвестиційних пропозицій у галузі енергетики й транспортної інфраструктури, які зацікавили американські компанії.

Тим часом Додік, окрилений початком «роману» зі США, наговорив останніми днями багато зайвого: заявив, що мусульмани — вороги РС, які вбивали сербів, вимагав «повернути» ентитету повноваження, пригрозивши відновити армію, прикордонну поліцію, спецслужби, прокуратуру; пообіцяв, що РС уже незабаром стане незалежною. І навіть оголосив, що Дейтонські мирні угоди вже не потрібні. Цього американці стерпіти не змогли: для них ці угоди недоторканні.

Держдепартамент заявив, що США й далі підтримують угоди, територіальну цілісність БіГ і закликають уникати нарощування політичної напруженості заради процвітання громадян країни. У разі ж поновлення «дестабілізуючої й антидейтонської» діяльності США застосують «низку дипломатичних та інших інструментів».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна розплачується територіями за свої дії: чому в МЗС порадили сербському міністру не відкривати рот

Власне, «дипломатичні інструменти» вже застосовано. Перший із них — безпосередньо заява Держдепу, що стала жорстким попередженням. Хоча за Трампа зовнішня політика більше нагадує банальні угоди, для США верховенство права ще досі щось означає, й інвестиційні проєкти з РС цілком можуть залишитися проєктами. Другий — несподіваний візит до Вашингтона Желько Комшича, який нині головує в Президії БіГ, і переговори із заступником держсекретаря Кристофером Ландау, де обговорювали питання політичної стабільності в БіГ і розвитку економічного співробітництва. Візит продемонстрував Додіку: є й інші політики, що мають офіційний статус, із якими Вашингтон може працювати.

На Мюнхенській безпековій конференції, за словами Високого представника Крістіана Шмідта, ідея Додіка про сепаратизм у БіГ не знайшла підтримки. А ось можливість повторного запровадження США санкцій проти колишнього президента РС звучала у дискусіях її учасників.

Схоже, ще раз вийти на ігрове поле в старій формі сепаратиста у Додіка не виходить. Він постав перед вибором: дослухатися до американського попередження й перетворити РС на економічного партнера США — або ж стати політичним ізгоєм, якого забудуть і у Вашингтоні. Але часу на вибір майже не залишається: восени в БіГ мають відбутися загальні вибори, які можуть кардинально змінити політичний пейзаж усієї Боснії і Герцеговини.